Після початку брутального вторгнення Росії в Україну газова галузь Європи оголосила, що до 2026 року планується вводити в експлуатацію 195 млрд кубометрів на рік потужностей терміналів для імпорту скрапленого природного газу (СПГ).

Згідно з даними Global Energy Monitor, реалізація таких планів коштуватиме щонайменше 7 млрд євро. Для порівняння, ЄС імпортував 155 млрд кубометрів газу у 2021 році з Росії, включно з поставками СПГ.

Та чи увесь обсяг нових потужностей буде спрямовано на заміну газу з РФ? На жаль, ні. 

Маловідомим, але дуже тривожним є той факт, що у 2022 році виробництво скрапленого природного газу в Росії зросло на 8%.

РФ усупереч санкціям збільшила постачання СПГ до Європи та будує ще один СПГ-термінал – тепер в Арктиці.

І що важливо – цьому частково сприяють і західні фірми.

Росія все ще експортує від 10 до 15 ТВт-год на місяць СПГ до ЄС. Це не підпадає під санкції, але може бути припинено Росією в будь-який момент в односторонньому порядку.

Найскандальнішим є той факт, що західні компанії, такі як Baker Hughes, Siemens, Technip і GTT, підтримували розширення російської газової промисловості, беручи участь у проєкті Arctic LNG 2. Більшість із них вийшли з проєкту, але лише після того, як Путін розв'язав повномасштабну війну.

Підтримка розширення російської газової інфраструктури – це не лише підживлення війни в Україні. Цього не можна допустити в жодному разі.

На додачу внесок Заходу в будівництво арктичного термінала СПГ-2 може стати однією з останніх крапель, які зламають хребет верблюду в питанні зміни клімату: це може поставити під загрозу досягнення кліматичної мети Паризької угоди щодо утримання глобального потепління в межах 1,5 градуса.

Проєкт Arctic LNG 2 має на меті транспортувати і продавати більше російського газу на міжнародні ринки й може подвоїти експортні потужності "Новатек", найбільшого приватного виробника газу в Росії. До того, як Росія напала на Україну, планувалося, що арктичний термінал мав бути запущений 2023 року і вийти на повну виробничу потужність у майже 20 млн тонн СПГ на рік.

Як виявило журналістське розслідування, американська компанія Baker Hughes постачала обладнання та компоненти для Arctic LNG 2 протягом багатьох місяців після початку вторгнення в Україну.

Більш того, у січні 2023 року стало відомо, що та сама компанія Baker Hughes у Монтрозі (Шотландія), яка протягом 2022 року відправляла технології до Росії для Arctic LNG 2, отримала загалом 4,9 млн фунтів стерлінгів (5,9 млн доларів США) з коштів британських платників податків у вигляді грантів.

Ще одним важливим західним постачальником технологій, залученим до цього проєкту, є французька компанія Gaztransport & Technigaz (GTT) – інжинірингова компанія, яка постачає технології та системи, що використовуються по всьому світу в танкерах для перевезення СПГ. Спочатку GTT мала надавати послуги російському суднобудівному заводу "Звезда" для будівництва 15 СПГ-танкерів льодового класу для "Новатек".

У січні 2023 року GTT публічно оголосила про вихід з Росії слідом за Total Energies, але на практиці цього виходу не відбувається.

Повідомляється, що GTT все ще бере участь у будівництві двох спеціалізованих газовозів Arc7 для Росії. GTT також продовжує працювати над будівництвом двох критично важливих плавучих сховищ газу, які "Новатек" замовив у 2020 році.

Участь американських та європейських компаній у такому великому проєкті з розширення інфраструктури викопного палива в Росії мала б бути заборонена урядами, а не субсидована.

Якщо проєкт Arctic LNG 2 буде завершено і запущено з використанням обладнання та послуг, наданих Baker Hughes, Siemens, Technip і GTT, він може підірвати російські вуглецеві бомби, розблокувавши видобуток на нових газових родовищах і подальшу розвідку газу в Арктиці, що є смертельною загрозою для клімату та довкілля.

ЄС вже є найбільшим імпортером СПГ у світі. Загальний обсяг імпорту СПГ в ЄС становить близько 157 млрд кубометрів у регазифікованому вигляді на рік – цього достатньо, щоб задовольнити близько 40% загального попиту на газ на континенті.

Саме тому варто чітко розрізняти, де будівництво СПГ-терміналів спрямоване на подолання залежності від російського газу, а де викликано просто корпоративною жадібністю, спекуляціями на війні та безкарністю індустрії викопного палива.

Адже ті ж самі газові лобісти, які зараз просувають нові проєкти під фальшивим приводом енергетичної безпеки, отримували мільйони від російських "Газпрому" та "Новатеку" і служили їхнім інтересам протягом багатьох років.

Враховуючи ці факти, час звернутися до тверезої правди: країни ЄС мають більш зважено підходити до розширення СПГ і почати будувати реальну енергетичну та кліматичну безпеку.

Першим очевидним кроком для початку є припинення російських планів з розширення виробництва СПГ.

Очевидно, що підтримка постачання російського зрідженого газу жодним чином не сприяє досягненню кінцевої мети – зняття залежності від російських енергоносіїв. 

Саме тому європейські компанії повинні негайно припинити співпрацю з "Новатек" і відкликати все обладнання, програмне забезпечення та будь-які інші активи, які були надані для Arctic LNG 2 і пов'язаної з ним інфраструктури.

Євросоюз має приборкати приватні компанії та припинити надавати державну підтримку проєктам, що грають на користь РФ. 

Без таких дій не буде довіри до прагнень Євросоюзу до миру, захисту клімату та енергетичної безпеки.

І звичайно, що наступним кроком має стати виконання регламенту ЄС щодо скоординованих заходів зі скорочення попиту на газ. Цей регламент є частиною плану REPowerEU, покликаного покласти край залежності Європи від російського викопного палива.

Це має стати головною гарантією того, що російський газ більше ніколи не повернеться на європейські ринки. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів