У перший день літа 50 європейських лідерів, президентів та прем’єрів зібралися на саміт у невеличкому молдовському селі Бульбоака, що розташоване неподалік від межі окупованого росіянами Придністров’я та лише за 22 кілометри від українського кордону.

Докладніше про саміт, його важливість для Києва та Кишинева, дивіться у відео наших журналістів з Молдови, а ще більш детально – у статті редактора ЄвроПравди Сергія Сидоренка Саміт поруч з війною. Навіщо Зеленський поїхав на зустріч лідерів Європи у Молдові.

Зустріч лідерів Європейської політичної спільноти (ЄПС) – це справді дуже особливий саміт. Але "особливий" не завжди означає "впливовий".

Така подія відбувається лише вдруге. Перший саміт відбувся торік, у Празі, та був суміщений зі звичайним самітом ЄС; саме там право на другу зустріч лідерів отримала Молдова.

Формат ЄПС – зовсім новий. Його вигадав президент Франції Макрон як таке собі геополітичне об’єднання Євросоюзу та його сусідів на європейському континенті. Члени ЄС та сусіди входять до ЄПС на рівних засадах. Там є як держави, що прагнуть долучитися до ЄС (як Україна), так і ті, що виключають таку можливість (як Азербайджан); є і відверто антиросійські держави і неприховані друзі Кремля (як-от Сербія або Угорщина), і ті, хто досі зберігає "нейтралітет" (як Швейцарія).

Словом, збірна солянка держав, багато з яких об’єднує лише географія.

А це означає, що в цьому форматі жодні серйозні спільні рішення просто неможливі. Тому саміт у Молдові їх і не намагатиметься ухвалити. Не буде навіть так званої "спільної заяви" саміту.

Натомість важливі зустрічі тет-а-тет з колегами, групові дискусії з іншими президентами і прем’єрами та інші формати відвертих розмов, що відбуваються без преси.

І саме для таких зустрічей до Молдови приїхав також Володимир Зеленський.

Хоча саміт не буде присвячений зброї – на ньому у двосторонньому та груповому форматах точно буде обговорюватися постачання винищувачів та, можливо, навіть створення "коаліції єврофайтерів", тобто передачі до ЗСУ бойових літаків EuroFighter Typhoon, що виробляються у Європі та стоять на озброєнні багатьох наших європейських союзників.

Також неважко спрогнозувати, що з кількома лідерами український президент буде обговорювати питання наступного саміту – зустрічі лідерів НАТО у Вільнюсі. Адже його можливі рішення для нас критично важливі, і вони зараз саме розробляються.

Та серед усіх двосторонніх зустрічей варто особливо відзначити одну, яка точно не завершиться проривними домовленостями. Бо тут задача у тому, як вийти з небезпечної кризи. А вже потім можна буде думати про рух до "прориву".

Це – зустріч з угорським авторитарним лідером Віктором Орбаном.

До слова, на цьому саміті мають зустрітися навіть більш закляті вороги. Лідери Вірменії та Азербайджану – держав, що перебувають у війні – як очікується, мають провести переговори у Молдові.

Для президентки Молдови Маї Санду саміт стане величезним досягненням.

Те, що Молдова показала здатність провести саміт з такою кількістю лідерів, саме по собі має вагу.

Крім того – і це не варто недооцінювати – дуже важливим є особистий приїзд Зеленського, міжнародна популярність якого, а також популярність у Молдові, є дуже високою. Тому він став перши лідером, з яким Санду зустрілася у "Мімі", а також пішла на окрему зустріч, щоби встигнути провести переговори до прибуття інших гостей.

І насамкінець, навіть якщо саміт не ухвалюватиме офіційних рішень, він все одно має символічну важливість. Молдова, де нещодавно зібрався рекордний для новітньої історії мітинг за європейський вибір (деталі – у статті "Антиросійська Молдова"), зараз змінюється, євроінтеграція поволі стає об’єднуючим фактором для суспільства. А Мая Санду укріплюється у ролі лідера, який очолює цей процес, що цементує її шанси на переобрання на наступних виборах.

Також додамо, що, на жаль, заяви Санду та фон дер Ляєн про роумінг були дещо перебільшеними. Ні, Молдова не домовилася про скасування роумінгу.

Більше цікавих деталей – у матеріалі Сергія Сидоренка Саміт поруч з війною. Навіщо Зеленський поїхав на зустріч лідерів Європи у Молдові.