Перемога на релігійному фронті: як спікера Джонсона переконали відновити допомогу США Україні

Понеділок, 6 травня 2024, 14:05 — Тетяна Ворожко, "Голос Америки"
Фото: Bill Clark/Associated Press/East News

У суботу, 2 березня, о 2:20 ночі Сергій Гайдаржі прокинувся від звуків дрона, який наближався до його будинку в Одесі. Він почув вибух просто за вікном і кинувся до спальні своєї дворічної доньки. Схопивши та загорнувши у ковдру перелякану дитину, Сергій рушив перевірити, що з його дружиною та чотиримісячним сином.

"Двері були відкриті. За ними нічого не було – просто порожнеча. Моєї Анічки не стало. Мого хлопчика Тимоші не стало", – розповідає свою історію Гайдаржі на YouTube-каналі "Одеський баптист".

Їхні тіла знайшли під завалами після майже 24-годинних пошуків – усі сім поверхів завалитися на матір і немовля, яке спало, пригорнувшись до її грудей. Під час тієї російської атаки безпілотниками іранського виробництва загинули 12 людей, п’ятеро дітей і семеро дорослих.

Впродовж багатьох місяців українській ППО не вистачає засобів, щоб відбивати атаки російських ракет і дронів. Бо ухвалення пакета допомоги на суму близько 61 мільярд доларів для України за запитом адміністрації президента Байдена на пів року застрягло в Конгресі.

Реклама:

У лютому допомогу проголосував Сенат, а в Палаті представників цю допомогу не ставив на голосування спікер Майк Джонсон.

"Я хочу сказати пану Джеймсу Майклу Джонсону: "Дорогий брате, у нас триває війна. Жахлива війна. І так багато вірян, братів і сестер, гинуть. Малі діти гинуть. Допомога дуже важлива для нас. Особливо військова допомога, тому що якби була ракета, щоб збити цей безпілотник, дрон би не залетів у наш дім", – звернувся Сергій Гайдаржі до спікера американського Конгресу.

Весь цей час українці намагалися достукатися до спікера – урядовці, політики, ветерани, родичі загиблих, всі просили про допомогу. Серед цих численних прохачів були і ті, хто говорив зі спікером однією мовою – мовою віруючих християн.

Лише за три дні до вирішального голосування зі спікером говорила ще одна делегація з України, до якої входив і Сергій Гайдаржі, український баптист і зять одеського баптистського пастора. У розмові з "Голосом Америки" він сказав, що спікер уже знав про трагедію його родини.

"По його очах було видно, що він мені співчуває, він хотів нас підтримати, і його відповідь була дуже щирою",

– розповів Гайдаржі про свою зустріч з Джонсоном.

Ця зустріч стала кульмінацією місяців кулуарних зусиль українських протестантів та їхніх союзників у Сполучених Штатах, щоб донести до членів Конгресу США від Республіканської партії повідомлення про те, чому українці не можуть здатися у боротьбі проти росіян.

Вони говорили про переслідування українських вірян, вбивства священників і пасторів російськими військами на окупованих територіях, руйнування церков, молитовних будинків, християнських університетів внаслідок російських ракетних і безпілотних атак по решті території України.

За деякими з цих зусиль стояв уродженець Оклахоми Стівен Мур. Упродовж семи років Мур працював керівником апарату одного з лідерів Республіканської партії в Палаті представників, після чого рік жив в Україні.

Коли Росія розпочала повномасштабний наступ, Мур відвідував свою матір в Тулсі, Оклахома, але повернувся в Україну вже на п’ятий день повномасштабної війни.

Він заснував громадську організацію Ukraine Freedom Project – "Проєкт свободи України" (UFP), яка почала доставляти продовольство, речі першої потреби та обладнання на прифронтові території для місцевих жителів та Збройних сил України.

Таким чином, він знав про жорстке поводження російських окупаційних військ із місцевими мешканцями, але одна історія його вразила особливо.

Віктор, євангельський пастор із Луганська, евакуював групу мирних жителів, у тому числі вагітну жінку з немовлям, коли росіяни зупинили його автомобіль і відвели його на підвал.

"Вони катували його 25 днів. Одного дня вони катували його електрошокером, а російський православний священник стояв над ним і проводив обряд екзорцизму. Він намагався вигнати з нього бісів, тому що Віктор був євангельським християнином!"

