Після більш ніж трьох місяців затяжної коаліціади та двох невдалих спроб висунення кандидатів на прем’єрство у Латвії нарешті з’явився новий уряд.

Для України принципово важливим є те, що зовнішній курс країни залишається незмінним. Проте нинішній уряд виглядає не дуже стабільним, а це залишає високу ймовірність дострокових виборів та дає шанс проросійським силам.

Спроба номер три

Новим, 40-м за рахунком, прем’єр-міністром Латвії став Кріш'яніс Каріньш.

Його призначення стало результатом дуже довгих переговорів та компромісів. Адже голова уряду представляє партію "Нова єдність", що має найменшу кількість депутатських мандатів серед коаліціантів.

Ніхто не любить переможця: як провалився російський реванш на виборах у Латвії

Нагадаємо, парламентські вибори у Латвії пройшли 6 жовтня минулого року. За їхніми результатами перше місце зайняла проросійська партія "Saskana" ("Злагода", російською "Согласие"). Втім, особливість латвійської політики полягає в тому, що проросійські сили ніколи не допускаються до коаліції.

"Уряд за участю прокремлівських міністрів однозначно став би завеликою проблемою, адже вони неминуче порушили б такі питання, як скасування санкцій проти Росії, двомовність і двомовна освіта. Такий сценарій також послабить членство Латвії в НАТО, оскільки більшість керівництва цієї партії не отримають необхідних дозволів на державну таємницю", – раніше пояснював ЄвроПравді депутат латвійського Сейму Ріхардс Колс.

Таким чином, коаліція могла сформуватися серед інших шести "латвійських партій".

Найвірогіднішим вважався сценарій, за яким прем’єром стане представник "Нової консервативної партії". Проте у цієї політсили теж було слабке місце – їхньою вимогою було невключення до коаліції партії колишнього прем’єра Союз зелених та селян – адже консерватори зробили собі ім’я, звинувачуючи попередній уряд у корупції.

Тоді довелося запропонувати формувати уряд популістській партії KPV LV. Ця абревіатура означає "Кому належить держава", і саме цю партію напередодні виборів вважали "троянським конем". Тому й ця спроба не виявилася вдалою. При цьому можливість формування коаліції з "росіянами" у Латвії відмовляються навіть обговорювати. 

Як результат, було вирішено, що коаліцію сформують п’ять партій (усі, окрім "росіян" та "зелених"), а прем’єром стане технічний кандидат – представник партії, що має найменшу фракцію – лише 8 мандатів зі 100.

Сумарно нова коаліція має 61 мандат. Цього достатньо, щоб говорити про стійку більшість.

Проте демарш будь-якого з учасників коаліції поставить питання її розвалу та потреби нових виборів.

Тим більше, що новітня латвійська історія не знає прецедентів коаліцій з п’яти учасників.

Курс незмінний

Найпринциповіше для України – зовнішня політика Латвії залишиться незмінною.

І хоча питання України чи антиросійських санкцій не були включені до коаліційної угоди, принципово важливим є те, що міністром закордонних справ залишатиметься Едгарс Рінкевичс – прихильник надання Україні перспективи членства у ЄС.

У коаліційній угоді вказується на необхідність поглиблення співпраці з НАТО та лобіювання збільшення контингенту Альянсу в країні.

Також незмінним залишатиметься курс на витіснення російської мови з освіти. Свою посаду міністра освіти втратив ідеолог остаточного переходу середньої школи на латиську Карліс Шадурскіс (він не пройшов до Сейму, однак вже став депутатом Європарламенту), втім, завершення цієї реформи прописане у коаліційній угоді.

Разом із тим коаліція вирішила не порушувати питання автоматичного надання громадянства дітям негромадян (людей, що приїхали в країну під час радянської окупації, або їхніх нащадків, які так і не спромоглися скласти іспит на громадянство).

Наявність у країні значної кількості людей, що не мають виборчих прав – частий привід для критики. Тому в Латвії довгий час дискутувалася можливість автоматичного надання громадянських прав дітям нинішніх "негромадян" – однак лише після повного переходу освіти на національну мову.

Таким чином проблема "негромадян" була би вирішена природним шляхом, не створюючи політичних ризиків. Втім, у коаліції вирішили поки утриматися і від цього.

Шанс на реванш

Нинішня латвійська коаліціада показала, як політики протилежних таборів все ж вимушені йти на компроміси, щоб не допустити "російського реваншу".

Втім, ключовим недоліком коаліції є її строкатість.

"Нинішня коаліція нагадує фіктивний шлюб, учасники якого ненавидять один одного", – заявляють у "Злагоді".

Варто визнати – зерно правди в цьому є. Для багатьох учасників коаліційна угода виявилася зажорсткою. Зокрема, 5 депутатів від KPV LV відмовилися вступати до коаліції. 

Ситуація, коли жодна з партій не змогла включити в коаліційну угоду свої обіцянки, а відповідно – ризикує втратити довіру виборців, створює ризики того, що хтось із коаліціантів все ж вирішить кинути партнерів та зіграти самостійну гру.

Таку можливість у коаліції спробували мінімізувати, прописавши в угоді, що учасники обіцяють не голосувати за жоден законопроект, що буде винесений опозицією. Втім, згодом від цієї норми було вирішено відмовитися через її відверту недемократичність.

Така ситуація залишає чималі ризики скорого розвалу коаліції та перевиборів – у такому сценарії переконана нинішня опозиція.

Залишається дізнатися, чи виправдаються її сподівання. 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"