Минулий тиждень став карколомним для угорської політики, яка і без того була зовсім не нудною.

Сполучені Штати вимагають від Литви дозволити транзит експорту з Білорусі. Вільнюс висунув умови для початку діалогу режимом Лукашенка. 

Посилення НАТО та "рішуча" підтримка" України – це ключові тези звіту Альянсу за 2025 рік, який у четвер 26 березня презентував генеральний секретар Марк Рютте.

Тема можливого виходу Польщі зі складу ЄС – так званого Polexit – не зникає з публічного простору цієї країни.

Президент Фінляндії побоюється, що переговори Україна-США-РФ себе вичерпали, а Трамп заявив, що війна в Україні – "не наша війна".

Конституційний референдум про зміни до судової реформи став своєрідним тестом для виконавчої гілки влади Італії і особисто для Мелоні.

Зеленський повідомив, що перші угоди про співпрацю України з країнами Близького Сходи й Затоки вже підготовлені. 

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев попередив, що Україна у цьому кварталі втрачає  300 млн євро і може втратити ще мільярди, якщо й надалі не буде користуватися можливостями, які пропонують ЄС і міжнародні організації. 

Проукраїнська прем’єрка Данії Метте Фредеріксен вийшла з виборів 24 березня з серйозними втратами, але залишилася в боротьбі за новий прем’єрський термін.

Увага до парламентських виборів у Словенії вийшла далеко за межі цієї маленької пост'югославської країни.

У Фінській затоці накопичується черга з танкерів "тіньового флоту" через українські удари по портах РФ.

Цей тиждень почався з кількох вибухів у інформаційному просторі Угорщини, що відбулися один за одним.

Прем’єр Канади Марк Карні озвучив доволі амбітний план – подвоїти оборонний бюджет країни до 2035 року.

У Литві впав український дрон, у Молдові ввели надзвичайний стан в енергетиці, а Німеччина вийшла на двох шпигунів РФ.

Рано-вранці 20 березня у промисловій зоні міста Пардубіце спалахнула пожежа.