Протягом найближчого місяця Європейський союз має визначитися, представляти чи ні Албанії статус кандидата на членство ЄС. Про так плани на минулому тижні повідомив єврокомісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле.

Нагадаємо, в останні роки ЄС активізував політику розширення за рахунок країн балканського півострова. Якщо донедавна єдиною балканською країною, що має такий статус була Словенія, то у минулому році компанію їй склала Хорватія. Ще три країни: Чорногорія, Македонія та Сербії, вже отримали статус кандидатів. Також цей статус очкують ще дві балканські республіки: Боснія та Косово.

В самому ЄС вже е консенсус щодо перспектив Албанії. Цього тижня прем’єр міністр Албанії Еді Рама збирається прибути до Франції, щоб переконати офіційний Париж у підтримці свого шляху до Європи. Як повідомляє Financial Times, таку підтримку Тирані вже пообіцяли Німеччина та Нідерланди.

Основними аргументами на користь Тирани є успіх у реалізації політичних реформ. Як зазначається у доповіді Європейської комісії, Албанія досягла успіху у реалізації реформ в боротьбі з організованою злочинністю, а також показала "позитивні результати щодо боротьби з незаконним обігом наркотиків та іншими серйозними сферами організованої злочинності".

Економічні успіхи Тирани значно скромніші. Згідно даним Міжнародного валютного фонду за 2013 рік, за рівнем ВВП на душу населення Албанія займає 106-е місто в світі ($4,04 тис на рік). Це набагато менше не тільки ніж в інших країнах ЄС, де найбідніша країна, Болгарія має $7,41 тис на рік, посідаючи 78-е місто, але й менше, ніж у решти країн-кандидатів. Для порівняння, минулого року ВВП на душу населення Чорногорії складає $7,25 тис на рік, а Сербії -- $6,02 тис на рік.

Показник Албанії є порівняним із українським. У минулому році рівень ВВП України на душу населення складав $3,86 тис. Таким чином, у випадку позитивного рішення ЄС по Албанії, аргумент про економічну неготовність України до отримання аналогічного статусу буде суттєво послаблений.

Втім, наразі економічне положення Албанії виглядає значно стабільнішим за українське. В першу чергу, внаслідок стрімкої девальвації гривні, рівень ВВП на душу населення по результатам 2014 року буде набагато меншим, ніж минулоріч. Також не на користь Україні грає затяжне падіння національної економіки. Минулого року Держстат зафіксував нульове зростання ВВП України, а вже цього року його падіння може скласти від 5% до 8%. В той саме час албанська економіка демонструє більш стабільні результаті.

Згідно останньому огляду світової економіки від МВФ, албанська економіка уникнула кризи. В минулому році темпі її зростання уповільнилися до 0,7%, але веде в нинішньому і двох наступних роках очкується їх прискорення від 2,1% до 4,7%. В той саме час МВФ поки відмовляється офіційно прогнозувати перспективи ВВП України. Офіційний прогноз озвучив лише Світовий банк.За ним падіння ВВП України в нинішньому році складе 5%. 

Незважаючи на поточні проблеми української економіки, її потенціал достатній, щоб у найближчі два роки показати рівень ВВП на душу населення суттєво вище, ніж в Албанії. "Особливістю Албанії є стійка тенденція до зниження долі тіньового сектору. В Україні ситуація інакша - в нас тіньовий сектор перевищує 50% економіки, а тому навіть просте його скорочення навпіл дозволить перегнати албанський показник ВВП на душу населення. В свою чергу, аналіз балансу купівельної спроможності показує, що реальній рівень доходів на душу населення в Україні досягає $7-7,5 тис, а цей показник вже близький до рівня нових членів ЄС",-- пояснив директор Центру Світової економіки та міжнародних відносин НАН України Олег Устенко.

Варто зазначити, що процес детінізації дозволив албанській економіці до початку економічної кризи демонструвати щорічні темпи зростання більш ніж на 5%. Значною мірою це зростання було забезпечено відображенням в структурі економіки  переводів від трудових мігрантів - вони забезпечують біля 15% ВВП країни.

В будь якому випадку, позитивне рішення по Албанії буде грати на користь українським перспективам. "Україні достатньо двох років, щоб привести свою економічну систему до критеріїв, прописаних в Маастрихтській угоді, після чого можна офіційно подавати заявку. В свою чергу аргумент, що низькій рівень доходів населення в України є перешкодою для цього, після албанського прецеденту вже буде неактуальним",-- резюмує Олег Устенко.