26 січня на черговому засіданні Ради міністрів сільського господарства ЄС Польща за підтримки трьох інших держав-членів (Австрія, Словаччина, Угорщина) здійснила демарш стосовно політики ЄС у торгівлі агрохарчовою продукцією.

Відповідно до меморандуму, поданого від імені цих країн, усі наступні домовленості, які укладатиме Європейський Союз з третіми країнами у сфері торгівлі агрохарчовою продукцією, повинні містити захисні заходи – як обов'язкові норми.

Такі заходи повинні стати "надійним інструментом стримування" напливу імпортованої аграрної продукції на ринок ЄС і відтак – інструментом захисту європейських фермерів.

Прикметно, що як приклад застосування таких захисних заходів польський документ наводить угоду ЄС з блоком МЕРКОСУР.

Також об'єктом критики стали минулорічні домовленості про оновлення тарифних квот в Угоді про асоціацію з Україною.

Польща та її однодумці критикують запроваджені в домовленостях захисні заходи як "недостатні" для захисту інтересів європейських аграріїв і вносить пропозиції щодо їх посилення, а саме:

• захисні заходи мають застосовуватися не на тимчасовій, а на постійній основі;
• захисні заходи повинні застосовуватися до всіх агрохарчових товарів, а не лише до тих, які визнані "чутливими";
• захисні заходи повинні калібруватися відповідно до особливостей кожного окремого аграрного сектора, зокрема сезонності, структури та розмірів аграрних господарств тощо;
• держави-члени повинні отримати право застосовувати захисні заходи щодо агроімпорту з третіх країн на національному рівні, не обов'язково розширюючи їхню географію на весь ринок ЄС.

Далі в документі наполягають на тому, аби доповнити систему захисних заходів в агроторгівлі ЄС обов'язковими положеннями про дотримання агровиробниками третіх країн стандартів сільськогосподарського виробництва ЄС як передумов доступу для своєї продукції на європейський ринок.

Автори документа вважають, що європейські фермери змушені працювати у вузьких рамках жорстких вимог законодавства ЄС щодо використання пестицидів у рослинництві та антибіотиків у тваринницькому секторі, суворих екологічних практик, на відміну від своїх конкурентів у третіх країнах. Як результат, продукція останніх має несправедливу конкурентну перевагу перед європейською агропродукцією на європейському ринку.

Обговорення польських пропозицій міністрами аграрної політики ЄС виявило, що їх підтримує значна кількість держав-членів ЄС, передусім з країн Південно-Східної та Центральної Європи, Франції, а також частково Італія та Бельгія.

Водночас проти виступили такі країни як Німеччина, Нідерланди та Данія.

Німеччина прямо заявила, що захисні заходи в угоді з МЕРКОСУР задумувалися як виняток, а не як прецедент, і повинні залишитися такими.

Ці країни апелювали до складної геополітичної обстановки, необхідності для ЄС шукати альтернативні ринки збуту та формувати "коло друзів" з огляду на непередбачуваність та ворожість політики адміністрації Трампа.

Вказувалося на залежність потужної, експортно орієнтованої агропереробної промисловості ЄС від імпорту важливих агросировинних товарів, яка може постраждати від недалекоглядних рішень щодо обмежень такого імпорту.

І найголовніше – ці країни вказували на основоположний принцип міжнародної торгівлі, який продовжує впливати на торговельну політику держав навіть в умовах занепаду системи СОТ – принцип взаємності. Оскільки ніхто не може гарантувати ЄС, що одного разу ті самі вимоги і заходи не будуть застосовані впливовими і важливими країнами і щодо самого європейського експорту. 

Дискусію у Раді міністрів ЄС не слід сприймати як неприємну несподіванку. Це радше ще один тривожний симптом деградації старого міжнародного порядку, заснованого на ліберальних принципах свободи, примату співробітництва та верховенства права.

Попри задекларовану рішучість відстоювати старий порядок, ЄС змушений пристосовуватися до нових реалій необмеженого протекціонізму Сполучених Штатів, цинічного обходу правил державним капіталізмом Китаю та упертим наполяганням на "праві на економічний розвиток" як індульгенції на торгові бар'єри з боку таких країн, як Індія.

Цей тренд лише посилюється хвилею політичного популізму, який загрожує охопити все нові європейські країни і який безсоромно намагається заручитися підтримкою фермерів, політично найбільш заангажованої суспільної групи.

На жаль, у найближчій перспективі найбільш імовірним сценарієм подій може стати поглиблення розколу всередині ЄС між табором ліберально настроєних "фритредерських" країн та країн з табору "економічних популістів".

Це ставитиме під сумнів здатність Брюсселя формувати навколо себе альянси партнерів.

Про це вже свідчить підвішений стан Угоди між ЄС та МЕРКОСУР.

Водночас дуже багато залежатиме від політичної волі і дипломатичного хисту керівників інституцій ЄС, зокрема президентки ЄК фон дер Ляйєн. Уміння домовитися і знайти прийнятний для всіх компроміс завжди було візитною карткою брюссельської бюрократичної машини і, можливо, така ж доля чекатиме і такий новий феномен європейської торговельної політики, як захисні заходи.

Безсумнівним залишається лише одне – ЄС стрімко еволюціонує в новому, жорсткому світі без правил, шукає механізми підстраховки та хеджування ризиків.

У середньостроковій перспективі Україні потрібен саме такий партнер, а з набуттям членства в ЄС – саме такі набори інструментів захисту інтересів.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів