Що має зробити Україна для повернення довіри ЄС після атаки на НАБУ і чи є прогрес

11 грудня 2025 року у Львові відбулося символічне і дуже важливе для України засідання Ради ЄС. По-перше, Україна тоді отримала перші "бенчмарки" (benchmarks) – тобто критерії, виконання яких є умовою вступу до Євросоюзу. А по-друге, український уряд і Єврокомісія узгодили, що треба зробити, щоб відновити довіру до українських реформ.

Останній документ отримав неформальну назву "план Качки-Кос" за прізвищами посадовців, які формально його підписали.

Мотивом появи документа був брак довіри з боку столиць ЄС після української атаки на "антикор" 22 липня 2025 року. План присвячений лише антикорупційним реформам та питанням верховенства права, які потрібно запровадити впродовж 2026 року.

Докладно про процес реалізації плану і його важливості – в аналітиці редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка 9% довіри ЄС. Як зрив виконання "плану Качки-Кос" створює нову проблему для України. Далі – стислий її виклад.

Про те, що виконання так званого "плану Качки-Кос" є одним з критичних питань у відносинах України та ЄС, у тому числі у контексті вступу, добре відомо і в уряді, і в експертному середовищі.

До певної міри парадоксальним є те, що формально цей документ не є частиною вступного процесу, він існує окремо. Але реально для багатьох столиць саме його виконання є показником того, чи можна говорити про реальний прогрес України у проведенні вступних реформ.

"Ці 10 пунктів – це перелік того, що дійсно важливо. І ми очікуємо, що Україна їх виконає", – заявила єврокомісарка Марта Кос в інтерв’ю ЄП, наголосивши, що Україна сама встановила термін: план розрахований на 2026 рік.

А ще у цьому інтерв’ю Марта Кос повідомила, що знає про "громадський моніторинг" цього плану і перебуває у контакті з організаціями, які його проводитимуть. "Для нас важливо дивитися на ситуацію в Україні їхніми очима", – пояснила єврокомісарка.

Ця стаття представляє перші результати моніторингу, що має назву "Членство Check".

Моніторинг проводить коаліція з 8 експертних організацій, що системно опікуються євроінтеграцією, питаннями антикорупції та судової реформи, під керівництвом Центру "Нова Європа". Також учасниками групи є "МЕЖА", "ЄвроПравда", ANTS, DEJURE, Центр політико-правових реформ, Центр протидії корупції та Transparency International Ukraine.

Минуло три повних місяці 2026 року, тобто 25% часу, за який ЄС чекає від нас втілення всього плану. Та наразі експертна оцінка дає Україні за його виконання лише 9 балів зі 100, тобто менше навіть за 10%.

Тож ситуація, яка склалася – украй тривожна. І гальмування з виконанням плану вже має наслідки для відносин з ЄС.

Так, у Києві можуть зауважити, що парламент нині не дуже функціональний. Але це пояснення не працює.

По-перше, для ЄС принципово неважливо, хто саме гальмує втілення змін. Або Україна виконує свої зобов’язання, або ні. Адже до ЄС вступає не Верховна Рада, уряд тощо, а уся держава.

По-друге, не усюди йдеться про гальмування саме парламенту, часто немає навіть проєктів законів.

По-третє, наратив про "непрацюючий парламент" взагалі є дуже небезпечним. Бо якщо парламент неспроможний ухвалювати закон, то як можна говорити про рух до вступу в ЄС? Адже на цьому шляху треба ухвалювати сотні законів. І якщо Україна на це не здатна, то про який вступ може йтися?

Тому Україна – від уряду до парламенту та президента – повинна нарешті зробити все, щоб довести ЄС свою спроможність проводити фундаментальні реформи і відновити цю роботу. Прогрес за "планом Качки-Кос" дає ідеальний інструмент для цього.

Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка 9% довіри ЄС. Як зрив виконання "плану Качки-Кос" створює нову проблему для України.