Уряди Польщі та Чехії запрошують українських працівників, проте намагаються подати це як акт гуманітарної допомоги. Розповіді про "українських біженців" підігрівають антиімміграційні настрої.

Уряд Польщі схвалив нові пріоритети міграційної політики, котра має забезпечити польських працедавців 4 мільйонами нових працівників. Втім, запрошуючи мігрантів з України, польська влада одночасно ускладнює для них процедуру легалізації.

Бартош Цихоцький: "Жоден польський уряд не піде на легалізацію монументів, що прославляють людей, які відзначилися знищенням місцевого населення. Право на хрест на могилі мають усі, але має бути напис, що віддає шану жертвам і не героїзує злочинців".

Підпал в Ужгороді – далеко не перший випадок провокацій проти відносин з сусідами. Але вперше злочин вчинили громадяни країни ЄС. Цей факт навряд чи зніме напругу в угорсько-українських відносинах, але може стати додатковою проблемою у відносинах з Польщею.

Невдалий польський закон, що спричинив конфлікт з Ізраїлем, викликає в Києві зловтіху. Натомість варто уважніше придивитися до польського кейсу, щоб усвідомити, як на міжнародній арені сприймають і українську законотворчість та наскільки важливими є консультації та стратегічна комунікація.

Ще півтора року тому закон про заперечення "злочинів українських націоналістів" здавався екстремальним навіть для ПіС. Однак тепер бажання правлячої партії Польщі пограти з електоратом знову охолодило атмосферу діалогу з Києвом, а заразом призвело до найбільшої за останнє десятиліття кризи у стосунках з Ізраїлем.

Польське МЗС справ вирішило використати інструмент SIS, створений для захисту європейців, для покарання ідейних супротивників. Забороною на в’їзд до ЄС були покарані люди, "злочином" яких є незгода з польським баченням подій часів Другої світової війни.

У Варшаві кажуть про зміни в уряді. Міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський є одним із перших кандидатів на виліт. Short-list кандидатів на цю посаду вже складений, тож варто з’ясувати, як ставляться до України головні претенденти на крісло в МЗС Польщі...

Серед лозунгів "Вільні суди", "Шануємо Конституцію", "Геть з Качинським" найпопулярнішим був все-таки заклик до президента Анджея Дуди "Три рази вето". І ось Дуда вето застосував, але щодо двох законів. Постає питання: чи варто так само гаряче протестувати за вето для третього?

Польща наразі є єдиною країною Шенгенської зони і єдиною країною ЄС, законодавство якої передбачає, що українці, які перетнули кордон у рамках безвізового руху, також мають право на роботу. Тож тут маємо справді радикальні зміни...

Польща відмовляється прийняти біженців з Сирії, бо "переобтяжена втікачами з України". Такі заяви польських урядовців лише блокують дискусію про інтеграцію українських мігрантів. А дискутувати є про що – місцевий бізнес потребує до 5 млн іноземних робітників, бажано з України.

Польська опозиція втратила ще одну ключову фігуру, довкола якої гуртувалися противники правлячої партії "Право і справедливість". Як наслідок, попри незадоволення владою, опозиція сама відбиває у поляків бажання виходити на вулиці...

Чи можна говорити про протести у Варшаві як про "польський Майдан"? Адже до такого порівняння постійно звертається й влада, й опозиція. При деякій естетичній схожості – прапори ЄС, вогонь, зима, польова кухня, шереги поліції – причини українського і польського протестів різні...