Коронавірусні бар'єри: як Україні в нових умовах захистити свій експорт

Середа, 22 квітня 2020, 16:31 — , "Ілляшев та Партнери"
fr24news.com

Пандемія коронавірусу швидко змінює світ – і міжнародна торгівля не стала винятком.

Закриття кордонів завдає невиправданих економічних збитків багатьом країнам, в тому числі й Україні.

У такій ситуації деякі країни використовують коронавірус як привід для застосування протекціоністських заходів.

Це новий виклик, і Україна повинна бути готова до нього.

Турецький виклик

Першою, принаймні там, де це було відчутно для українського експорту, такі заходи стала впроваджувати Туреччина.

Анкара запровадила обмежувальні заходи щодо комерційних транспортних засобів і водіїв вантажівок, які переміщувалися через турецький кордон і опинилися ізольованими на карантині на 14 днів.

Суворі карантинні правила були прийняті без попередження і стосувалися не тільки громадян України, а й ще 65 країн, що потрапили в зону ризику.

Проте одночасно російські та білоруські перевізники тривалий час могли безперешкодно здійснювати перевезення, навіть коли це було заборонено для перевізників з інших країн.

Найскладніша ситуація виникла на турецько-болгарському кордоні.

Тільки після дипломатичних переговорів на рівні президентів обох країн заблоковані українські перевізники отримали дозвіл на перетин кордону.

Наскільки виправданими є такі заборони?

Відповідно до правил угод СОТ, країни-члени можуть тимчасово відходити від своїх зобов’язань у виняткових випадках, зокрема необхідних для захисту життя чи здоров’я людей, тварин та рослин.

Однак такі заходи не повинні застосовуватись у спосіб свавільної чи невиправданої дискримінації між країнами або прихованого обмеження міжнародної торгівлі.

Зараз, за інформацією Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АСМАП), обмежувальні заходи продовжують діяти для всіх іноземних перевізників. Для всіх них допуск на територію Туреччини можливий лише після проходження 14-денного карантину.

Парадокс полягає у тому, що за даними ВООЗ Туреччина знаходиться на шостому місці у списку європейських країн, що мають найбільшу кількість підтверджених випадків COVID-19, в той час як Україна – лише на 22-му місці.

Україна готова діяти у відповідь

Україна здивувала своєю рішучістю у вирішенні спірного питання.

Нещодавно Кабмін прийняв розпорядження про тимчасове обмеження перетину державного кордону на принципі взаємності.

Читайте також
Тарас Качка: У нас немає спеціальної книжки "План дій уряду на випадок коронавірусу"

Відтепер для водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад країн, що встановили обмеження перетину власного державного кордону для таких осіб з України, можуть застосовуватися відповідні заходи на засадах взаємності.

Станом на сьогодні ще невідомо, як українська влада буде реалізовувати зазначені обмеження, особливо до членів СОТ, зокрема Туреччини.

Однак вже зрозуміло, що таке розпорядження дає можливість продуктивніше вести дипломатичні переговори з Анкарою щодо розблокування переміщення вантажів українськими перевізниками.

Безперечно, такі переговори можуть затягуватися з турецької сторони з огляду на тимчасовість таких заходів, і Україна під тиском українських автомобільних перевізників може піти на "дзеркальні" обмеження на виконання розпорядження Кабміну.

Не варто забувати, що принцип взаємності може бути застосований не за видом транспорту, а за економічною складовою або до всіх видів транспорту.

Тим більше, що Україна визначила, що такі обмеження можуть застосовуватись не лише щодо автомобільного транспорту, але й для повітряних, морських і річкових суден.

Створення перешкод для турецьких компаній усіх видів транспорту, можливо, змусить Туреччину переглянути своє рішення або швидше знайти взаємоприйнятне рішення.

Нові ризики

Перш за все, варто визнати: турецький приклад не є випадковістю.

Швидше за все, такі обмеження стануть постійними. І варто вже зараз поставити собі питання: чим Україна може відповідати на ці виклики?

Наразі СОТ прогнозує три сценарії відновлення глобальної економіки після впливу COVID-19 (оптимістичний, менш оптимістичний і песимістичний).

Проте за будь-якого сценарію (від умовно-оптимістичного до песимістичного) у СОТ прогнозують зростання витрат, пов'язаних із міжнародною торгівлею, викликане низкою причин, зокрема, через посилення прикордонного контролю, а також заходів, що вживаються державами в межах торгових політик.

Ситуація ускладнюється тим, що робота Апеляційного органу з врегулювання суперечок СОТ досі заблокована. А відповідно, нові протекціоністські обмеження лишатимуться "безкарними", що стимулюватиме держави все частіше вдаватися до них.

На це Україна вплинути не може.

Проте можна оперативно вирішити іншу важливу проблему.

Хоча Україна вже 12 років є членом СОТ, вона досі не імплементувала у своє національне законодавство загальні виключення та виключення з міркувань безпеки, що можуть дати країні законну можливість оперативно захищати національні інтереси на тимчасовій основі.

Економічна криза, спричинена пандемією, робить це питання першочерговим.

Адже пошук відповідей на нові виклики лише у "ручному режимі" може бути ефективним тільки на початковому етапі.

Тож варто готуватися до нових викликів вже сьогодні. Тим більше, часу на підготовку у нас небагато.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua