Після активного тижня парламентських дебатів та політичних баталій британські законодавці все-таки зійшлися в одному питанні.

Але не про умови Brexit. Замість цього депутати визначилися з необхідністю ще одних дострокових виборів до парламенту.

Вибори у Сполученому Королівстві пройдуть 12 грудня. Проте залишаються відкритими питання, навіщо потрібні ці вибори і чого від них чекати.

Паралізована більшість

Останні декілька тижнів Британія невпинно наближалася до хелловінського дедлайну, коли королівство так чи інакше мало вийти з Європейського Союзу.

Однак наближення дати виходу жодним чином не сприяло рішучості прем’єр-міністра Бориса Джонсона провести вихід із блоку за будь-яку ціну, "без жодних застережень і заперечень".

"Brexit має стати благом для українського експорту. Особливо – жорсткий"

Нові правила прикордонного регулювання у Північній Ірландії та майже повна відповідність вже відкинутому договору Терези Мей не давала новій домовленості особливих шансів.

Свої сумніви парламентарі продемонстрували через небажання розглядати договір у понеділок та надалі – відмову розглянути новий законопроєкт уряду (горезвісний Закон про договір про вихід, або WAB – Withdrawal Agreement Bill).

Голосування у нижній палаті парламенту за останні декілька місяців показали фактичну неспроможність знайти компроміс між чинним урядом та опозицією. Це стосується не лише контроверсійного питання Brexit, але і загалом будь-яких домовленостей.

Фактично найбільш гарячі голови вже встигли заявити про паралізовану законодавчу систему (зразу відзначимо – найбільш гарячі голови з табору консерваторів).

Тому, на думку прем’єра, лише нові загальні вибори можуть вивести парламент із глухого кута та знову повернути довіру людей.

Навіщо консерваторам вибори?

Наразі, незважаючи на доволі яскраві поразки та багато в чому нестійку позицію, Консервативна партія продовжує тримати першу сходинку в більшості опитувань виборців.

До повноцінної більшості їм не вистачає 43 голоси, тому нові вибори можуть дати змогу дообрати нових парламентарів, змінити своїх ненадійних "бунтівників" та загалом ще раз підтвердити лояльність людей – приблизно так виглядає нині порядок денний для консерваторів.

Головною проблемою і водночас головним активом партії явно виступає прем’єр Джонсон.

З одного боку, він проявляє себе як дієвий політик. На фронті внутрішньої політики важко знайти більш активного міністра (хоча водночас і в популізмі він тримає абсолютну пальму першості).

Втім, він не зміг дотриматися своєї обіцянки про вихід з ЄС 31 жовтня за будь-яких умов, а це вже свідчить про певну втрату підтримки серед найбільш радикальних консерваторів та брекситерів, на яких Джонсон багато в чому і робив ставку.

Навіщо вибори лейбористам?

Джеремі Корбін, лідер партії лейбористів, до останнього вів лінію про те, що партія не підтримає будь-які пропозиції про нові вибори, допоки ризик виходу без домовленості не буде знято.

Натомість тепер, з переносом дати виходу, з’явився шанс таки підредагувати наявний договір та не допустити жорсткого виходу, тому тотальна більшість лейбористів голосувала "за".

Тепер для опозиції це вже справа честі – виграти ці вибори.

В принципі, у лейбористів є всі шанси ще більше закріпити свої позиції в парламенті.

Важко сказати, чи буде це дійсна більшість, але консерваторам у першу чергу необхідно зосередитися саме на округах лейбористів.

Крім того, не будемо забувати, що і у Терези Мей перед виборами був майже такий самий люфт на 16 пунктів порівняно з лейбористами, але самі вибори більшості їй не дали.

Тому нинішня криза може стати золотим часом у кар’єрі Корбіна.

Навіщо вибори лібералам та шотландським націоналістам?

Ці дві партії до самого кінця не погоджувалися на проведення виборів саме 12 грудня (наполягали на 9 грудня), вносили багато правок (наприклад, про поширення права голосувати і на 16- та 17-річних), і взагалі їхні голоси були під великим питанням.

Але і вони можуть досить вдало використати ці вибори.

Ліберальні демократи давно проштовхували ідею проведення другого референдуму, і з часом ця ідея знаходила все більше підтримки на тлі нездатності уряду провести чіткий та безпечний Brexit.

І зараз шанси лібералів знову порушити це питання і зібрати нових прихильників під свої знамена (особливо це стосується молоді) дійсно великі.

Що ж стосується Шотландської національної партії, то вона останній рік все сильніше наполягає на майбутньому розгляді питання про незалежність Шотландії.

Переважна більшість шотландців голосували за те, щоби Британія залишилася у складі Європейського Союзу. І тепер, на хвилі невдалого Brexit, розмови про другий референдум стають новим політичним наративом.

За неспроможності уряду провести Brexit "за планом" до ШНП також можуть долучитися і шотландські консерватори, тому на цих виборах знову буде зроблена ставка на них та на затятих націоналістів.

Чого чекати після 12 грудня?

Вже зараз можна впевнено стверджувати: новий парламент дійсно відрізнятиметься від попереднього.

Тепер уже на засіданнях не буде чути відомого "Order!" від спікера Джона Беркоу.

Але найважливіше інше:

новий розподіл місць ще більше загострить протистояння між лейбористами та консерваторами.

Інші партії, з малим відсотком отриманих місць, можуть сформувати "Третю платформу", яка просуватиме найбільш радикальні ідеї: другий референдум, скасування Brexit чи навіть незалежність Шотландії…

Єдине, що єднатиме ці два скликання – це Brexit.

У ситуації, коли його умови досі не затверджені, всі питання до нового парламенту, по суті, зведуться до одного речення: наскільки м’яку подушку ви зможете підкласти британській економіці та британському суспільству, коли Brexit нарешті стане реальністю?

Автор: Олександр Краєв,

голова аналітичного відділу "Центру безпекових ініціатив"