"Відбудувати Україну" (Rebuild Ukraine) – саме так буде називатися новий інструмент відновлення України після завершення війни з РФ.

Концепцію цього інструменту 18 травня оприлюднила Єврокомісія.

Про те, чи здатний цей інструмент стати ефективним і чи влаштовують українську владу такі підходи читайте в статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Питання на сотні мільярдів: як ЄС планує відновити та модернізувати Україну.

Гранти, позики та інвестиції – саме це має стати ключовими складниками проєкту Rebuild Ukraine.

Як обіцяють в Єврокомісії, проєкт "буде ґрунтуватися на досвіді ЄС у рамках Фонду відновлення та стійкості, але буде адаптований до безпрецедентних викликів реконструкції України та її супроводу на її європейському шляху".

Кошти на це має виділити як сам Європейський Союз, так і його "партнери з G7 та G20, інші треті країни, а також міжнародні фінансові інститути та міжнародні організації".

При цьому в Єврокомісії не виключають, що на фінансування частини витрат можуть бути спрямовані "заморожені російські активи" – власність російських чи білоруських осіб та компаній, що потрапили під санкції ЄС.

Як прогнозують у Єврокомісії, план з відновлення має скласти сама Україна, проте затверджувати його буде спеціальний орган – Платформа з відновлення України.

Іншими словами, Україна буде сама визначати свої потреби та проводити відновлення, проте всі ці плани має затверджувати та контролювати спеціальний орган ЄС.

Опитані ЄвроПравдою економісти зазначають: оприлюднений Єврокомісією проєкт поки дуже сирий, і багато принципових моментів залишаються невідомими. А це своєю чергою унеможливлює повноцінний аналіз пропозицій ЄС.

Однозначний позитив – у ЄС є розуміння, що відновлення України потребуватиме сотень мільярдів, і вони про це напряму пишуть, каже експерткка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій.

Голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Віталій Ваврищук звертає увагу на те, що програма описується таким чином, що її упорядники впевнені – Україна незабаром отримає статус кандидата у члени ЄС.

"Тому там не бачать підстав розділяти програми з відновлення від програм з підготовки до членства", – розповідає він.

Олександра Бетлій зазначає, оприлюднений Єврокомісією документ дає дуже конкретну відповідь українській владі – ЄС готовий надавати допомогу лише за фактом реалізації реформ.

Радник президента Володимира Зеленського Олег Устенко переконаний, що фінансування інфраструктурних проєктів не має супроводжуватися додатковими умовами з боку Єврокомісії. Проєкти інфраструктурного відновлення мають реалізуватися якомога швидше – у людей, що втратили житло, немає десяти років чекати, коли відбудують нове.

Що стосується принципу "гроші в обмін на реформи", то за словами радника Зеленського, він є абсолютно прийнятним при впровадженні реформ, спрямованих на підготовку України до членства у ЄС.

Докладніше про принципові сигнали, які посилає Україні Єврокомісія читайте у матеріалі Юрія Панченка Питання на сотні мільярдів: як ЄС планує відновити та модернізувати Україну.