Агенти впливу Росії: як працює група підтримки Кремля у Чехії та поза нею

Середа, 21 квітня 2021, 16:30 — ,

Останніми роками Чехія неодноразово ставала генератором новин про вплив Путіна у Європі. Не в останню чергу – через діяльність чеського президента Мілоша Земана, який не приховує своїх теплих почуттів до Росії, Китаю тощо.

Втім, за останні кілька днів ця картина світу перевернулася.

Вихідними Чехія повідомила про розкриття злочину, скоєного російськими ГРУшниками – вибуху на військових складах, у якому загинуло двоє людей. І хоча йдеться про події ще 2014 року, Прага відреагувала жорстко, виславши з країни 18 російських дипломатів.

Та цим історія протидії РФ з боку Праги не завершилася. Під час масштабної операції у Чехії затримали підозрюваних у боях проти України на Донбасі.

Що ж відбувається? Про це "Європейська правда" поговорила з Давідом Стуліком – чеським експертом та другом України, який протягом 10 років був речником представництва ЄС в Україні, а нині є старшим аналітиком Безпекового центру "Європейські цінності" у Празі. Ми підготували для вас як повну відеоверсію, так і дещо скорочену текстову версію нашої розмови на відеоканалі "Європейської правди". Обирайте формат, який вам більше до вподоби.

Далі – пряма мова Давіда Стуліка.

Про "проросійську Чехію"

Усупереч існуючому стереотипу, Чехія не проросійська. 60-65% чеського суспільства розуміє, що являє собою Росія, що вона робить за кордоном. Пам'ять про 1968 рік (коли СРСР ввів армію у Чехословаччину для придушення "празької весни") лишається у Чехії.

Але, на жаль, у Чехії є проросійські політики на чолі з президентом Земаном, які після обрання почали захищати інтереси РФ чи інших держав.

Також ми маємо "п'яту колону", Комуністичну партію Чехії, яка має безпосередні зв'язки з Кремлем. І ця партія є в парламенті, хоча її підтримка зменшується. Але Чехія загалом не є проросійською.

Чому ж президентом Чехії є відкрито пропутінський Мілош Земан?

Важливо наголосити: хоча більшість чехів проголосували за Земана, це не означає підтримки його проросійських заяв.

Коли він обрався уперше (в 2013 році. – ЄП), то був прибічником чеського членства в НАТО, в ЄС, але поступово – мабуть, під тиском радників, які безпосередньо пов'язані з Кремлем, – проєвропейська і проатлантична риторика зійшла на друге місце.

Втім, і на других виборах в центрі уваги була не зовнішня політика. Чехи обрали Земана, бо він їм запропонував кращу внутрішню, домашню політичну програму. Земан – харизматичний лідер, і це теж людям подобається. Його тут пам'ятають як прем'єр-міністра, який успішно закінчив приватизацію в 90-х роках, що потім призвела до економічного зростання, збільшення заробітної плати. Багато людей думали саме про це, коли за нього голосували.

Отже, не йдеться про те, що виборці погоджуються з його поглядами на агресію Росії проти України. Навпаки, після всіх цих скандалів я не впевнений, що його б знову обрали.

Конкретний приклад: тендер на побудову атомної електростанції, у якому хотів перемогти "Росатом". Там було дуже потужне російське лобі. Є економічні, матеріальні стимули від людей, пов’язаних з РФ. Але запит суспільства – інший. Коли почала з'являтися інформація, що "Росатом" буде запрошений до тендера, це викликало хвилю обурення і спротиву. Дві третини чехів проти того, щоб "Росатом" брав участь у цьому тендері.

Так, у Чехії є агенти впливу, які зацікавлені у допомозі РФ з різних причин: хтось з матеріальних, хтось, як Земан – з егоїстичних.

Він хоче бути іншим, хоче довести, що здатен "показати середній палець" європейським політикам.

Такі люди є в будь-якій країні.

Але проблема Чехії в тому, що деякі з цих людей мають дуже впливові позиції.

Як чехи сприйняли новину про те, що вибух на військових складах зробили росіяни?

Це був великий шок.

В суботу ввечері, коли у новинах сказали, що зараз буде скликана екстрена пресконференція двох найвищих урядовців, прем’єра та віцепрем’єра, всі подумали, що це пов'язано із запланованим візитом віцепрем'єра Гамачека до Москви.

Він мав бути у Москві в понеділок для переговорів про закупівлю російської вакцини "Спутник V". Також були підозри, що він говоритиме про атомний тендер.

А коли ЗМІ оприлюднили фото цих двох "хлопців з Солсбері", "Петрова та Боширова", я спочатку думав, що це день дурня, перше квітня. Це була настільки шокуюча інформація, що я декілька разів це прочитав. Але з’явилися докази, і перший шок змінився шоком від того, що військові агенти третьої країни вчиняють тут вибухи, вбиваючи наших співгромадян.

Те, що під час вибухів на військових складах загинули двоє людей, багато хто в Чехії сприйняв дуже близько. І це дійсно зараз дуже змінює сприйняття РФ серед чеських громадян.

Навіть більше.

Багато політиків і експертів кажуть, що це був акт державного тероризму з боку Росії.

По суті, цими вихідними стався важливий розворот Чехії від Москви в бік наших євроатлантичних союзників.

Ми певною мірою натиснули гальмо потяга, який нас наближав до Москви.

Росія справді суттєво втратила вплив – але не остаточно. Проросійські сили готуються до інформаційної контратаки.

Як відповідає російська агентура?

Хоча у серйозних ЗМІ Чехії є консенсус щодо цих подій, та є окремий сегмент медійного ринку, як вважають, пов’язаний з Росією. Ми їх називаємо "альтернативні ЗМІ", які створюють "альтернативну правду".

Близько 30% чехів бере інформацію з цього сегмента.

Чехія тут не унікальна: ми ж бачили у США, як Трампу вдалося переконати стільки людей у "альтернативних фактах". Є попит на інформацію, яка суперечить усім офіційним джерелам, є недовіра системі, традиційним ЗМІ тощо. Тобто є люди, що шукають якесь чорно-біле, дуже просте роз'яснення подій у світі – і ці сайти їм це дають.

Так от, поки що на цих сайтах – тиша.

Вони мовчать, бо не очікували такого розвитку подій і ще не знають, що розповідати.

Але ми впевнені, що ось-ось вони почнуть видавати багато різних пояснень, альтернативних версій. Казатимуть, що це були американські агенти. Це їхня тактика. Так само робили зі збитим на Донбасі "боїнгом" MH-17: багато різних версій, які заплутують картину, створюють "інформаційний дим". А за тиждень до журналістів вийде президент Земан, який скаже: "Бачите, є 20 різних пояснень, і я не маю доказів, що це було так, як кажуть спецслужби".

Через це спецслужби вже зараз повинні надати максимальну кількість доказів, щоби звузити росіянам простір для дезінформації.

У яких державах ЄС вплив Росії становить найбільшу небезпеку?

Слідкуйте за Угорщиною, Австрією. До певного моменту в цьому списку також була Італія, де до уряду потрапила відверто проросійська партія "Ліга".

Ці три країни найбільше піддаються російському впливу – через енергетичні, економічні важелі, де є також питання до політичних еліт. Не обов’язково вони просто корумповані росіянами – наприклад, у Австрії є "прагнення до нейтралітету", бажання "шукати правду по обидва боки". Також причиною є така собі ностальгія – бажання бути на зв'язку з "великою країною на Сході". Це дивує у випадку Угорщини, яка має досвід введення радянських військ у 1956 році, про яке угорські лідери забули. Хоча я думаю, в Угорщині теж відбуваються певні зміни в настроях громадян.

Однозначно треба приділяти увагу Німеччині та Франції, так званим "двигунам" Євросоюзу.

В обох країнах у вас є дуже компетентні посли, які знають, яким чином доносити українську позицію. Зараз буде дуже важливо працювати з новим німецьким урядом, який зміниться після виборів восени.

А загалом у ЄС перемагає "партія здорового глузду".

На превеликий жаль для мене і для вас, я не називав би це "проукраїнським табором". Натомість йдеться про людей, які захищають демократію, права людини, принципи правової держави. Ці люди виступають проти російської агресії як в Україні, так і в Грузії тощо; вони розуміють загрозу з боку тоталітарних режимів.

Так само вони виступають проти зростання китайського впливу в ЄС і в Чехії.

Для України добре, що такі люди є і що їх однозначно є більшість.

Що ж стосується Чехії... Можливо, з інформаційного простору складається враження, що вплив Росії у нас дуже великий, але він зараз дуже зменшується.

Росію підтримують дві партії – крайні праві і крайні ліві, комуністи та націоналісти, але їхня підтримка разом – до 20%. При цьому комуністи можуть не пройти до наступного парламенту.

Тут природа допомагає, бо їхніх виборців стає все менше й менше ;)

Спілкувався Сергій Сидоренко,
відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.