Мур поділився цією історією зі своїм другом Карлом Алгреном, який також був з Оклахоми та раніше теж працював керівником апарату конгресмена-республіканця.

"Коли почалося повномасштабне вторгнення, республіканці підтримували Україну, а потім їхня підтримка почала зменшуватися. Нам довелося перегрупуватися і подумати, що ми можемо зробити, щоб донести правильний сигнал до республіканців", – каже Алгрен, який приєднався до UFP на посаді віцепрезидента з публічної політики.

Починаючи із вересня 2023 року Мур, Алгрен та виконавча директорка UFP Анна Швецова зустрілися з близько 100 членами Конгресу та працівниками їхніх офісів, розповідаючи їм про переслідування українських протестантів росіянами.

UFP провела опитування, яке показало, що

70% американських євангельських християн, які голосують за республіканців, з більшою ймовірністю підтримають Україну, якщо дізнаються про те, що Росія катує та вбиває людей їхньої віри.

На свій подив, вони швидко з’ясували, що більшість членів Конгресу нічого про це не знають.

"З тих людей, з якими ми зустрічалися, мабуть, було троє чи четверо, які знали деякі речі, про які ми говорили", – каже Алгрен.

Мур пояснює, що їм також доводилося зіштовхуватися із контрнаративом про те, що нібито це український уряд переслідує християн.

"Зі 100 чи близько того офісів, з якими ми спілкувалися, ймовірно, близько 30 питали про це. Але ви знаєте, це неправда, а у нас – правда. Ми показували відео людей, які розповідали про тортури, членам Конгресу, їхнім співробітникам. Деякі з них пускали сльозу", – розповідає Мур.

Вони також запустили вебсайт RussiaTorturesChristians.org, на якому розміщено відеосвідчення українських вірян, які пережили тортури російських військових, у тому числі свідчення Віктора з Луганська, а також – рекламу у соціальних мережах в окрузі спікера Джонсона і ще в 16 виборчих округах.

"Ми формуємо масову обізнаність про катування Росією християн в Україні", – говорить Мур.

Інші організації, зокрема адвокаційна група Razom for Ukraine (Разом за Україну), доєдналися до цих зусиль.

"Я – американська баптистка. І була шокована тим, що так багато баптистських церков в окупованій Україні зазнали утисків. З часу повномасштабної війни було вбито понад 26 пасторів, а 400 баптистських громад втратили свої приміщення або частину їхнього майна", – каже старша радниця Razom Мелінда Герінг.

Вона розповіла, що на зустрічах із членами Конгресу та їхніми співробітниками вона та її колеги наводили статистику шкоди, завданої Росією українським вірянам, розповідали особисті історії та разом молилися.

Деякі зусилля були спрямовані напряму на спікера Джонсона, баптиста зі штату Луїзіана.

"Ми спонсорували рекламний щит з улюбленим біблійним віршем Майка Джонсона. Це уривок із Книги Естер. Естер стоїть перед своїм дядьком Мордехаєм, і вона боїться йти до царя; якщо вона піде й побачить царя без його дозволу, вона може бути вбита. І Мордехай каже: "Тебе обрали на такий час". Ми дізналися, що Майк Джонсон вважав, що він був обраний спікером Палати представників через те, що зараз важливі часи", – каже Герінг.

Razom розмістив 6 рекламних щитів у Луїзіані, на яких зображено фото зруйнованої баптистської церкви у Бердянську з цією біблійною цитатою, у тому числі один перед церквою, до якої ходить спікер Джонсон у місті Шривпорт.

 

Razom, UFC та інші організації спонсорували чимало поїздок українських релігійних лідерів до США та допомагали в організації їхніх зустрічей з членами Конгресу.

Серед найбільших – подорож до США 18 релігійних діячів та членів Української ради церков і релігійних організацій у листопаді та приїзд десятків представників українських церков на Український тиждень у Вашингтоні на початку лютого, організований навколо Національного молитовного сніданку США.

Потім четверо з них зустрілися зі спікером Джонсоном.

"Зустріч зі спікером була дуже теплою, а розмова – конструктивною", – розповів "Голосу Америки" один з учасників, старший єпископ Української церкви християн віри євангельської Анатолій Козачок.

Він сказав, що вони розповіли про страждання та релігійні утиски українських церков на окупованих Росією територіях України та передали йому два листи із закликом підтримати Україну в її захисті від російської агресії, один – від усіх українських християн, а інший – від українських християн-протестантів.

Джонсон, розповідає Козачок, сказав їм, що він і його колеги наполегливо працюють над розв'язанням проблеми.

"Ми відчували єдність як люди однакових цінностей. Відчувалося бажання допомогти та знайти варіант розв'язання питання допомоги для України", – сказав він.

Інший учасник зустрічі, голова Всеукраїнського союзу церков євангельських християн-баптистів Валерій Антонюк, розповів, що на зустрічі зі спікером відразу знайшлася спільна мова.

"Ми, баптисти, завжди відстоювали право кожного на свободу вільно сповідувати свою віру. Це принципові питання в розвитку України як демократичної країни. З часів російської агресії церкви переживають диктат і насилля і це важливо зупинити і перемогти! Саме тому нам необхідна допомога і сприяння з боку США", – сказав він "Голосу Америки".

Спікер не покладався лише на слова одновірців з України.

На його стіл лягали численні звіти, підготовлені американськими урядовими організаціями та спецслужбами, які також проводили брифінги для нього та інших конгресменів.

"ЦРУ та Міністерство оборони надали спікеру Джонсону інтелектуальні аргументи на користь підтримки України. А наші зусилля змогли забезпечити духовний та емоційний зв’язок з Україною", – говорить Мур.

Кампанія, до якої долучилися сотні людей у США та Україні, була побудована на десятиліттях співпраці протестантських громад обох країн.

Разом вони боролися проти атеїстичного радянського ладу, який переслідував протестантів та бачив у них "агентів західних спецслужб". Разом налагоджували життя українських євангелістів у незалежній Україні.

Після розпаду Радянського Союзу в Україні, а особливо на півдні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях, які нині частково перебувають під російською окупацією – почався бум розвитку громад баптистів і євангельських християн. Зростала кількість вірних, відкривалися нові молитовні будинки, університети.

Українці отримували допомогу від одновірців зі США, а також брали активну участь у релігійних заходах за океаном, розширюючи зв'язки з американськими братами та сестрами по вірі.

"Близько 20 років тому ми почали отримувати перші запрошення на Національний молитовний сніданок, форуми покійного Біллі Грема, євангельські фестивалі, конференції та інші заходи, і ми організовували власні молитовні сніданки в Україні та у Вашингтоні, округ Колумбія", – розповідає Павло Унгурян, колишній народний депутат та один із євангельських лідерів.

Унгурян був присутній на обох зустрічах зі спікером Джонсоном, якого, каже він, він вперше зустрів саме на одному з таких заходів.

Українські церковні лідери були далеко не єдиними, хто чинив інтенсивний тиск на Джонсона, щоб той кинув виклик більшій частині своєї партії та дозволив винести на голосування законопроєкт про допомогу, і лише сам Джонсон знає, наскільки вирішальними були їхні зусилля в його остаточному рішенні.

Як згадували учасники тих подій, напередодні голосування у вівторок Джонсон сидів у своєму офісі, а законодавці заходили, щоб висловити свої скарги та висунути свої вимоги. До ночі він вагався, як бути далі.

А тоді, як пишуть кореспонденти CNN, які стежили за тими подіями, "відчуваючи вагу свого майбутнього та знаючи історію, яка спостерігала за ним, Джонсон, побожний християнин, звернувся до молитви".

Частина радикально налаштованих республіканців погрожувала спікеру, що вони позбавлять його посади, якщо він поставить на голосування допомогу Україні.

"Він розривався між спробами врятувати свою роботу та тим, щоб діяти правильно",

– сказав CNN голова комітету Палати представників у закордонних справах Майкл Маккол, який підтримував Україну і був із Джонсоном увечері перед оприлюдненням пакета законопроєктів для допомоги іноземним партнерам.

"Він молився про це", – засвідчив Маккол.

Результат цих роздумів і молитов спікера відомий – у суботу, 20 квітня, попри опір деяких членів Республіканської партії, він все ж виніс на голосування в Палаті представників законопроєкт про допомогу Україні.

Як і очікувалося, законопроєкт був схвалений переважною більшістю голосів. Через лічені дні законодавство ухвалив Сенат і підписав президент.

 
 

Автор: Тетяна Ворожко, 

Головна виконавча редакторка Української служби "Голосу Америки"

Стаття початково вийшла на сайті "Голосу Америки" та  републікується зі згоди правовласника

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: