Чому проросійські сили Чехії не змогли отримати очікуваного тріумфу

Аналітика коротко
Понеділок, 26 вересня 2022, 16:45

23-24 вересня в Чехії пройшли місцеві вибори. Одночасно в ці дні в країні дообирали третину Сенату – верхньої палати національного парламенту.

Опозиції вдалося істотно покращити свої результати, але не настільки, щоб усерйоз розраховувати на дострокові вибори.

Проте одночасно суттєво наростили підтримку і радикали, в тому числі ті, що відкрито вимагають припинити надання зброї Україні та скасувати санкції проти РФ. 

Докладніше – у статті редактора "Європейської правди" Юрія Панченка Шанс на реванш: як дружня до України влада Чехії встояла перед "друзями Путіна".

На перший погляд, результати виборів стали тріумфом партії ANO, лідер якої – експрем’єр Андрій Бабіш. 

Головна опозиційна партія збільшила кількість мандатів на 300, взявши перше місце у 17 із 27 великих міст. А на довиборах у Сенат один кандидат від ANO виграв у першому турі, а ще 17 (або напряму від ANO, або від їх коаліції із соціал-демократами) – пройшли у другий тур, де мають чималі шанси на перемогу.

Хоча ANO можна назвати одним із переможців виборів, коаліція діючої влади уникла поразки.

Навіть за умови перемоги у другому турі всіх кандидатів від ANO (що саме по собі малоймовірно) партія не отримує більшості в Сенаті. 

Як вважається, уникнути розгрому правлячим партіям дозволила різка зміна у соціальній політиці фактично на фініші виборчої кампанії. Тиждень тому уряд встановив граничні тарифи на газ для населення. Наразі невідомо, скільки буде коштувати бюджету цей крок, проте він заспокоїв виборців, яких турбував різкий стрибок цін на енергоносії.

Натомість однозначним лузером цих виборів стали ліві партії, в першу чергу – комуністи. 

Одночасно сильно здали і соціал-демократи – партія, яка за попереднього парламентського скликання формувала коаліції разом із ANO.

Близький до "нічийного" результат виборів 23-24 вересня, ймовірно, остаточно закриває питання про ймовірність розпаду чинної коаліції та оголошення дострокових парламентських виборів.

Залишається відкритим питання, як ці результати вплинуть на розклади президентських виборів.

Нагадаємо, перший тур президентських виборів у Чехії заплановано на 13-14 січня 2023 року. При цьому чинний президент Мілош Земан, який раніше неодноразово робив заяви на підтримку РФ, але після 24 лютого змінив позицію, добуває другий термін та йде з посади.

Як і раніше, ключовим кандидатом в президенти від коаліції є відставний генерал Петр Павел. Важливо також, що він є фаворитом у букмекерів, які оцінюють його шанси на перемогу в 36% (вдвічі вище, аніж у експрем'єра Бабіша).

Докладніше – у матеріалі Юрія Панченка Шанс на реванш: як дружня до України влада Чехії встояла перед "друзями Путіна".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.