Без "плану Б" для України. Коли Київ отримає 90 млрд від ЄС та чи можливо "зламати" Орбана
Українські посадовці неодноразово заявляли, що розраховують отримати перший транш вже узгодженого Європейським Союзом 90-мільярдного пакета допомоги вже у квітні 2026 року.
У Києві переконані: Брюссель має якось вирішити цю проблему і дотриматися обіцянки.
Утім, шанси на те, що це станеться, вкрай низькі.
ЄС не зміг обійти вето Віктора Орбана і фактично припинив пошук варіантів.
Вирішення питання про 90 млрд євро відклали до виборів в Угорщині, які відбудуться 12 квітня (і у Брюсселі, і у Києві не надто приховують, що сподіваються на поразку чинної угорської влади).
Тим часом Орбан виставив конкретну умову розблокування європейських грошей для України: перезапуск нафтогону "Дружба", який припинив постачати російську нафту в Угорщину (та Словаччину) після російської ракетної атаки наприкінці січня 2026-го.
Натомість Київ з ремонтом "Дружби" не поспішає, як не поспішає і приймати фінансову, технічну й експертну допомогу задля цього ремонту, запропоновану Євросоюзом.
Тож надії України отримати кошти з 90 млрд вже у квітні є примарними.
Все залежить від доброї волі Орбана, якої немає. А Євросоюз фактично перейшов у режим очікування.
"Європейська правда" пояснює, що відбувається і на чому побудовані сподівання.
Мрії про квітень – незмінні
"Ми чекаємо перший транш з тієї суми, про яку ми домовлялись на 2026 рік, у квітні", – заявив журналістам президент України Володимир Зеленський. Він додав, що проговорював це питання з лідерами Європейського Союзу, а також з президентами Європейської ради Антоніу Коштою і Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, і налаштований оптимістично. "Вони знайдуть варіанти, як частково нас фінансувати… Я вважаю, що в будь-якому випадку, навіть знаходячи альтернативні, тимчасові кроки, в ЄС повинні знайти вихід", – підкреслив Зеленський.
Ця заява пролунала від президента 20 березня. Тоді вже було відомо, що саміт ЄС не зміг подолати вето Орбана щодо розблокування коштів – але Київ все одно зберігав оптимізм. І за минулий тиждень ця (принаймні публічна) впевненість не похитнулася.
"Надання Україні позики – це позиція, узгоджена всіма лідерами ЄС наприкінці 2025 року... Якщо (ці кошти) не розблокують, ми сподіваємося на альтернативу, інакше українська армія буде недофінансована", – нагадав президент України в інтерв’ю французькому Le Monde, опублікованому 26 березня. Він попередив, що інакше буде недофінансоване виробництво дронів, а також закупівля систем протиповітряної оборони для України.
"Це ризик для всіх. Це ризик для європейської безпеки. Я вважаю, що ніякого краху не буде і європейці вирішать це питання", – ще раз наголосив Зеленський.
Утім, схоже, що європейці робити це не поспішають.
А замість грошей – щедро передають Україні обіцянки та декларації.
Позиція лідерів європейських держав кришталево чиста: у грудні минулого року, на засіданні Європейської ради в Брюсселі, Орбан дав обіцянку підтримати надання Україні 90 млрд євро, і, отже, має тримати слово. Угорщина повинна зняти вето, повторюють усі без винятку посадовці. Але це повторення не допомагає розв'язати проблему.
Чи є в Євросоюзу "план Б"?
Володимир Зеленський щоразу каже, що чекає від ЄС альтернативних варіантів фінансування.
Утім, жодних варіантів "плану Б" з цього приводу ЄС не має, стверджують численні співрозмовники кореспондентки "Європейської правди" в Брюсселі.
Звісно, ця тема не є табуйованою, і не йдеться про відмову ЄС від пошуку альтернативних шляхів. Якщо Орбан навіть після виборів відмовиться схвалити кредит, європейські посадовці обговорюють різні варіанти протидії, включаючи можливість обійти угорське вето.
Утім, жоден з варіантів, що звучав у цих обговореннях, станом на зараз не виглядає юридично спроможним, одностайно наполягають джерела.
Єдиний позитивний для України варіант, який ЄС бачить нині, передбачає ланцюжок з трьох подій. По-перше, мають відбутися вибори в Угорщині. Далі Україна має запустити нафтогін "Дружба". І третім кроком, після цих двох, Орбан знімає вето.
І лише у разі, якщо після двох перших кроків третього не станеться – тоді й розпочнеться серйозна робота над "планом Б".
Річ у тім, що ЄС зараз опинився у новій для себе реальності.
Порушення лідером держави обіцянки перед іншими лідерами, письмово зафіксованої у рішенні саміту ЄС – безпрецедентний і неприпустимий випадок. Тож у Брюсселі та в інших столицях Євросоюзу (усіх, окрім Будапешта) наполягають, що угорський лідер має зрозуміти свою помилку і зняти вето з української позики. А перезапуск "Дружби" має допомогти йому в цьому рішенні.
Ось таким є план.
"Кредит", який Україна не віддаватиме: важливе про 90 млрд євро
Варто також пояснити важливі деталі цього фінансування, що є безпрецедентним за умовами і для України, і для ЄС.
Рішення про надання Україні позики на суму 90 млрд євро протягом 2026-27 років лідери держав ЄС ухвалили під час засідання Європейської ради 18 грудня 2025 року. Причому якраз це рішення свого часу слугувало своєрідним "планом Б" після того, як стало зрозуміло, що Бельгія не дасть згоди на використання для фінансування України російських заморожених активів, як початково пропонувала Єврокомісія.
Іронічно, але одним з локомотивів просування цієї ідеї тоді, в ніч на 19 грудня, був саме угорський прем’єр. Тоді Віктор Орбан саме таким чином фактично захистив знерухомлені в Європі російські гроші від їх передачі Україні.
Єдиною умовою Орбана для того, щоб він дав згоду на надання 90 млрд для України, було те, що Угорщина не братиме участь у фінансуванні цього кредиту. Точно такі вимоги висунули прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо та прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, і решта членів ЄС із цим погодилися.
У результаті лідери вирішили, що Євросоюз запозичить 90 млрд євро для України на міжнародних фінансових ринках, під забезпечення запасом міцності (headroom) бюджету ЄС. 30 млрд євро кредиту мали бути призначені для підтримки українського бюджету, а 60 млрд – на українську армію та зброю.
Оскільки кредит не має передбачати жодних фінансових зобов’язань від Угорщини, Словаччини та Чехії, було вирішено надавати його в рамках інструменту посиленої співпраці, який дозволяє групам держав-членів реалізувати фінансові проєкти з третіми країнами.
Причому "кредитом" це є саме для країн ЄС. Україна за нього не платитиме.
По-перше, саме бюджет ЄС покриватиме відсоткові ставки та інші супутні витрати для України. За оцінками Єврокомісії, витрати на обслуговування боргу складуть приблизно 1 млрд євро на 2027 рік та близько 3 млрд євро на рік, починаючи з 2028 року.
По-друге, в умовах позики чітко прописано, що Україна у жодному разі не повинна буде компенсувати ці виплати з власних грошей.
Натомість віддати цей борг європейцям (теоретично) має Росія – з репарацій, які вона (знову ж, в теорії) муситиме виплатити Україні після завершення війни. Але фактично і юридично станом на зараз виплати боргу лежатимуть на бюджеті Євросоюзу, але це буде справа прийдешніх поколінь політиків, про що нинішні очільники ЄС шляхетно замовчують.
Пакет документів, необхідних для надання Україні кредиту, був швидко підготований експертами Єврокомісії та протягом січня й початку лютого 2026 року – узгоджений та технічно схвалений усіма державами-членами, включаючи Угорщину.
11 лютого 2026 року Європейський парламент проголосував за три законодавчі акти ЄС, необхідні для впровадження кредиту: регламент про імплементацію посиленої співпраці щодо заснування кредиту на підтримку України на 2026 та 2027 роки; про внесення змін до регламенту про Український фонд (Ukraine Facility); та про внесення змін до багаторічної фінансової рамки (бюджету ЄС) на 2021-2027 роки.
Робота над кредитом вийшла на фінішну пряму, адже попереду було лише голосування у Раді ЄС держав-членів, яке вже бачилось як формальність.
Але 23 лютого 2026 року Угорщина заблокувала у Раді ЄС поправку до багаторічного бюджету Євросоюзу – єдиний законодавчий акт з усіх необхідних для кредиту, для ухвалення якого потрібна одностайність.
Два інших регламенти були ухвалені Радою ЄС кваліфікованою більшістю голосів 24 лютого.
Блокування Угорщиною останнього юридичного кроку перед фіналізацією кредиту стало фатальним: без змін до бюджету ЄС не може вийти на ринки фінансових запозичень, і, власне, знайти гроші для передачі їх Україні.
Тобто кредит де-юре створений, але не підкріплений фінансово. І без голосу Орбана/Угорщини нічого змінити не можна.
"Дружба" на перепоні грошам
Офіційна причина блокування Віктором Орбаном надання Україні 90-мільярдної позики від ЄС – припинення Україною транзиту російської нафти в Європу (в Угорщину та Словаччину) українським нафтопроводом "Дружба", який у січні 2026 року був пошкоджений російськими дронами.
Офіційний Будапешт заявляє, що Київ поставив під загрозу енергетичну безпеку Угорщини, порушуючи умови Угоди про асоціацію з ЄС. А ще – що Київ, мовляв, хоче призвести до зростання цін в Угорщині і вплинути на результати парламентських виборів 12 квітня – звісно, з метою, щоб чинна влада на чолі з Орбаном програла.
Хай там як, Угорщина висунула вимогу: 90 мільярдів будуть розблоковані, лише коли Україна розблокує нафтогін "Дружба".
Але Київ відмовляється це робити.
Україна не поспішає ремонтувати "Дружбу" і натомість продовжує заявляти, що "Дружба" і кредит не пов’язані, а розблокування кредиту – задача самого ЄС. Хоча ще 16 березня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Євроради Антоніу Кошта написали Зеленському листа, в якому прямо заявили: надання кредиту залежить від відновлення "Дружби".
17 березня Зеленський відповів: нафтогін буде відремонтований "приблизно через півтора місяця".
На цьому тлі саміт ЄС, що відбувся 19 березня, не приніс жодних зрушень. "Немає нафти, немає грошей", – такою була і є відповідь офіційного Будапешта.
Тож на саміті очільники ЄС критикували не лише Орбана, а й Зеленського, свідчать джерела "ЄП" (щоправда, критика лунала позаочі, бо Зеленський звернувся лише по відеозв’язку, і дискусія за його участю не була передбачена). Критика на адресу президента лунала і за недипломатичні висловлювання у бік угорського прем’єра, і за небажання перезапустити "Дружбу".
Треба зауважити, що позиція Зеленського з цього питання відкрита. Він не приховує, що поновлювати потік російської нафти в Європу – неприємна справа для нього. "Наша команда з енергетичних компаній – "Нафтогазу" та "Укртранснафти" – змістовно працює над реалізацією того, про що ми домовилися. Але рішення за вами: чи хочете ви, щоб російська нафта імпортувалася до Європи, розуміючи, що це допомагає агресору?" – сказав він тоді, 19 березня, на Єврораді.
Демонстрація небажання Києва діяти помітна і в іншому.
Група європейських експертів, які збиралися поїхати на місце пошкодження нафтогону та оцінити фланг робіт з його відбудови та розмір витрат, досі не пройшла "безпекову перевірку" з боку СБУ. Тож Євросоюз, який готовий надати кошти й допомогу для відбудови "Дружби", не може це зробити через відсутність даних.
Тож наразі кожен залишається при своєму: нафтогін не працює, грошей немає.
Що далі?
Наразі всі чекають виборів в Угорщині. Вже у ніч проти 13 квітня може бути зрозуміло, чи залишиться прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на новий термін.
У Брюсселі, утім, розраховують, що незалежно від результатів виборів Орбан пом’якшить риторику з войовничої передвиборчої на більш зважену. Вже мало не з 13 квітня євробюрократи розраховують якщо не на негайне розблокування Угорщиною процесу надання Україні позики, то принаймні на спокійний прагматичний діалог.
Причому це буде діалог з Віктором Орбаном, а не з його наступником.
Бо навіть якщо Орбан не переможе на виборах, він залишиться на посаді прем’єра ще деякий час. Для ілюстрації: у 2022 році формування нового кабінету після виборів забрало місяць і 20 днів, у 2018 – місяць і 10 днів.
У цей час ремонт "Дружби" має завершитися, вважають у Брюсселі.
"17 березня Зеленський давав півтора місяця на ремонтні роботи. Цей термін спливає наприкінці квітня", – зауважив один з європейських співрозмовників "ЄвроПравди".
Станом на зараз, за нашими даними, у ЄС сподіваються вирішити всі юридичні та технічні питання щодо кредиту за місяць, щоб вже в травні (максимум на початку червня) Україна могла отримати перший транш.
Європейські політики й посадовці переконані: запас міцності в українського бюджету є. На цьому запасі, і разом із західною (головним чином європейською) двосторонньою допомогою, плюс кредит МВФ, залишки ERA G7 та макрофінансової допомоги Ukraine Facility, Україна має дочекатися, поки 90 мільярдів будуть розблоковані.
Єврокомісія своєю чергою продовжує необхідну технічну роботу, щоб мати змогу швидко знайти і передати Україні кошти, щойно вето Орбана буде зняте. Так, Київ вже передав у Брюссель проєкт фінансової стратегії (як саме планується витрачати кредитні гроші), готується Меморандум про взаєморозуміння, пов'язаний з програмою макрофінансової допомоги (умови надання кредитних грошей, список реформ тощо) – і ще одну хорошу новину в цьому напрямку можна очікувати вже цього тижня.
Усі інші процеси, знову-таки, призупинені до 13 квітня, до виборів в Угорщині.
Авторка: Тетяна Висоцька,
кореспондентка "Європейської правди" в Брюсселі