Як румуни ставляться до України і чому наші країни не відчувають себе друзями

Аналітика коротко
Субота, 25 березня 2023, 09:20

До повномасштабної війни України з Росією Румунія сприймалася більшістю пересічних українців як бідна, корумпована держава, яка має клопоти з ромською меншиною.

А головне – Бухарест нібито постійно висуває претензії Україні: то з приводу румунської меншини, то щодо територій.

Та й румуни про українців були не кращої думки, теж вважали бідними сусідами зі значними корупційними проблемами та залежністю від Росії.

Поза увагою залишалася одна важлива спільна риса – в Румунії, як і в Україні, без захвату ставляться до РФ. Більш того, у Бухареста свої давні рахунки з росіянами. 

Про те, як Київ та Бухарест відкрили одне одного і які є невирішені питання між країнами, читайте у статті експерта Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука Недооцінений союзник: чому "русофобія" Румунії так і не зробила її близьким другом України.

Відкриття України для румунів почалося з Революції гідності.

Тоді Майдан нагадав румунам про події 1989 року, коли вони повалили кривавий режим Ніколае Чаушеску, а російська війна проти України остаточно довела: Україна – не Росія, а навпаки, бореться з російською агресією, і це вже почало топити кригу у взаємному сприйнятті.

Наступним тригером стали події лютого 2022 року. Тоді вже Румунія відкрилася Україні.

Починаючи з 24 лютого, Румунія відкрила кордони для українських утікачів від війни.

При цьому емпатія до українців з боку румунів знайшла своє відображення у суспільній думці.

Згідно з опитуванням, проведеним восени минулого року "Українською призмою" у партнерстві з представництвом фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та у співпраці з дослідницькою компанією "Інфо-Сапієнс", у Румунії кількість тих, хто позитивно ставиться до України, становить 52%.

77% громадян Румунії вважають, що Україна має стати членом ЄС, а прийняття України до НАТО підтримують 72% румунів.

Цікавим є також показник готовності надавати ще більше військової допомоги Україні. У Румунії тих, хто вважає, що Центральна Європа та держави Балтії повинні надавати Україні ще більшу військову допомогу, сягає 40%.

Схожі результати й щодо економічної допомоги – 41%.

На тлі таких настроїв активізували зусилля на підтримку України й румунські політичні та бізнес-еліти. 

Зі слів міністра економіки Румунії Флоріна Спатару, в Румунії планують побудувати новий пороховий завод, а також створити потужності для виробництва боєприпасів.

Румунія також ухвалила декілька важливих політичних рішень. У листопаді 2022 року румунські депутати та сенатори проголосували за Декларацію румунського парламенту про засудження навмисного голоду (Голодомору), якого зазнав український народ внаслідок радянської окупації у 1932-1933 роках.

А у 2023 році парламент Румунії на спільному засіданні обох палат схвалив декларацію до річниці повномасштабного вторгнення Росії, яка рішуче засуджує загарбницьку війну РФ та закликає негайно вивести російські війська.

Чи є нинішня підтримку України з боку Румунії тимчасовим явищем?

Схоже, Україні нема чого непокоїтися. Громадяни Румунії більшою мірою на нашому боці. Політики, швидше за все, дослухаються до них.

А ще ця війна повернула інтерес до самої Румунії і стала аргументом на користь її спроб позиціонувати себе як бастіон НАТО на Чорному морі.

Хоча, за мирного часу, і особливо в контексті процесу приєднання України до Євросоюзу, у двосторонніх відносинах можуть роз’ятритися старі рани.

Скажімо, проблема національних меншин. Свого часу, коли Україна ухвалила Закон про освіту, президент Румунії Клаус Йоганніс відклав свій візит до Києва. Відбувся цей візит аж у 2022 році, коли румунський лідер прибув до України разом з президентом Франції Еммануелем Макроном та німецьким канцлером Олафом Шольцом.

У переговорах про членство Україні в ЄС питання меншини неодмінно постане.

Адже для Румунії це буде найкращим моментом, щоб розв'язувати питання.

Ще одна проблема, яка буде на порядку денному – це питання "молдовської мови". Бухарест давно прагне, щоб Київ припинив визнавати молдовську як окрему мову.

Зрештою, нікуди не зникли багаторічні розбіжності сторін щодо судноплавства у дельті Дунаю.

Проте позитиву додає той факт, що Румунія налаштована на діалог з Україною, а не на ультиматуми.

Докладніше – у статті Недооцінений союзник: чому "русофобія" Румунії так і не зробила її близьким другом України.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: