Вірменія розпочинає сезон посадок: за що арештували екс-президента

Вівторок, 31 липня 2018, 08:50 — , Європейська правда

Новий уряд Вірменії зважився на виконання своєї найгострішої та однієї з найскладніших передвиборчих обіцянок – у країні почалося кримінальне переслідування представників колишньої влади.

Минулого тижня був заарештований екс-президент країни Роберт Кочарян. Його викликали на допит в якості свідка, проте вже під час спілкування зі слідчим екс-президенту змінили статус на підозрюваного. Додому після допиту він не повернувся: поліція затримала його, а згодом суд погодив арешт екс-президента строком на два місяці.

Під звинуваченнями опинився також чинний керівник "російського НАТО" – генсек Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) Юрій Хачатуров. Обом політикам загрожує ув’язнення за статтею "узурпація державної влади", яка за вірменським законодавством передбачає ув’язнення від 10 до 15 років.

Звинувачення стосуються подій 10-річної давнини.

Тоді, у 2008 році, президентські вибори – принаймні, за офіційною версією, – виграв Серж Саргсян. Той самий, який згодом відбув два президентських терміни, провів конституційну реформу, а потім, попри власну обіцянку не балотуватися на цю посаду, став прем’єр-міністром із розширеними повноваженнями.

Навесні 2018 року саме це викликало протести у країні, які завершилися зміною влади.

Читайте також
Перемога єреванського майдану: чому здалася влада Вірменії та як діятиме Москва

10 років тому Серж Саргсян святкував перемогу вже у першому турі, отримавши 52,8% голосів. Опозиція натомість заявила про фальсифікацію – за їхніми даними, підтримка була меншою і мав відбутися другий тур.

Протести тривали 12 днів та завершилися розгромом наметового табору військами. Єреванським гарнізоном у той час керував нинішній генсек ОДКБ Юрій Хачатуров. В сутичках загинули 10 протестувальників.

Після цього чинний президент Роберт Качарян оголосив введення у країні режиму надзвичайного стану, який унеможливлює політичну активність. А відразу по його завершенні відбулася інавгурація Сержа Саргсяна.

 
Роберт Кочарян

Нинішній вірменський прем’єр Нікол Пашинян брав участь у протестах 2008 року, довгий час перебував у розшуку. У 2010 році його навіть засудили до 3 років позбавлення волі, проте наступного року амністували.

Вірменська конституція передбачає, що глава держави "не може піддаватися переслідуванню і залучатися до відповідальності за дії, обумовлені його статусом".

Втім, у чинному уряді пояснюють, що ця норма не гарантує абсолютного імунітету. "Не думаю, що будь-хто, в тому числі Роберт Кочарян, має абсолютний імунітет, якщо будуть усі підстави для висунення йому звинувачення", – заявив Пашинян.

Арешт екс-президента є прецедентом не лише для Вірменії, а й для СНД.

Подібні кроки руйнують систему договорів еліт, яка у пострадянських республіках часто заміняє звичайне право.

Які наслідки матиме такий крок нової вірменської влади?

 
Відзначення 10-річчя подій 2008 року

Якщо брати внутрішній вимір, то виконання однієї з ключових обіцянок має посилити популярність чинного прем’єра, адже окрім суто економічних вимог однією з причин недавніх протестів було саме прагнення справедливості. А несправедливість тодішньої влади вбачали саме у силовому придушенні протестів 2008 року.

Тим більше, що Качарян – абсолютний лідер антидовіри серед екс-президентів Вірменії. Показовий момент: жоден із впливових політиків або медіа країни не стали на його захист. Окрім кривавого придушення протестів у 2008 році до нього залишилося ще багато питань, пов’язаних як із приходом до влади, так і з діями на президентській посаді.

Залишається відкритим питання: чи буде поставлено крапку з арештом одного екс-президента?

Адже подальший розвиток справи щодо заколоту 2008 року не може не зачепити й формального переможця цих виборів Сержа Саргсяна. А на відміну від свого попередника, він досі в активній політиці, а його партія залишається впливовою політичною силою у країні.

Ще більша проблема – розслідування подій 2008 року може зачепити й окремих представників опозиції. Наприклад, лідера партії "Процвітаюча Вірменія" Гагіка Царукяна, який був успішно інтегрований у владу і став опозиціонером лише три роки тому.

А отже, питання, що переможе: політична доцільність або прагнення справедливості – залишається відкритим.

Не менш важливим є й зовнішній вимір.

Дії нового вірменського уряду все гірше сприймають у Москві.

Від початку протестів у Кремлі зайняли вичікувальну позицію, не оголошуючи вірменську революцію "антиросійською змовою" та не шукаючи у ній "руку Заходу".

Втім, із часом такий спокій все важче й важче дається РФ. Російські ЗМІ гостро відреагували на візит Пашиняна на саміт НАТО. Далі обурення Кремля викликала ініціатива Єревана про перегляду статусу російських прикордонників, що знаходяться у Вірменії. І хоча Кремль не давав гарантій безпеки екс-президенту Вірменії Кочаряну, його арешт явно не додав прихильності РФ до "революційного" вірменського прем’єра.

Читайте також
Прикордонна суперечка: Вірменія прагне послабити залежність від РФ

Окремо варто згадати про звинувачення, висунуті Юрію Хачатурову. Статус генсека ОДКБ (який обирається на рік, виходячи із принципу ротації країн) передбачає наявність юридичного імунітету, втім, у Єревані цю норму проігнорували. Наразі Вірменія вже офіційно звернулася у ОДКБ із пропозицією змінити генсека, обраного за їхньою квотою.

Від моменту арешту екс-президента пройшло декілька днів. Кремль поки не йде на конфлікт, проте через близьких до нього політологів дає сигнал: у Москві вважають, що вірменська влада "тестує" межі дозволеного, і це є неприйнятним.

Саме тому принциповим може стати подальше рішення Єревана – обмежитися арештом одного екс-президента чи йти далі.

І якщо буде обраний другий варіант, подальше розслідування порушень попередньої вірменської влади не може не зачепити й російські інтереси. В тому числі бізнесові.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.