Євросоюз офіційно запустив повторну процедуру затвердження для України автономних торговельних преференцій.

Це вже друге продовження терміну цих преференцій, в рамках яких ЄС остаточно відкрив свій ринок для українських товарів.

Проте нинішнє продовження вийшло як ніколи скандальним.

Реагуючи на масштабні протести фермерів, у Єврокомісії пішли назустріч країнам, чиї виробники постраждали від зростання українського агроекспорту. Було запропоновано механізм термінового призупинення пільг для трьох товарних груп (яєць, курятини та цукру) у разі, якщо обсяг їхнього експорту до ЄС перевищить середній показник 2022-2023 років.

"Це і так достатньо компромісний варіант, на який нам довелося погодитися. І це при тому, що за дужки було винесено проблему заборони українського експорту до низки країн ЄС, а також перешкоджання нашому транзиту", – розповідає співрозмовник "ЄвроПравди" в уряді.

Втім, українські урядовці неофіційно визнавали: такий варіант, запропонований Єврокомісією, виглядає для України цілком прийнятним компромісом, проте він явно не влаштує всіх в ЄС, в першу чергу – польських фермерів.

Проте тоді, наприкінці січня – на початку лютого, в українському уряді не було сумнівів, що це рішення буде остаточним. І як могло бути інакше, якщо рішення Єврокомісії проходять дуже довгу процедуру погодження з країнами-членами, а за підтримку України активно виступають і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, і голова Європейської ради Шарль Мішель, і прем’єр Бельгії (країни, яка наразі головує в ЄС) Александер Де Кроо.

Це рішення швидко пройшло затвердження на рівні Європарламенту, проте на етапі Євроради несподівано застопорилося. А вже незабаром у польських медіа з’явилася інформація, що прийняття цього рішення зумів заблокувати прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, скориставшись своїм знанням "кухні ЄС", набутим під час перебування на посаді голови Євроради.

До речі, ця інформація з'явилася у польських ЗМІ напередодні довгоочікуваного українсько-польського міжурядового засідання, що явно додало йому гостроти.  

Відомо, що такий перегляд став можливий завдяки тому, що вимоги Туска несподівано підтримав президент Франції Емманюель Макрон – який також має чималі проблеми внаслідок протестів фермерів.

В оновленій версії розширений перелік товарів, щодо яких можливе введення захисних заходів. Окрім вже згаданих яєць, курятини та цукру, туди додано овес, кукурудзу, крупи та мед.

Ще більш болючий для України крок – змінено методологію розрахунку межі, за перевищення якої можливе застосування обмежень. В розрахунки додали другу половину 2021 року – період, який передував відкриттю ринку ЄС, а відповідно, коли український експорт був низький.

Україна категорично виступала проти такого розширення, проте наші аргументи не були враховані.

Ще одна небезпечна для нас новація – зменшення терміну запуску захисного механізму з 21 до 14 днів. У Києві сумніваються, що за такий період можливо об'єктивно встановити шкоду від українського імпорту виробникам країн ЄС. А відповідно, прийняті рішення матимуть насамперед політичне підґрунтя.

Також зауважимо, що через процедуру перегляду існує ймовірність такого сценарію, що Європарламент не встигне схвалити це рішення до завершення своєї роботи. І тоді його доведеться приймати вже новому складу Європарламенту – а на деякий час умови торгівлі між Україною та ЄС повернуть до умов, які існували до 2022 року. Втім, наразі цей ризик невисокий.

Набагато вагомішим є інший ризик. Перегляд вже ухваленого Єврокомісією рішення є вкрай небезпечним прецедентом у відносинах України та ЄС.

"Ніколи досі в історії відносин України та ЄС ухвалене Єврокомісією рішення не підлягало перегляду. А відповідно, тепер ми не маємо жодних гарантій, що аналогічний перегляд не буде проведений і по інших рішеннях, що стосуються України", – неофіційно розповідають в уряді.

В першу чергу це стосується "транспортного безвізу" – можливості продовження безквотного здійснення вантажних перевезень автомобільним транспортом з країнами ЄС. 

5 березня Єврокомісія вже оприлюднила пропозицію продовжити Угоду про вантажні перевезення автомобільним транспортом з Україною – також із внесенням туди певних змін, які мали би заспокоїти європейських (насамперед польських) перевізників.

Як вже аналізувала "ЄвроПравда", ці зміни влаштовують українську сторону, проте де гарантії, що і в цей документ не будуть внесені додаткові зміни?

Як розповідає заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач, затвердження цієї угоди на рівні послів ЄС має відбутися нинішнього або наступного тижня.

"Ймовірність блокування угоди є низькою, адже раніше всі країни, включно з Польщею, визнали користь такого режиму, в тому числі – для експорту ЄС. А крім того, так і не були знайдені підтвердження звинувачень в бік України, що наші перевізники всупереч умовам угоди здійснюють перевезення не лише між Україною та ЄС, а й між окремими країнами Євросоюзу", – розповідає він.

Разом із тим, Сергій Деркач визнає:

не можна виключати того, що Польща та її союзники зуміють внести в угоду додаткові обмеження для України.

Зокрема, раніше у Варшаві вимагали додати заборону на бездозвільний заїзд до ЄС порожніх українських вантажівок (тобто виключити їх з Угоди), а також пропонували включити механізм призупинення цієї угоди на національному рівні, якщо вона створює збитки для перевізників з цих країн.

"Такий захисний механізм означатиме можливість призупинення угоди з політичних причин, що для нас є неприйнятними. Тому, якщо ці норми з’являться в угоді, ми будемо вимагати їх виключення", – обіцяє Сергій Деркач.

На користь України грає також той факт, що в Польщі вже пройшли місцеві вибори, а відповідно, уряд Туска вже не діятиме у режимі політичної доцільності.

"Тим більше, як показали ці вибори, усі кроки назустріч польським фермерам не дали Туску додаткових балів, а перевізники є набагато менш впливовою електоральною групою. Тож є шанс, що на рівні угоди про транспортні перевезення процедура остаточного затвердження пройде без зривів", – припускає колишній заступник голови Мінінфраструктури з питань європейської інтеграції Віктор Довгань.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"