Ми чуємо дзвони, що б'ють на сполох.

Бо українські війська борються на фронті, не маючи достатнього озброєння для того, щоб вести тривалу війну на виснаження. І у той самий час Росія нарощує виробництво зброї; Європа не виконує свої обіцянки щодо постачання боєприпасів для ЗСУ; а зі Сполучених Штатів, з огляду на майбутні вибори, чути погрози про припинення військової допомоги.

На цьому тлі є ті, хто вважає, що найкращий варіант – це змусити Україну піти на поступки і припинити війну.

Тож сьогодні ми – аналітики, які багато років працюють над питаннями європейської безпеки, – звертаємося до громадян Європи та їхніх лідерів з важливим закликом.

Відмова від України зробить Європу страшенно вразливою.

Ми не повернемося до Європи 2021 року.

Натомість ми повернемося до стану перманентної небезпеки.

Втрата захисту, який зараз забезпечує Україна, зробить Європу глибоко ослабленою і водночас призведе до втрати взаємної довіри між європейськими державами. Натомість оновлену російську імперію, з якою ми стикнемося, підбадьорить демонстрація того, що вона може зміцнитися за допомогою агресії.

Це означатиме повернення до Європи 1930-х років.

Та рішення покинути Україну не є неминучим.

Європа має економічні ресурси, щоб протистояти Росії. Зараз якнайшвидше потрібна скоординована мобілізація промисловості для постачання більшої кількості зброї та боєприпасів в Україну – і, врешті-решт, для того, щоб перевершити Росію у виробництві.

ЄС нещодавно засвідчив, наскільки успішним він може бути, коли об'єднав свої ресурси задля спільної закупівлі вакцин проти COVID-19. У 2021 році він підписав контракти на суму 71 мільярд євро, забезпечивши до 4,6 мільярда доз. Цей приклад необхідно наслідувати і сьогодні. Таким чином, Росія та її прихильники також зрозуміють, що ЄС також має стійкість та силу.

Якщо ми не докладемо зусиль для озброєння сьогодні, нам доведеться робити їх завтра, і – якщо Росія досягне своїх цілей в Україні – ми муситимемо робити це у значно складніших і загрозливіших умовах.

Це означатиме втрату дорогоцінного часу.

Натомість, якщо ми повністю присвятимо себе тому, щоб гарантувати українцям європейське майбутнє, Росія не зможе нам протистояти. Сила Росії значною мірою ґрунтується на нашій нерішучості.

У своїх промовах, відомих як "Філіппіки", античний оратор Демосфен закликав афінян не залишатися пасивними перед обличчям експансіонізму короля Македонії Філіпа II. Він закликав їх підтримати тих, хто зазнав нападу македонців, і чинити опір, виготовляючи зброю та мобілізуючи всю Грецію.

Для Демосфена на кону стояло виживання Греції, вільних і демократичних міст. Для нас ставки настільки ж екзистенційні. Від перемоги України залежить виживання вільної та демократичної Європи.

Лист опублікований одночасно у кількох європейських виданнях

Погляди та думки, висловлені в цьому тексті, належать підписантам і не обов'язково відбивають погляди або позиції організацій, які вони представляють.

Співавтори листа (підписи наведено англійською, в алфавітному порядку):

• Félix Arteaga, Senior Analyst, Elcano Royal Institute (Spain)
• Sven Biscop, Director of the Europe in the World Programme, Egmont Institute, and Professor at Ghent University (Belgium)
• Carmen Claudín, Associate Senior Researcher, Barcelona Centre for International Affairs (Spain)
• Alyona Getmanchuk, Founder and Director of the New Europe Center (Ukraine)
• Justyna Gotkowska, Deputy Director of the Centre for Eastern Studies (Poland)
• Pierre Haroche, Lecturer in International Security, Queen Mary University of London and Associate Research Fellow, Jacques Delors Institute (France)
• François Heisbourg, Special Adviser for Europe, International Institute for Strategic Studies (Luxembourg)
• Niklas Helwig, Leading Researcher, Finnish Institute of International Affairs (Finland)
• Juha Jokela, Director of the EU Programme, Finnish Institute of International Affairs (Finland)
• Tyyne Karjalainen, Research Fellow, Finnish Institute of International Affairs (Finland)
• Ronja Kempin, Senior Fellow, German Institute for International and Security Affairs (Germany)
• Alena Kudzko, Vice President for Policy and Programming, GLOBSEC (Slovakia)
• Nona Mikhelidze, Senior Fellow, Istituto Affari Internazionali (Italy)
• Kristi Raik, Deputy Director and Head of the Foreign Policy Programme, International Centre for Defence and Security (Estonia)
• Benjamin Tallis, Senior Research Fellow, German Council on Foreign Relations (Germany)
• Élie Tenenbaum, Director of the Security Studies Centre, French Institute of International Relations (France)
• Nathalie Tocci, Director of the Istituto Affari Internazionali (Italy)
• Anna Wieslander, Chair of the Institute for Security and Development Policy (Sweden)
• Pawel Zerka, Senior Policy Fellow, European Council on Foreign Relations (Poland)