За лаштунками "формули Штайнмаєра": що вона означає та як зробити її безпечною

Субота, 14 вересня 2019, 13:13 — , міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках
Фото УНІАН

Хто такий Франк-Вальтер Штайнмаєр – відомо всім або майже всім, а от із славнозвісною формулою все набагато складніше.

Дискусія останніх днів навколо неї, яка точиться у термінах "зрада" чи "перемога", засвідчила, що багатьом бракує фахового та політичного пояснення питання, навколо якого ламаються списи.

Треба чітко розуміти, що формула не є дорожньою картою виконання Мінська або планом деескалації. Вона стосується тільки одного пункту Мінських домовленостей: так званого "особливого статусу" ОРДЛО. Йдеться про особливості місцевого самоврядування. Це – принципово.

Щоб збагнути, чому з’явилася ця формула, необхідно пригадати події кінця 2014 року. Після 5 вересня 2014 року, коли був узгоджений Мінський протокол, українська сторона працювала над його впровадженням, здійснювала кроки у напрямку деескалації. Верховна рада ухвалила закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО. Вже тоді ми визначили райони для проведення місцевих виборів, призначивши самі вибори на грудень 2014 року.

Однак проведення демократичних виборів в ОРДЛО – тобто таких, які проходили би відповідно до українського законодавства та стандартів ОБСЄ – не входило у плани Кремля. У порушення домовленостей РФ вирішила провести свої "фейкові" вибори на місяць раніше, у листопаді.

Таким чином процес був зірваний – зусиллями Москви.

А тепер повернемося до "формули Штайнмайєра". Вона з’явилася як відповідь на питання, коли ж має бути наданий "особливий статус" ОРДЛО та (що принципово важливо!) за яких умов. Цю формулу запропонували наші німецькі та французькі партнери. Найпростіше її можна сформулювати так: "особливий статус через чесні, демократичні вибори відповідно до стандартів ОБСЄ".

Не через організований Росією фарс, а через реальні вибори.

Саму "формулу Штайнмаєра" не можна розглядати у відриві від інших важливих умов Мінських домовленостей. Повторюю, вона є тільки однією складовою загального процесу.

Ключовим є те, що вибори мають відбутися за стандартами ОБСЄ – отже, для нас важливо, щоби ця складова формули збереглася. За цими стандартами вони не можуть проводитись за наявності іноземних військ та найманців. Потрібні належні безпекові умови.

Я не пригадаю, щоби БДІПЛ ОБСЄ спостерігали за виборами на фактично окупованій території.

Це означає, що спочатку мають бути виконані безпекові умови Мінська, включно з виведенням військ, озброєння та найманців. Окрім безпекових умов, ключовими є  модальності проведення виборів (тобто, у перекладі з дипломатичної мови, їхні параметри) – роль нашої ЦВК, права медіа, участь внутрішньо переміщених осіб, українських партій у цьому процесі.

У всіх цих питаннях, до речі, стандарти ОБСЄ щодо чесних демократичних виборів є достатньо чіткими.

Є вони чіткими й відповідно до українського законодавства – зверніть увагу на пункт 4 статті 10 закону про особливості місцевого самоврядування, який РФ украй не подобається. А у ньому йдеться і про свободу передвиборної агітації, і про доступ мешканців ОРДЛО до українських ЗМІ, і про безпекові умови, і про багато іншого.

У такому розумінні "формула Штайнмаєра" не є чимось загрозливим.

Але ризики, звичайно, все одно є, і вони дуже суттєві.

На мою думку, у жодному разі не можна допустити, щоб "формулу Штайнмаєра" нам продали як повноцінний план врегулювання. РФ також зробить все, щоб розмити поняття стандартів ОБСЄ щодо виборів – доводитиме, що серед них є і принципово важливі, "не такі вже важливі" тощо.

І, звичайно, ключовим є те,  як створити відповідні безпекові умови для проведення там чесних і демократичних виборів.

Якщо РФ наполягатиме, що Україна не зможе зайти на ті території до виборів, то хто ж буде забезпечувати належну підготовку до них і контролювати безпеку під час голосування та у перехідний період? СММ ОБСЄ не зможе це зробити – ані за своїм мандатом, ані за кількістю.

Шукаючи відповідь на це питання, ми запропонували повноцінну місію ООН з військовою, поліцейською та цивільною складовими. Причому її головним елементом має бути саме міжнародна адміністрація!

Якщо знайдеться інше креативне і дієве рішення, буду тільки радий.  

Тепер – щодо ідеї проведення місцевих виборів одночасно на всій території України.

Сама по собі ідея синхронізації виборів там і тут є адекватною. Рано чи пізно нам доведеться це зробити, якщо ми хочемо реальної реінтеграції Донбасу. Ключова проблема - чи вистачить часу, що залишився до виборів 2020 року, для створення всіх необхідних умов для проведення виборів на Донбасі відповідно до стандартів ОБСЄ та українського законодавства? В мене особисто є сумніви.

Дива, звичайно, трапляються, але не коли маєш справу з РФ.

Не забувайте й про юридичну складову питання. Діючий закон про місцеві вибори не враховує "особливості" ситуації на цих територіях, зокрема участь внутрішньо переміщених осіб. Потрібно буде ухвалювати закон про особливості застосування виборчого законодавства в ОРДЛО.

Й наостанок.

Наразі ми почули вимоги РФ до розгляду на саміті "Нормандського формату", але ж ніщо не заважає нам висунути свої.

Якщо дійсно так необхідно буде погоджувати "формулу Штайнмаєра", яка безпосередньо пов’язана з виборами, можна щонайменше було б чітко і зрозуміло для всіх визначити ключові параметри та безпекові передумови їхнього проведення.

Нам потрібні червоні лінії, наперед визначені українською стороною. І також нам потрібні власні вимоги, які ми просуватимемо (адже не забуваймо, йдеться про вибори на нашій території!).

За їх наявності Росії буде набагато складніше розігрувати у майбутньому "карту різночитань", як вона полюбляє робити.

Автор: Павло Клімкін,

міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках,

для "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: