Виклик для моновлади: як змінять Польщу нові президентські вибори
Вже 28 червня політичне життя у Республіці Польща може бути повністю переформатоване.
Якщо ще пару місяців тому перемога опозиції здавалося фантастикою, а чинний президент Анджей Дуда, згідно з опитуваннями, мав перемогти ще в першому турі, то тепер шанси влади та опозиції виглядають як мінімум рівними.
Нинішня політична кампанія вийшла найскандальнішою за всю новітню історію Польщі. Достатньо лише згадати, що вперше заплановані вибори не відбулися – тому виборчу кампанію довелося проводити фактично заново.
При цьому багато польських політологів очікують, що головні скандали цієї кампанії – ще попереду.
Тож варто детальніше подивитися, чим ще здатні здивувати президентські вибори, перший тур яких має відбутися вже цієї неділі.
Опозиційний камбек
Як би не завершилися вибори, мер Варшави та кандидат від опозиційної партії "Громадянська платформа" Рафал Тшасковський однозначно зможе занести її до свого активу.
Кандидат, який отримав шанс поборотися за президентську посаду лише завдяки тому, що вибори, які мали пройти 10 травня, було визнано такими, що не відбулися.
Кандидат, якого від самого початку було поставлено у нерівні умови з іншими – він не лише мав найменший термін для збору підписів на свою підтримку, але й мав боротися за владу, використовуючи передвиборчий фонд, граничний обсяг якого де-факто було встановлено на рівні, втричі меншому, аніж в інших учасників кампанії.
Втім, ці проблеми не завадили Рафалу Тшасковському вийти на чисте друге місце у перегонах. А головне – оцінюючи шанси на перемогу у другому турі, який має пройти 12 липня, опитування або припускають його перемогу над Анджеєм Дудою, або оцінюють їхні шанси як рівні.
За таких результатів навіть поразка у другому турі стане не особистим програшем Тшасковського, а радше свідченням помилки його партії, яка спочатку зробила ставку на іншу кандидатуру.
Проте саме Тшасковському вдалося переконати своїх виборців, що перемога над кандидатом від влади цілком реальна.
Показово, що через скорочені строки виборчої кампанії головний опозиціонер уникнув дій, які підставляли його під критику опонентів. Ба більше, навіть повний текст своєї виборчої програми Тшасковський планує оприлюднити лише перед першим туром.
Замість цього в останні вихідні перед виборами команда Тшасковського презентувала ролик під назвою "Мій дім" – особисте зізнання кандидата про найближчих йому людей і цінності.
Відео має формат автобіографічної презентації, в якій Тшасковський представляє своїм виборцям себе та свою сім’ю, своє найближче середовище — дім, а також місця, де він працював і працює донині, включаючи мерію столиці. Увесь ролик зроблений із приватних фотографій кандидата в президенти від "ГП".
Як підкреслюють співробітники Тшасковського, біографічні ролики відіграють велику роль у виборчих кампаніях, особливо президентських. Вони наближають кандидата до виборців та мають великий "віртуальний" потенціал. Вони є гарним доповненням до діяльності кандидата "на місцях".
А у неділю, 21 червня, Тшасковський заявив, що якщо він переможе на виборах, то в кабінеті президента Польщі буде створена спеціальна комісія для скарг, яка допоможе людям, постраждалим від влади "ПіС".
В такій ситуації опоненти мера Варшави намагаються створити йому імідж людини, далекої від народу.
Показовим став діалог Тшасковського із журналістом державного (і відверто проурядового) каналу TVP Info, який вирішив перевірити, чи знає політик ціни на найпопулярніші продукти харчування.
У відповідь опозиціонер заявив, що як і в інших поляків, в нього є "проблеми з розумінням того, скільки що зараз коштує, тому що ціни вже стали космічними й зростають щодня".
Образ опозиціонера як нероби, який уникає важкої роботи, активно використовується у виборчий кампанії Дуди, зокрема в його передвиборчих роликах.
Другий напрям критики – успіхи кандидата в президенти на посаді мера. У партії влади "Право і справедливість" вже анонсували створення "Музею невиконаних обіцянок Тшасковського".
До цієї кампанії довелося залучати й важку артилерію – польський прем’єр Матеуш Моравецький спеціально відвідав занедбаний варшавський стадіон Skra, закликавши мера Варшави передати його на баланс центральної влади, коли вже міська влада не здатна провести його реконструкцію.
Родина, безпека – і ніякої ЛГБТ-ідеології
Втім, успіх опозиції був забезпечений в першу чергу проблемами влади у подоланні економічних наслідків пандемії.
Влада виявилася позбавленою своєї ключової зброї – потужних соціальних ініціатив, які забезпечили їй перемогу на минулорічних парламентських виборах.
У такій ситуації чинний президент Анджей Дуда зробив ставку на традиційні цінності, пропагуючи себе як їхнього захисника від євроліберала Тшасковського.
Так, Дуда виділив п’ять основних груп, на яких він хотів би зосередитися: сім’я ("мама, тато і діти", але також бабуся і дідусь, літні люди, тому що "польська сім’я — це багато поколінь"), безпека, робота, інвестиції та гідність.
Частково ця стратегія діє. Зокрема, попри падіння рейтингу Дуди у разі виходу у другий тур із Тшасковським, він має порівняно непогані шанси саме через несприйняття ліберальної ідеології його опонента чималою частиною поляків.
Для порівняння, опитування свідчать, що якби опонентом Дуди у другому турі були правоконсервативні опозиціонери Шимон Головня або Владислав Косіняк-Камиш, то шанси чинного президента на перемогу стали б ще меншими
Втім, ставка на традиційні цінності має й свої недоліки.
Зокрема, Дуда вже встиг спричинити гучний скандал, заявивши, що вважає пропаганду прав ЛГБТ ідеологією більш руйнівною, ніж комунізм. Ця заява викликала потужну критику як всередині країни, так і за кордоном.
А на додачу скандал посилив член виборчого штабу Дуди Пшемислав Чарнек (серед іншого, відомий антиукраїнськими заявами), який заявив, що представники ЛГБТ "не рівні нормальним людям".
Щоправда, перехід на більш різку та радикальну риторику призупинив падіння рейтингу Дуди.
Останнє опитування вселило оптимізм у правлячу партію – підтримка Дуди вперше відновила зростання.
Як показало останнє опитування інституту IBRiS, проведене 20 червня, у першому турі виборів Анджей Дуда міг би розраховувати на 41% підтримки, Рафал Тшасковський – на 27,1%, а незалежний кандидат Шимон Головня – на 8,9%.
При цьому, в порівнянні з опитуванням минулого тижня, Дуда набрав 0,3%, тоді як Тшасковський втратив 0,9%.
Допомога від Трампа
Але ключовою ставкою для Дуди має стати візит до США – на 24 червня запланована його зустріч із Дональдом Трампом.
Це буде перша посткарантинна зустріч Трампа із лідером іншої держави. Та ще – що показово – за чотири дні до голосування у Польщі.
І це (а також одне з ключових досягнень чинної влади – скасування візового режиму зі Штатами) буде подаватися як підтримка Вашингтоном саме чинної влади. Підтримка, яку може знищити перемога опозиціонера.
За наявною інформацією, під час візиту Дуди до Вашингтона польська та американська сторони мають доопрацювати і підписати нову Угоду про співробітництво в обороні (Defence Cooperation Agreement, DCA) після попередніх домовленостей, що до Польщі прибуде тисяча нових солдатів зі США, розгорнутих на декількох базах, які виконуватимуть різні функції.
Угода DCA полягає в тому, щоб уточнити правила їхнього перебування, точно визначити місця.
При цьому Тшасковський, який повністю підтримує курс на поглиблення військової співпраці із США, звертає увагу на те, що Дуда навіть не скликав засідання Ради національної безпеки для обговорення питань, пов’язаних із його візитом до США.
А відповідно, результати його візиту до США можуть виявитися повністю непередбачуваними.
"Сьогодні ми чуємо з різних джерел, що американці хочуть передати свою ядерну зброю. Це важлива тема, тому потрібно подумати про те, що буде робити президент у США, бо присутність американських військ, що ми вже маємо, є погодженою", – вважає Тшасковський.
* * * * *
Вже в четвер до виборчої кампанії Анджея Дуди приєднається президент правлячої партії "Право і справедливість" та де-факто перша особа у країні Ярослав Качинський.
Це – свідчення того, що у польській владі вкрай занепокоєні ризиками програшу Дуди.
І це не випадково – попри те, що Польща є парламентською республікою, перемога опозиціонера не лише дозволить заблокувати найбільш суперечливі ініціативи ПіС. За підтримки Сенату (в якому більшість минулого року здобула опозиція) новий президент отримає змогу оголошувати загальнонаціональні референдуми, поставивши тим самим владу у вкрай складне становище.
А у ситуації, коли ставки є як ніколи високими, країні буде нелегко перейти з виборчого циклу до нормального життя.
Автори:
Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка,
Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"