2 грудня 2025 року Верховна Рада зареєструвала проєкт закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та забезпечення захисту національного товаровиробника (проєкт №14270).

Відповідно до пояснювальної записки, законопроєкт насамперед обґрунтований потребою виокремити функціонал торгового представника України зі сфери Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України ("ЄвроПравда" вже присвятила цьому окрему статтю "Закон про Тараса Качку").

Разом з тим, додатковою метою проєкту №14270 визначено необхідність впровадження механізмів виняткових захисних заходів, передбачених угодами Світової організації торгівлі (СОТ). Новий механізм врегульований статтею 28² проєкту.

В яких випадках можуть бути застосовані додаткові захисні заходи?

Стаття 28² передбачає можливість застосовувати додаткові обмежувальні заходи щодо експорту або імпорту (наприклад, забороняти експорт/імпорт якихось товарів, застосовувати додаткові мита тощо) у таких випадках:

• "захист життя, здоров’я людини, тварин або рослин", що є прямим формулюванням статті XX(b) Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (ГАТТ);
• "запобігання чи послаблення критичного дефіциту харчових продуктів або інших товарів, що мають вагоме значення" – текст статті XI(a) ГАТТ;
• "застосування стандартів або правил класифікації, визначення сорту чи реалізації товарів у міжнародній торгівлі" – текст статті ХІ(b) ГАТТ;
• "захист національних інтересів під час дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення чи скасування для подолання його наслідків" – прямо не згадується у ГАТТ, однак є підстави припускати, що це положення має охоплюватися винятками з міркувань безпеки, які врегульовані статтею XXI ГАТТ.

При цьому законопроєкт фактично передбачає лише три обов’язкові вимоги, яким повинні відповідати додаткові захисні заходи, зокрема: недискримінаційність застосування; тимчасовий характер, а також відсутність прихованих обмежень торгівлі.

Перш за все, слід звернути увагу на те, що перелік підстав для застосування додаткових обмежувальних заходів є нелогічним, оскільки він охоплює не всі винятки, передбачені Угодами СОТ.

Наприклад, та ж ст. XX ГАТТ передбачає не один виняток, а цілих дев'ять, у тому числі виняток для збереження природних ресурсів, що вичерпуються, на який Україна посилалася, запроваджуючи заборону експорту необробленої деревини у 2015 році.

Законопроєкт передбачає тільки три обов’язкові вимоги до застосування додаткових захисних заходів.

Насправді ж таких вимог є значно більше, і правомірне застосування обмежувальних заходів дозволено виключно з суворим дотриманням вимог, закріплених прямо Угодами СОТ або напрацьованих практикою вирішення спорів у цій організації.

Недостатньо просто написати, що заборона імпорту певного товару застосовується для захисту життя та здоров’я людини. Такі рішення повинні ухвалюватися на основі комплексних наукових обґрунтувань, що досягнення потрібних цілей неможливе за допомогою інших альтернатив, що менш негативно впливають на міжнародну торгівлю.

І все це повинно бути до прийняття рішення про заборону, а не постфактум. Усі такі вимоги для всіх винятків не враховані у законопроєкті і навряд чи можуть бути прописані в одній статті.

Також викликає питання процедура прийняття відповідних заходів.

Зокрема, ініціювати застосування відповідних заходів може лише торговий представник, а відповідне рішення приймає Кабінет міністрів України. При цьому зовсім опускаються питання про обговорення відповідних питань з бізнесом, який може, наприклад, використовувати товари, що підпадають під заборону, як сировину, альтернативи якої немає в Україні; підготовку обґрунтувань; застосовану процедуру; прозорість прийняття відповідних рішень тощо.

При цьому слід наголосити, що раніше Україна вже користувалася винятками ГАТТ, наприклад, приймаючи заборону на експорт необробленої деревини, збільшуючи експортні мита на металолом, прямо посилаючись на положення Угод СОТ, які є нормами прямої дії відповідно до Конституції України.

А яка ситуація в інших країнах?

В Євросоюзі, наприклад, немає єдиного консолідованого нормативно-правового акта, який закріплює застосування всіх винятків, передбачених Угодами СОТ.

Якщо ЄС застосовує якісь обмеження, то прямо посилається на відповідні положення Угоди СОТ.

Якщо ж негативні практики стають постійними та негативно впливають на європейський ринок та виробників, ЄС приймає спеціальні акти, які комплексно регулюють такі питання. Наприклад, Регламент 2023/2675 про захист Союзу та його держав-членів від економічного примусу з боку третіх країн; обмеження доступу до державних закупівель ЄС для іноземних компаній, які застосовують недобросовісні практики, тощо.

У США також не має єдиного акта, який регулює всі винятки СОТ. Але, наприклад, є Секція 232 Закону США про розширення торгівлі 1962 року – це найбільш "гучний" приклад захисних заходів, що додатково передбачаються в національному законодавстві держав.

Ця стаття має значно вужчу сферу застосування, ніж пропонована стаття 28² законопроєкту №14270. Вона передбачає можливість запроваджує додаткових мит щодо імпорту, "який загрожує національній безпеці", що входить у сферу лише статті XXI ГАТТ.

Також законодавство США містить Секцію 301 Закону США про торгівлю 1974 року, що передбачає можливість реагування на порушення прав США за будь-якою торговельною угодою, на дії, політики та практики іноземної держави, що порушують права США за будь-якою торговельною угодою, а також на дії, політики та практики іноземної держави, що позбавляє США переваг за будь-якою торговельною угодою.

Таким чином, ця Секція вже виходить за межі сфер, що наразі врегульовані в рамках права СОТ.

Так само не перетинається з винятками за угодами СОТ Секція 53 Митного тарифу Канади (S.C. 1997, c. 36). Секція 53 передбачає можливість застосування заходів задля забезпечення виконання прав Канади за торговельними угодами або задля реагування на дії, політики чи практики країн, які негативно впливають або прямо чи опосередковано призводять до негативного впливу на торгівлю товарами чи послугами Канади.

На відміну від статті 28² проєкту №14270, і Секція 301 Закону США про торгівлю 1974 року, і Секція 53 Митного тарифу Канади також передбачають вичерпні переліки заходів, що можуть запроваджуватися.

* * * * *

Станом на зараз законопроєкт №14270 ще не пройшов жодне читання, і його перша редакція ще досі опрацьовується в комітеті.

Відповідно, текст статті ще може значно змінитися у рамках законодавчої процедури. Разом з цим вже очевидно, що стаття 28² далека від ідеальної і потребує значних змін, щоб відповідні захисні заходи були правомірними і не зашкодили самій Україні.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів