Емманюель Макрон продовжує активно займатися порядком денним російсько-української війни.

7 березня президент Франції обговорить із лідерами парламентських партій направлення французьких військових в Україну; того ж дня відбудеться відеоконференція міністрів закордонних справ і міністрів оборони 28 країн, які брали участь у паризькій Конференції на підтримку України.

І це не унікальний день. Для порівняння, 5 березня Макрон зробив чергові гучні "українські" заяви під час візиту до Праги; а наступного дня прийняв у Єлисейському палаці експрезидентів Франсуа Олланда і Ніколя Саркозі – також для того, щоб заручитися підтримкою в питанні надання допомоги Україні.

"Європейська правда" публікує огляд RFI про те, як президент Франції озвучив проривну пропозицію щодо можливості направити війська в Україну, а також про міжнародну реакцію на цю заяву.

Макрон закликає до "європейського ривка"

Президент Франції фактично перейшов на новий рівень вербальної підтримки України в її опорі російським загарбникам 16 січня, коли приділив цьому питанню левову частку міжнародної частини своєї великої пресконференції.

Зокрема, він оголосив про швидке підписання двостороннього франко-українського договору про безпеку, про нові значні поставки озброєнь (включно з САУ CAESAR, далекими ракетами SCALP і бомбами) і про свій швидкий візит в Україну.

"Ми повинні зробити все" для протистояння Росії, "це головний предмет нашої мобілізації", "ми не можемо і не повинні дозволити Росії перемогти", заявив він.

Президент Франції вочевидь вирішив узяти на себе роль європейського "мотора" підтримки України на тлі багатомісячного пробуксовування ухвалення 61-мільярдного пакета допомоги США та, як наслідок, складнощів для ЗСУ у стримуванні російських агресорів.

Як результат, 18 січня в Парижі – на чолі з Францією і США та за участю понад двох десятків країн – було оголошено про створення коаліції "Артилерія для України".

А вже 1 лютого лідери країн Євросоюзу затвердили фінансову допомогу Україні в 50 млрд євро на найближчі чотири роки. Джерела в Єлисейському палаці зазначили, що президент Макрон зіграв у цьому "вирішальну роль".

12 лютого президент Франції прийняв у Єлисейському палаці прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, того ж вечора в паризькому передмісті відбулося засідання Веймарського трикутника на рівні міністрів закордонних справ. Обговорювали: посилення боротьби з російськими кібератаками, дезінформацією, багато в чому спрямованою на пропаганду російського вторгнення в Україну, очорнення української влади та поширення сумнівів щодо необхідності надання допомоги, способи надати додаткову підтримку Україні та дії на випадок повернення до влади в США Дональда Трампа.

На пресконференції з Туском президент Макрон почав свою промову із заяви: "Насамперед – Україна. За кілька днів буде, на жаль, уже друга річниця російської агресії в Україні. Я хочу тут підтвердити нашу підтримку Києва та українського народу, яка залишається твердою і буде тривалою".

Макрон також укотре заявив про необхідність посилення "єдиної європейської оборони".

Він особливо підкреслює: "Усе, що Європа робить для поставок стратегічного обладнання та боєприпасів Україні, має слугувати посиленню європейської промислової та оборонної бази".

16 лютого президент Франції прийняв у Єлисейському палаці президента України Володимира Зеленського. Сторони підписали двосторонню угоду про безпекову співпрацю на десять років.

"Сьогодні через вас ми насамперед хочемо висловити наше захоплення всім українським народом і нашу рішучість продовжувати підтримувати Україну в довгостроковій перспективі. У цьому ж полягає сенс двосторонньої угоди про безпеку", – сказав на спільній пресконференції Макрон, звертаючись до Зеленського.

Тоді ж французький лідер, оголосивши, що "кремлівський режим посилив агресію" проти Франції та її союзників "у плані дезінформації та в кіберпросторі" і назвавши це "новим етапом", закликав союзників до "європейського ривка", до "початку нового етапу стратегічного та оперативного мислення".

"Нічого не можна виключати"

Але найгучнішу заяву Емманюель Макрон зробив увечері 26 лютого за підсумками Конференції на підтримку України, що відбулася в Єлисейському палаці.

І ця заява стала інформаційною бомбою:

"Сьогодні немає консенсусу щодо того, щоб офіційно відправляти, брати на себе [тягар] відправки наземних військ. Але в динаміці нічого не можна виключати. Ми зробимо все, що необхідно, щоб Росія не змогла виграти цю війну".

Ба більше, відповідаючи на запитання журналістів, які прозвучали після цього, він лише підтвердив сказане.

Реакції окремих союзників надійшли вже за кілька годин.

"Не буде солдатів в Україні, спрямованих європейськими країнами або іншими державами НАТО", – запевнив федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Прем'єр-міністри Польщі та Чехії Дональд Туск і Петр Фіала на пресконференції після двосторонньої зустрічі сказали, що не планують відправляти своїх військових в Україну, але наголосили на необхідності для всіх європейських країн надати Києву "максимальну військову підтримку".

Питання відправки військових в Україну "не стоїть на порядку денному", сказав і прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон. І уряд Італії в комюніке заявив, що допомога Україні не передбачає розгортання сухопутних військ європейських країн і країн НАТО в цій країні.

"Планів щодо розміщення військових НАТО на території України немає", – сказав генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг.

Однак від своєї позиції Париж не відмовився.

29 лютого офіційний представник МЗС Франції заявив: "Перед обличчям цього сплеску агресії з боку Росії необхідний колективний ривок. Напади і спроби дестабілізації на європейському континенті вимагають посилення нашої підтримки України. У цьому сенс зустрічі, що відбулася 26 лютого...".

"Не бути боягузами"

Наступна гучна заява президента Франції пролунала під час його одноденного візиту до Праги 5 березня. Макрон не тільки підтвердив раніше сказані слова про "можливість" відправки військ, а й закликав європейців "не бути боягузами" перед обличчям повномасштабної війни, яка триває на континенті вже третій рік.

"Цілком підтвердивши" свій заклик "до стратегічного ривка" Європи, президент Франції закликав тих, хто говорить про неможливість "перевищення лімітів" західної підтримки України, звернутися до того, хто розв'язав проти неї війну:

"Підіть і запитайте президента Путіна, чого він готовий не робити.

Хто розв'язав війну в Україні? Володимир Путін. Хто погрожує, що б ми не робили, що б не говорили, ядерною зброєю? Президент Путін. Ви всі можете звернутися до нього, щоб дізнатися, які його стратегічні межі".

Президент Чехії Петр Павел сказав, що "приєднується" до президента Франції в тому, що "не можна задовольнятися тією підтримкою, яка надається сьогодні", "потрібно шукати нові можливості, зокрема, обговорювати можливу присутність в Україні в різних формах".

Водночас чеський президент додав, що він "за пошук нових варіантів, включно з дебатами про потенційну присутність в Україні", однак не перетинаючи "червону лінію" розміщення "бойових частин".

Одночасно на заяву президента Франції негайно відреагував міністр оборони ФРН.

Заклик Емманюеля Макрона "не бути боягузами" не сприяє розв'язанню проблем України на місцях, "нам не потрібні... дискусії про те, що в нас більше чи менше мужності", сказав Борис Пісторіус у Стокгольмі на спільній пресконференції зі своїм шведським колегою Полом Йонсоном.

Міністр оборони Швеції зі свого боку заявив, що "важливо зберігати єдність" у підтримці України.

Того ж дня на слова Макрона про "відправку військ" відреагували у Вашингтоні. "В Україні не буде американських військ, задіяних на землі. І знаєте що? Це не те, про що просить президент Зеленський. Він вимагає інструментів і можливостей. Він ніколи не просив, щоб іноземні війська билися за його країну", – заявив представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі.

Того ж вечора в інтерв'ю французькому телеканалу LCI міністр закордонних справ Франції Стефан Сежурне заявив: ми повинні "домогтися поразки Росії", не ведучи проти неї війну.

Того ж дня французький міністр зустрічався з главою МЗС Німеччини Анналеною Бербок. "Наші країни всебічно підтримують Україну, і ми спільно працюємо над тим, щоб наростити і поліпшити цю підтримку", – заявило Міністерство закордонних справ Франції за підсумками візиту.

Бербок опублікувала короткий коментар: "Єдині та рішучі: разом ми сильні. Дякую, дорогий Стефане Сежурне".

Плани на майбутнє

Нова порція гучних заяв буде озвучена вже 7 березня, коли міністри закордонних справ і оборони Франції проведуть зі своїми колегами з інших країн-союзників відеоконференцію, щоб детальніше обговорити пропозиції президента Макрона.

А до цього ввечері 6 березня президент Макрон провів консультації щодо України спочатку з експрезидентом Франсуа Олландом, а потім з експрезидентом Ніколя Саркозі.

Наступного ранку у Макрона заплановані консультації з лідерами парламентських партій. Удень – робочий обід із президенткою Молдови Маєю Санду.

Наступного тижня, 12 і 13 березня, заплановані дебати щодо України в обох палатах парламенту – з подальшим голосуванням за підписану раніше в лютому двосторонню угоду про безпекову співпрацю.

Нарешті, з дня на день очікується поїздка самого президента Франції в Україну, обіцяна ним самим "до середини березня".

І можливо, до цієї поїздки та ідея, яка спочатку шокувала союзників, уже набуде своїх практичних обрисів.

Стаття початково опублікована на сайті Radio France Internationale  і републікується з дозволу правовласника