Європейські правила штрафування: бути чи не бути в Україні?

Четвер, 2 липня 2015, 10:03 — Дмитро Науменко, Марія Голуб, Августин Ронсін, для ЄвроПравди

Антимонопольна реформа – одне із завдань, яке суспільство ставило перед чинною владою ще "на вчора".

Сьогодні ж, навіть незважаючи на досить вдалі кадрові зміни топ-менеджменту АМКУ, діяльність цього регулятора все одно викликає більше критики, ніж схвалення: в першу чергу – стосовно прозорості та неупередженості прийнятих рішень.

Справедливе обурення бізнесу, міжнародної спільноти та громадськості, зокрема,  викликає "національна" практика АМКУ нарахувати штрафи за порушення норм антимонопольного законодавства, коли два "порушника", які працюють в одному сегменті ринку та мають приблизно однаковий обсяг виручки за схожий злочин отримують кардинально різні фінансові покарання.

Наприклад, свого часу для "Полтаваобленерго" та "Львівобленерго" схожі порушення по нав’язуванню споживачам додаткових послуг із встановлення обладнання були "оцінені" АМКУ у 50 млн. грн. у першому випадку, і лише в 0,4 млн. грн. – у другому.

Причина таких "дивних" рішень проста: АМКУ досі не має офіційно оприлюдненої Методики розрахунку штрафів за порушення конкурентного законодавства.

Перша спроба розробити Тимчасові рекомендації щодо визначення орієнтовного розміру штрафу була зроблена АМКУ ще на початку 2000-х, однак після періоду тестового застосування рекомендації так і не набули статусу офіційного документу та залишилися лише для "внутрішнього використання".

Наразі ж Комітет офіційно керується вимогами Закону "Про захист економічної конкуренції", який встановлює тільки верхню межу штрафних санкцій (1%, 5% та 10% від обороту компанії-порушника). Саме ця норма і дає можливість накладати різні штрафи до схожих порушень.

У випадку ж, коли компанія-порушник не згодна з розміром штрафних санкцій, вона має право оскаржити рішення АМКУ до господарського суду, однак якщо внаслідок справи виявиться, що Комітет розрахував штраф необґрунтовано, суд може лише зупинити виконання рішення АМКУ, і не має можливості скасувати чи переглянути розмір штрафних санкцій. На практиці це призводить до "заморожування" таких справ і змушує компанії "домовлятись" з Антимонопольним комітетом про "зниження" розміру штрафу. Корупційна складова таких домовленостей – очевидна!

Європейські штрафи: прозорість та об’єктивність – на першому місці!

Захист економічної конкуренції - основа функціонування спільного ринку Європейського Союзу. Базові принципи конкурентної політики закріплені вже на рівні Договору про функціонування ЄС (т.зв. EU Treaty) - в ст. 101-102, які забороняють антиконкурентні практики, як такі, що "несумісні із створенням єдиного ринку".

Також ст. 103 Договору надає повноваження Європейській комісії та Суду Європейського Союзу на створення загальноєвропейської системи нагляду за дотриманням конкурентного законодавства, включаючи систему накладення штрафів.

Основні підходи щодо застосування штрафних санкцій з боку Єврокомісії та відповідних національних антимонопольних органів в окремих державах-членах ЄС закріплені в Регламенті Ради (ЄС) № 1/2003.

В ЄС при розрахунку штрафів до уваги береться передусім ступінь тяжкості та тривалості порушення. При цьому граничний розмір штрафу має становити не більше 10% від загального обороту компанії-порушника.

Щодо конкретної процедури розрахунку та накладення штрафних санкцій, то на рівні ЄС затверджено т.зв. Рекомендації щодо методології встановлення штрафів за порушення конкурентного законодавства. Вони є обов’язковими для Єврокомісії, водночас національні конкурентні відомства керуються вже власними документами, які відображають підходи, викладені в Рекомендаціях – надаючи, як правило, більш детальну методологію розрахунку, виходячи із особливостей національної правової системи.

Дієвість методики Єврокомісії доведена практикою розгляду судових справ за її участю – у 90 відсотках справ розмір штрафів накладених Єврокомісією на порушників було залишено судом без змін. Отже, національні відомства в державах-членах ЄС будують свої методики розрахунку штрафів на основі узагальнених принципів,  викладених у вищезазначених Рекомендаціях, а саме:

Базовий розмір штрафу має визначатися на основі релевантного доходу компанії-порушника, отриманого в результаті порушення конкурентного законодавства, скоригованого з урахуванням його тяжкості та тривалості, а також врахування обтяжуючих і пом’якшуючих обставин.

для перегляду всієї інфографіки натисніть на малюнок  

Слід також зазначити, що суб’єктам господарювання в ЄС гарантується право на прозору та неупереджену процедуру розгляду справи про порушення ними норм конкурентного законодавства та можливість повноцінного захисту своїх прав в суді.

Так, суди в ЄС (включаючи суд останньої інстанції – Суд Європейського Союзу) мають право за результатами розгляду справ про порушення конкуренції визначати, переглядати і змінювати розмір накладених штрафних санкцій. Це – гарантія виконання зобов’язань про надання доступу до справедливого суду та забезпечення ефективного захисту, закріплена статтями 6 та 13 Європейської конвенції з прав людини.

Методикою єдиною…?

Чітка і зрозуміла Методика розрахунку штрафів та право судів змінювати розмір штрафних санкцій є обов’язковими для України в рамках імплементації Угоди про асоціацію.

Так, в частині 3 статті 255 Угоди визначено, що фізична чи юридична особа, якій була висунута підозра щодо існування порушення має право бути заслуханою, надати докази впродовж обґрунтованого строку, а також захищати свої інтереси в суді, який повинен мати можливість (за результатами розгляду справи) встановлювати та/чи змінювати штрафні санкції, накладені Антимонопольним Комітетом.

Також Угода чітко визначає (ч. 5 статті 255), що відомство з питань конкуренції зобов’язане затвердити та опублікувати документ, в якому мають бути роз'яснені принципи визначення штрафних санкцій, що накладаються за порушення законодавства про конкуренцію.

Запровадити такі зміни покликаний антикорупційний та євроінтеграційний законопроект № 2431 "Щодо визначення органами АМКУ розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції", який Рада розглядає вже другий сесійний тиждень поспіль.

Варто підкреслити, що зобов’язання щодо гармонізації конкурентного законодавства зафіксовані в Коаліційній угоді і в Перспективному плані законодавчого забезпечення реформ в Україні, а закріплення Законом зрозумілих і справедливих правил накладання штрафів є однією з вимог МВФ та умовою надання Україні чергового траншу фінансової допомоги від ЄС відповідно до "Ризького Меморандуму". 

для збільшення натисніть на зображення 

Відповідно до положень законопроекту, органи АМКУ повинні будуть визначати розмір штрафів, керуючись не просто "власним переконанням", а в порядку, передбаченому Методикою – документом, який сам Комітет має розробити і оприлюднити протягом 2 місяців після прийняття Закону.

Крім цього, для забезпечення права суб’єктів господарювання на справедливий суд, проект Закону № 2431 закріплює, зокрема, право господарського суду переглянути розмір накладеного АМКУ.

Таким чином, всі гравці ринку, експерти і громадськість отримають аргументовані та зрозумілі роз’яснення принципів визначення розміру штрафів з боку АМКУ та прозору і недискримінаційну процедуру оскарження рішень Комітету в суді.

Отже готовність впроваджувати зрозумілі, а головне – передбачувані підходи до розрахунку штрафів є черговим лакмусовим папірцем для суспільства та міжнародної спільноти на предмет готовності чинної влади виконувати взяті на себе міжнародні зобов’язання та боротись з корупцією діями, а не "деклараціями".

Автори: Дмитро Науменко, Марія Голуб, Августин Ронсін - експерти інформаційної кампанії "Сильніші разом!"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua