Міна під фінансовий ринок ЄС. Що означає скандал навколо ставки EURIBOR

Четвер, 26 січня 2017, 09:50 — , "Астерс"
Фото neweurope.eu

7 грудня 2016 року Єврокомісія після кількох років розслідування оштрафувала трьох фінансових гігантів: Crédit Agricole, HSBC і JPMorgan Chase – за картельну змову з метою маніпулювання ставкою EURIBOR. Сума штрафу склала 485 млн євро.

EURIBOR – основна ставка міжбанківського кредитування в ЄС, яка застосовується як в рамках кредитів корпоративним позичальникам або випуску облігацій, так і для визначення ціни різних деривативів.

Іншими словами – залучення коштів (кредити або випуск цінних паперів) в ЄС часто відбувається не за фіксованою (як в Україні), а за плаваючою ставкою EURIBOR + відсоток, встановлений банком. Відповідно, підсумкова сума виплат може коливатися залежно від поточного стану EURIBOR.

Зазвичай EURIBOR підраховується спеціальним агентом (Global Rate Set Systems) на основі ставок, які щодня пропонують обрані банки.

Запропоновані ставки згідно зі спеціальним механізмом усереднюються і округлюються.

Єврокомісія, однак, встановила, що в 2005-2008 роках представники семи європейських банків (включно з трьома оштрафованими) свідомо викривляли рівні ставки на свою користь.

Для цього вони регулярно домовлялися між собою, які дані подавати для визначення EURIBOR, а які ігнорувати.

Чотири з семи порушників (Barclays, Deutsche Bank, Royal Bank of Scotland і Societe Generale) добровільно визнали свою провину 2013 року. Інших трьох Єврокомісія оштрафувала за результатами розслідування.

У 2012 році подібний скандал уже торкнувся "родича" EURIBOR – лондонської ставки LIBOR, якою, за даними журналістських розслідувань, банки маніпулювали мало не з 1991 року. Тоді штрафи були накладені європейськими та американськими регуляторами на UBS, Barclays, Deutsche Bank, JP Morgan та інших.

Але найцікавіше в цій справі – аж ніяк не величезна сума накладеного штрафу.

Визнання провини в картельній змові відкриває можливість для приватних позовів про відшкодування збитків – follow on cases.

Будь-який постраждалий від викритої Єврокомісією змови може звернутися до суду з позовом проти учасників картелю і вимагати відшкодування завданих збитків.

Зрозуміло, що банки маніпулювали ставкою по складній траєкторії – залежно від того, зниження або підвищення EURIBOR було їм вигідно в світлі позицій трейдерів на кожен день. Тому підрахунок збитків у такій справі – досить складна справа, що вимагає кваліфікованих експертів.

Та все ж практика таких похідних позовів вже існує в Європі і США – поки що у зв'язку з маніпуляціями LIBOR (це розслідування завершилося дещо раніше).

В США позов щодо LIBOR був поданий групою інвесторів проти Bank of America Corp., Citigroup Inc., JPMorgan Chase & Co. та інших. Нещодавно Верховний суд США відхилив клопотання банків про припинення справи у зв'язку з відсутністю шкоди заявнику і наказав продовжувати розгляд (Bank of America v. Gelboim, справа №16-545).

В Англії практика позовів щодо LIBOR розпочалася з фальстарту: в грудні 2016 року перший позов був відхилений – Property Alliance Group Limited v Royal Bank of Scotland plc [2016] EWHC 3342 (Ch). Суд першої інстанції ухвалив, що продаж заснованих на LIBOR свопів сам по собі не передбачає, що банк гарантує відсутність маніпуляцій зі ставкою LIBOR. Можливо, таке рішення суд ухвалив через те, що участь саме відповідача, Royal Bank of Scotland, в маніпуляціях не було доведено.

Звісно, подібні справи дуже залежать від конкретних обставин, тому "залізного" прецеденту справа Property Alliance Group Limited не створює (не враховуючи те, що це рішення буде оскаржено в апеляції).

З іншого боку, віднедавна Єврокомісія активно рекламує подібні похідні позови. Було навіть прийнято спеціальну Antitrust Damages Directive №2014/104/EU від 26.11.2014, яка незабаром має бути імплементована в законодавство країн-членів ЄС.

Очікується, що суми цивільних позовів до учасників картелів цілком можуть перевищити накладені Єврокомісією штрафи.

При цьому, щоб подати позов до учасника встановленого картелю, зовсім не обов'язково перебувати з ним у прямих відносинах. Ще в 2014 році Європейський суд (ECJ) постановив (у справі C-557/12 Kone AG and Others v ÖBB-Infrastruktur AG), що позивач може подавати позов до учасників картелю і в разі, якщо "існує причинно-наслідковий зв'язок між заявленими збитками і діями картелю". Наприклад, якщо внаслідок картельної змови піднялися ціни на всьому ринку, потерпілий позивач може вимагати компенсації.

Рішення ECJ у справі Kone AG наче спеціально створене для покарання банків, які маніпулювали EURIBOR: ця ставка застосовується надзвичайно широко, а тому принципи Kone AG створюють майже необмежене коло потенційних позивачів.

І нарешті – про Україну. Адже це рішення стосується і українського бізнесу.

Не можна виключити подання позову проти учасників картелю і якимось українським позивачем, що, наприклад, брав у 2005-2008 роках великий кредит з прив'язкою до EURIBOR або випускав єврооблігації...

Рішення Єврокомісії відкриває для них потенційну можливість вимагати компенсації своїх збитків у фігурантів гучної справи про маніпулювання ставкою EURIBOR.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua