"Кров, праця, сльози й піт". Як Україна йтиме до перемоги та до ЄС із НАТО у 2024 році

П'ятниця, 12 січня 2024, 16:00 — , Посол Литви в Україні
Фото Офіса президента Республіки Литви
Візит до Литви президента України Володимира Зеленського. Вільнюс, 10 січня 2023 року

"Європейська правда" продовжує публікацію думок іноземних послів про те, що чекає на нас у 2024 році. Ми запропонували висловити свою думку дипломатам, що представляють дуже різні держави та дипмісії.

Так, своє бачення викликів нинішнього року вже озвучили посол ЄС в Україні Катаріна Матернова, а також посол Молдови Валеріу Ківерь.

А тепер своїми роздумами поділиться дипломат, що представляє одну з найбільш дружніх нам країн – Литву. 

* * * * 

Реклама:

За останні два роки українська нація безсумнівно довела, що здатна перемогти навіть смерть.

Російська армія вбивала, катувала, ґвалтувала, демонструвала найгірші сторони людської натури – але не змогла зламати український дух. Натомість Росія від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року втратила сотні тисяч солдатів, її армія була відкинута зі значної частини окупованих територій, що змусило Путіна розпочати масову мобілізацію.

Але і це не злякало українців. Ви продовжуєте відкидати ідею територіальних поступок і рішуче налаштовані на здійснення своєї євроатлантичної мрії.

Але 2024 рік, на жаль, обіцяє бути ще одним виснажливим роком для України.

І можливо, він принесе лише черчиллівські "кров, працю, сльози й піт" та мало що на додаток.

Але налаштування на перемогу має залишатися основою і у 2024 році. Вражаючі досягнення України на полі бою є результатом єдності та незламної стійкості вашого суспільства на всіх рівнях. Хоробрість захисників, креативність і щедрість мільйонів цивільних та зрілість українського політичного класу привели до перемог над сильнішим противником.

Поза сумнівом, Росія не обмежиться продовженнями прямої військової агресії та робитиме все можливе, щоб посіяти розбрат як всередині українського суспільства, так і серед міжнародних соратників України.

Тому в часи, коли Україна стикатиметься з подальшими воєнними труднощами, першочерговим завданням стане збереження національної єдності та згуртованості.

Україна воюватиме не наодинці

Я переконаний, що у 2024 році й надалі Україна продовжуватиме отримувати значну військову та економічну допомогу з усього світу.

Хоча Конгрес США та Європейський Союз ще не ухвалили основні пакети допомоги для України на цей період, я залишаюся оптимістом і вважаю, що обидва документи будуть узгоджені на початку року.

ЄС повернеться до питання про 50-мільярдну підтримку України 1 лютого, на першому у 2024 році засіданні Європейської ради. А зусилля адміністрації США та значної більшості як республіканців, так і демократів, які продовжують підтримувати Україну, дають надію, що незабаром рішення буде знайдене і на Капітолійському пагорбі.

Та підтримка повинна надходити і в період вимушеної паузи.

За оцінками німецького Інституту світової економіки ім. Кіля, Литва надала Україні підтримку на суму 1,8% свого ВВП і за цим параметром наразі є країною №1 у світі у підтримці України.

Нещодавно ми передали Україні пускові установки протиповітряної оборони NASAMS, підготували тисячі українських солдатів, надали критично важливе обладнання, щоби протистояти спробам Росії зруйнувати українську енергетичну систему, і розпочали відчутну діяльність з реконструкції, відбудовуючи українські школи, дитячі садки та іншу інфраструктуру у звільнених районах.

Ми вітаємо й інших союзників України, які вже оголосили про свої багатомільйонні пакети допомоги на 2024 рік. Останній німецький пакет у розмірі 1,3 мільярда євро включає найсучасніші системи протиповітряної оборони Patriot і сигналізує про готовність Німеччини і надалі посилювати свою і без того значну підтримку України.

Україна незабаром отримає довгоочікувані винищувачі F-16 від коаліції під керівництвом Данії та Нідерландів. Ця зброя безумовно має потенціал для того, щоби створити переломний момент у повітряному просторі. Японія знайшла способи вивести свою допомогу Україні за межі фінансової та гуманітарної сфер. Традиційні союзники – країни Північної Європи, Велика Британія, Канада, Польща та багато інших – налаштовані зберігати високий рівень військової підтримки.

Ще одна наша задача на 2024 рік – зробити так, щоб військова промисловість на Заході набрала обертів. Адже за умов, коли два роки війни виснажили запаси боєприпасів і техніки у західних країнах, випередження Росії в обсягах постачання стає передумовою успіху України.

Адже це – війна на виснаження.

Так, виробникам потрібен час, щоб наростити обсяги виробництва.

Але вже зараз ми бачимо запуск нових виробничих ліній, стабільніший потік боєприпасів та військової техніки для України. Литва розуміє складність нарощування виробництва для західної військової промисловості й працюватиме задля створення всіх необхідних умов для цього у 2024 році.

Власний потенціал оборонного виробництва в Україні також зростає, і ми повинні створювати партнерства, які б допомогли його подальшому збільшенню.

З литовського боку немає жодних вагань: наш уряд і суспільство збережуть курс на підтримку України аж до перемоги. І це не просто політична заява. Міністерство національної оборони Литви виділило 200 мільйонів євро на військову допомогу Україні у період 2024-2026 років. Це додаткове фінансування до тієї підтримки, яку Литва вже надала протягом попередніх двох років.

Без найменших вагань можу запевнити вас, що не тільки Литва, а й інші найближчі друзі України продовжуватимуть підтримувати вашу країну до перемоги.

Твердо на шляху до ЄС і НАТО

Останні два роки відзначив не лише героїзм захисників України на полі бою, а й кроки, які ваша країна зробила на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції.

Історичне рішення Європейської ради у грудні 2023 року про початок переговорів щодо членства України в ЄС є визнанням вашого значного прогресу в проведенні демократичних та економічних реформ.

Трансформаційна сила цього рішення має почати розкриватися вже у 2024 році.

Відтепер процес вступу буде структурований за 35 розділами у ключових сферах політики.

У кожному з них український уряд матиме чіткі орієнтири для досягнення. Повна імплементація цих реформ має важливе значення для забезпечення прозорості державних інституцій, викорінення корупції та подолання пострадянських практик управління, які стримують Україну.

За досвідом Литви, проходження такої комплексної перевірки з боку інституцій ЄС стало одним з найбільших досягнень – як для нас, так і для інших країн-новачків ЄС. Бо це створило умови для подальшого економічного зростання, модернізації та іноземних інвестицій.

Ще однією важливою подією 2023 року для України став саміт НАТО у Вільнюсі.

Як зазначив міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс, у Вільнюсі ми наблизили Україну до НАТО, але надалі не гаятимемо жодного дня, щоб до Вашингтонського саміту у 2024 році зробити набагато більше, запобігаючи діям Росії, яка намагається прокласти нову залізну завісу через Європу.

Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина нещодавно також погодилася, що Вільнюський саміт поклав початок реальній інтеграції України до Північноатлантичного альянсу. Україна вже працює як рівноправна сторона за столом новоствореної Ради Україна-НАТО. Це дозволило створити формат кризових консультацій, а також комітети Україна-НАТО у різних функціональних сферах.

А завдяки адаптованій Річній національній програмі (РНП) члени Альянсу підтримуватимуть реформи в Україні і регулярно оцінюватимуть прогрес реформування секторів оборони і безпеки. Крім того, найближчим часом буде підготовлена Дорожня карта переходу України до повної оперативної сумісності з НАТО – над її створенням Україна працює у тісних консультаціях з членами Альянсу.

Втілення РНП підтримуватимуть Ініціатива НАТО з розбудови оборонного та суміжного безпекового потенціалу і команда представництва НАТО в Україні. Крім того, комплексний пакет допомоги України трансформується у багаторічну програму для допомоги у відновленні українського сектора безпеки і оборони та довгострокових спроможностей України зі стримування і оборони.

Бо членство України в НАТО – це вже не питання "якщо", а питання "коли".

Зрозуміло, що посольство Литви в Києві, яке виконує роль контактного посольства НАТО, сприятиме цьому процесу.

Отже, ми сподіваємося побачити новий акцент на реформуванні та модернізації інститутів безпеки і оборони України.

Вже є значний прогрес у "вестернізації" професійної військової освіти, управління людськими ресурсами та системи оборонних закупівель, та значна робота в інших сферах ще попереду. Зокрема, ми очікуємо на ухвалення змін до закону "Про національну безпеку" (№4210), які б закріпили принципи цивільного нагляду над військовими та уточнили ланцюжок командування.

Реформи, пов'язані зі вступом до ЄС і НАТО, є серйозним викликом для країни і в найкращі часи.

Проведення їх під час повномасштабного російського вторгнення перетворюється на справді геркулесове завдання. Але повернемося до мудрості Вінстона Черчилля, слова якого я повторив на початку: "Якщо ви йдете крізь пекло – продовжуйте йти".

Україна надихнула увесь світ своєю силою духу, стійкістю та рішучістю. Не втрачайте цього – вашого найбільшого дару.

Не все буде ідеально, будуть помилки й болючі втрати, але поки Україна залишається цілеспрямованою і єдиною, вона залишатиметься непереможною.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: