Суддя Трампа як остання крапля: які наслідки викличуть зміни у Верховному суді США

Понеділок, 21 вересня 2020, 17:58 — , для Європейської правди
Фото AFP/East News
Протест проти голосування за кандидатуру нового судді Верховного суду США. На плакаті - Рут Гінзбург

Від редакції: Ця стаття після публікації викликала звинувачення у плагіаті, які стосуються трьох абзаців з неї. "Європейська правда" вважає плагіат неприпустимим і змушена констатувати майже дослівний збіг фраз у цих абзацах із тими, що є у тексті Ігоря Айзенберга.

Через це редакція приносить свої щирі вибачення пану Айзенбергу, детальний пост якого про Рут Гінзбург редакція прочитала лише у вівторок. Ми шкодуємо, що це сталося, бо вважаємо неприйнятним навіть часткове використання текстів без посилань, і запрошуємо читачів ЄП прочитати також його

Те, що йдеться про відносно невеликий обсяг тексту, до якого лунають зауваження, жодним чином не знімає справедливих зауважень до ЄП. Втім, це не робить статтю, опубліковану на нашому сайті, менш значимою чи менш цікавою. Вона не є повторенням жодної чужої публікації, та й містить інші висновки і аргументи – тому редакція цінує дану публікацію, лишає її доступною та запрошує із нею ознайомитися. 

Ми також замінили неправомірно запозичені абзаци на текст, написаний редакцією, виділівши їх курсивом та кольором. Решту орігинального тексту статті ми залишили без змін. 

* * * * *

Дональд Трамп несподівано отримав додатковий козир для своєї виборчої кампанії – а також для збереження впливу своєї партії навіть у разі, якщо він програє на виборах. 

Ця подія, яка на мить змусила Сполучені Штати забути про президентські вибори, сталася 18 вересня. У Вашингтоні від раку померла суддя Верховного суду США Рут Гінзбург.

У Верховному суді США лише дев'ять суддів, проте навіть у цьому вузькому колі Гінзбург займала унікальне становище – зрештою, далеко не про кожного американського високопосадовця знімають фільми. 

Вона відома не тільки тим, що стала другою жінкою на цій посаді, а й своїм правозахисним минулим. 

Та нині, поки у Вашингтоні та інших американських містах тривають акції пам'яті Гінзбург, Дональд Трамп готується подати кандидатуру їй на заміну. 

І це призначення може мати вирішальне значення для майбутніх виборів.

Символ боротьби з нерівністю 

Правозахисниця з українським корінням (її батько емігрував з Одеси) стала прикладом для наслідування багатьох американців, які захотіли пов'язати своє життя з правосуддям. 

Її доля та шлях до однієї з найвищих посад у юридичній системі США стали наочним втіленням так званої "американської мрії", яка до того ж у ті роки здавалася нереальною для жінки. 

Тому вже після того, як Рут Гінзбург стала успішною та визнаною юристкою, вона присвятила чимало зусиль боротьбі з гендерною нерівністю. 

Майбутня суддя що блискуче закінчила Корнелльський університет, потім вступила до Гарвардської школи права, пізніше перевелася в Колумбійську і її теж закінчила з відзнакою. Але в 1960-му, коли Рут спробувала отримати посаду клерка у Верховному суді США, їй відмовили. Просто через її стать, інших зауважень не було.

Та зрештою їй вдалося досягти свого – у 1993 році Білл Клінтон призначив її на посаду судді Верховного суду. 

Цікаво, що тодішній сенатор Джо Байден, який зараз є кандидатом від Демократичної партії, в 1992 році очолював сенатський комітет з юридичних питань. 

Він заявив тоді, що не розглядатиме кандидатури людей, висунутих до Верховного суду Джорджем Бушем-старшим, чий термін на той момент підходив до завершення. Тоді Буш балотувався на другий термін, але програв Біллу Клінтону.

Як говорив тоді Байден, затверджувати кандидата до Верховного суду у розпал напружених виборчих перегонів буде несправедливо "до президента, до кандидата і до самого Сенату".

У 1963-му Гінзбург стала однією з перших жінок серед професорів права у всій Америці. У 1970-х вона створила проєкт із захисту прав жінок і почала послідовно як адвокат відкривати справи у Верховному суді і скасовувати одну за одною дискримінаційні норми: "Жінкам є місце всюди, де ухвалюють рішення".

Причому Рут захищала права не лише жінок, а й будь-яких дискримінованих груп: чоловіків, чорношкірих, гомосексуалістів, військовослужбовців.

Вона доводила, що гендерна дискримінація шкодить чоловікам не менше, ніж жінкам. Її цілеспрямована правозахисна діяльність і авторитет правознавця привели до призначення її федеральним суддею округу Колумбія в 1980-му.

Хитка більшість

Дуже цинічно, але смерть Рут Гінзбург трапилась у найбільш незручний для Америки час. І одночасно – у найвдаліший час для Трампа.

Важливо розуміти, що попри незалежність судової гілки влади, у США присутній гласний або негласний поділ на консервативних суддів та ліберальних, які підтримують чи не підтримують відповідні рішення. Відповідно, ті чи інші судді та кандидати на посаду суддів можуть розраховувати на підтримку з боку основних партій.

В цілому Верховний суд США – найважливіша інстанція, чия думка часто виявляється вирішальною у політичних суперечках Америки. Кожного суддю призначає чинний президент Сполучених Штатів після консультацій та погодження із Сенатом. 

Причому посада судді Верховного суду – довічна. А отже, не всякому президенту видається нагода змінити баланс сил у Верховному суді. 

Дональду Трампу це вже вдалося. 

Він став президентом, коли баланс суддів був на користь "проліберального" табору. 

Але після того, як у 2018 році завершив роботу у суді ліберальний суддя Антоні Кеннеді і президент Дональд Трамп призначив йому на заміну консервативного суддю Брета Кавано - розклад сил змінився. Відносні консерватори отримали більшість (п'ять суддів ВС), а чотири судді-ліберали лишилися у меншості. 

Проте навіть за таких умов перемога республіканців була неповною. 

Те, що суддю зараховують до умовного консервативного табору, ще не дає гарантій того, що він голосуватиме з політично важливих питань так, як прагнув би Трамп. За останні роки це неодноразово доводив голова суду Джон Робертс, який у останні роки нерідко ставав на бік своїх колег-лібералів.

Так, The Guardian нагадує, що у червні 2020 року він підтримав скасування як неконституційного закону, який обмежував права на аборти у Луїзіані, та проголосував за рішення, яке підтвердило, що принцип недискримінації у трудових відносинах поширюється на представників ЛГБТ-меншини. На адресу Робертса навіть лунали звинувачення у тому, що він поводиться як політик, балансуючи між лібералами так консерваторами; він, втім, відповідав, що діє як неупереджений суддя, що не зважає на партійні інтереси.

З оглядом на вибори

Смерть Гінзбург, яка не приховувала антипатій до Трампа, означає для чинного президента можливість призначити нового суддю до Верховного суду і створити тверду праву більшість серед членів найвищого судового органу США. 

І не факт, що через пару місяців це буде можливим. Навіть якщо Трамп зуміє переобратися. 

Адже у листопаді у США пройдуть не тільки президентські вибори, а й парламентські: повністю буде переобрана Палата представників (нижня палата, яку контролюють зараз демократи), а також на третину оновиться Сенат, який контролюють однопартійці Трампа – республіканці на чолі з Мітчем Макконнеллом. 

Ця більшість дозволила цього року виправдати Трампа під час імпічменту та залишити його на посаді. 

Проте за даними опитувань, республіканці мають шанси втратити цю перевагу. А відповідно, Трамп втратить можливість призначити лояльного до себе суддю. 

А важливість Верховного суду США колосальна – він може стати ключовим гравцем у виборах 2020 року. 

Щось подібне було 20 років тому. У 2000 році віцепрезидент адміністрації Білла Клінтона Альберт Гор змагався із губернатором Техасу Бушем-молодшим, і визначальними були голоси сонячного штату Флорида, де розрив між кандидатами був мінімальним. Долю виборів тоді визначив саме Верховний суд США, зупинивши рішення Верховного суду штату про перерахунок голосів.

Якби перерахунок приніс перемогу Гору, він став би новим президентом США. Проте, маючи більшість у Верховному суді США (5 суддів з 9), республіканцям вдалось "зберегти перемогу" Буша.

У 2020 році ситуація із залученням правосуддя може повторитися.

Враховуючи масштабне голосування поштою, а також рівень поляризації в суспільстві, є підстави очікувати судових позовів щодо перерахунку голосів. 

Та досі президент не міг бути певний, що суддівське рішення у цій ситуації буде "правильним".

Смерть Гінзбург усе змінила: Дональд Трамп отримав можливість нарешті забезпечити лояльну для себе більшість у Верховному суді. 

Помста демократів

Чи зможе Дональд Трамп втілити свій план? Не факт.

У 2016 році Сенат, більшість в якому тоді також складали республіканці, заблокував кандидатуру, висунуту президентом-демократом Бараком Обамою, чиї повноваження також добігали кінця. 

Така тактика дозволила уникнути призначення "ліберала" – тож після інавгурації кандидатуру нового судді вніс вже новий президент.

Чотири роки тому лідером сенатської більшості також був Мітч Макконнелл, який очолює її і зараз. Тоді він виправдовував таке рішення наближенням президентських виборів. Іронія долі, зараз Макконнеллу потрібне протилежне, і тому він каже, що готовий негайно розглянути кандидатуру, яку пропонує Трамп.

Варто зазначити, що пропозиція Трампа призначити наступницю Гінзбург не є порушенням жодного федерального закону чи Конституції, а демократи більшою мірою апелюють до "неписаних правил", на дотриманні яких чотири роки тому наполягали і самі республіканці.

Трамп сьогодні вже заявив, що визначиться із кандидатурою до кінця цього тижня і що "з поваги до Гінзбург" нова суддя, швидше за все, теж буде жінкою. 

Проте до виборів залишилося лише 40 днів. А відповідно, демократи можуть спробувати заблокувати таке призначення, розраховуючи, що після виборів матимуть більше аргументів та важелів. 

Хтось каже про можливість затягнути обговорення. Хтось не виключає ще фантастичніший, але в теорії можливий варіант – демократи в разі здобуття більшості у обох палатах Конгресу можуть збільшити кількість суддів у Верховному суді (потребує змін до Конституції) і згодом заповнити нові місця лібералами. 

Але найбільш реальний механізм: впливати на республіканських сенаторів, аби ті не голосували за номінацію, яку запропонує Трамп.

І ця стратегія може спрацювати.

Вже декілька республіканських сенаторів, включаючи Лізу Меркавські, заявили, що до виборів не голосуватимуть за нового претендента на посаду судді. І якщо під час імпічменту лише двоє сенаторів-республіканців, Сьюзан Коллінз (оголосила про підтримку Меркавські) та Мітт Ромні, під час імпічменту в Сенаті проголосували не на догоду партійній лояльності, то цього разу, видається, таких буде більше. 

Якщо таких "зрадників" серед республіканців буде чотири, при цьому всі 47 демократів та два "незалежних сенатори" проголосують проти, номінація не буде схвалена.

І тоді голосування у Сенаті дорого коштуватиме Трампу, вдаривши по його рейтингу та навіть по прихильності з боку самих республіканців. 

Для частини американців це може стати підставою не підтримати чинного президента, адже виходить, що він не має авторитету навіть усередині власної партії. 

Тому "невдала спроба" призначення наступниці Гінзбург може стати тим камінцем, який схилить громадську думку в інший бік та може навіть коштувати Трампу другого президентського терміну.

Автор: Владислав Фарапонов,

експерт-американіст аналітичного центру "ADASTRA", випускник університету Wright State University (США)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua