Раду Європи ведуть до перевороту: як планують скасовувати тиск на Росію в ПАРЄ

П'ятниця, 5 квітня 2019, 16:00 — , Європейська правда
Генсек Ягланд (ліворуч) та президент ПАРЄ Морі Паск'є (праворуч) сподіваються повернути росіян до Страсбурга. Фото Council of Europe

У понеділок у Страсбурзі розпочнеться весняна сесія ПАРЄ. Так і хочеться пожартувати – "знову вирішальна". Але відкинемо жарти. Факти є вельми красномовними: прибічники "прощення" росіян підготували нову стратегію і в дечому вже досягли успіху.

По-перше, держави Західної Європи, схоже, вже домовилися про те, хто стане новим генсеком РЄ. Щоб гарантувати його перемогу, вони викреслили з переліку кандидатів головного конкурента, проукраїнського політика – такою виявилася політична доцільність.

По-друге – і це вже нова інформація – на квітневу сесію ПАРЄ винесуть рішення, підготовлене відкритим лобістом РФ. Його мета – повернути до Страсбурга росіян без жодного шансу на поновлення санкцій проти них. Для цього Асамблея має відмовитися від повноважень карати держави-порушниці.

По-третє, у гру на боці Москви знову включився генсек Турбйорн Ягланд, який у п’ятницю офіційно запропонував змінити правила організації, повернувши Росію до ПАРЄ.

Це були сумні новини, а тепер позитивні: на щастя, поразка України не гарантована.

Західні уряди справді схиляються до "прощення" росіян. Але рішення ухвалюватимуть не вони, а рядові депутати, які, по-перше, не в захваті від ідеї обмеження своїх повноважень, а по друге – далеко не всі горять бажанням брати на себе відповідальність за заохочення агресора.

Та небезпека справді реальна. І дуже багато залежатиме від того, як ефективно спрацюють цього тижня українські депутати у Страсбурзі – та, зрештою, чи поїдуть вони туди взагалі у розпал президентської кампанії.

Під впливом нідерландського Кокса

У понеділок вранці, за кілька годин до старту чергової сесії, у Страсбурзі зберуться керівники політичних груп, комітетів ПАРЄ, разом з президенткою Асамблеї та її заступниками.

На цій закритій зустрічі перші особи ПАРЄ, як зазвичай, ухвалять проект порядку денного, включно з пунктом про "термінові дебати" – тобто про позаплановий пункт порядку, щодо якого Асамблея ухвалює резолюцію. Перелік претендентів на "термінові дебати" зазвичай затверджується за пару тижнів до того на попередньому засідання, і лише у разі якихось надзвичайних події його доповнюють новими пропозиціями.

Та цього разу керівники ПАРЄ планують відступити від звичаїв.

Президент Асамблеї, соціалістка Ліліан Морі Паск'є, а також лідер групи "Об’єднані ліві", нідерландський парламентар Тіні Кокс (якого багато хто вважає головним лобістом інтересів Москви у ПАРЄ) запропонують колегам "підготувати" доповідь, якої немає у попередньому списку.

Причому це рішення здатне повністю перевернути розподіл повноважень у Раді Європи.

Проект резолюції за авторством Кокса насправді вже готовий, представлений керівництву ПАРЄ на засіданні президентського комітету 3 квітня в Гельсінкі, а також переданий членам політичного комітету. Один із депутатів дав "Європейській правді" змогу ознайомитися із цим документом.

Його назва на перший погляд звучить доволі нейтрально і розмито: "Роль і місія Парламентської асамблеї: головні виклики для майбутнього". Але насправді документ має чітку мету: забрати у ПАРЄ право накладати санкції на Російську Федерацію!

Що у паперах?

Свою розлогу доповідь про "Роль і місію Асамблеї" нідерландський депутат почав готувати ще восени минулого року, коли провалилася спроба проросійського лобі протиснути "прощення" РФ через зміну регламенту Асамблеї. Критичних помилок на тому шляху припустився Ягланд, який вів гру за спиною у депутатів, чим налаштував більшість проти своєї ідеї.

Через це проект змін до регламенту став "токсичним" і був похований. Але група підтримки РФ не полишала спроби запропонувати його в іншій обгортці. Нею став звіт Тіні Кокса.

Більшу частину 5-сторінкового проекту рішення Асамблеї складають нейтральні твердження, під якими підписалися би більшість парламентарів. Та його суть – у кількох коротких пунктах, які пропонують обмежити право ПАРЄ карати держави, що порушують принципи організації. Основна ідея цього проекту – те, що будь-які санкції мають ухвалюватися лише спільним рішенням Асамблеї та комітету міністрів (орган Ради Європи, в якому представлені уряди всіх 47 держав-членів РЄ).

Зокрема, пропонується "запровадити синергію між двома статутними органами і обмежити їхнє право на односторонні дії". "Мають бути спільні дії у разі, коли держава-член порушує статутні зобов’язання… ця спільна процедура має забезпечити вищу легітимність, вплив, відповідність та довіру до застосованих заходів", – йдеться у проекті Кокса.

Що означатиме, якщо ПАРЄ ухвалить проект Кокса?

На щастя, моментального зняття санкцій з росіян все одно не буде – але відкриється дорога до цього.

Приміром, зміни регламенту можуть технічно затвердити у травні на засіданні керівного органу Асамблеї – постійного комітету, де відсоток опонентів Росії – значно нижчий, ніж загалом у ПАРЄ. Паралельно проведуть аналогічне рішення у комітеті міністрів, і – вуаля – вже у червні росіяни повернуться до Страсбурга.

Український нардеп Сергій Кіраль ("Самопоміч"), що представляв групу консерваторів на засіданні президентського комітету ПАРЄ у Гельсінкі, підтвердив, що наміри – дуже серйозні. "Сьогодні все керівництво ПАРЄ та Ради Європи 90% свого часу в організації працює над питанням повернення росіян. У Гельсінкі це було наочно видно", – пояснив він.

Кіраль, щоправда, повідомив: на зустрічі у Гельсінкі Ягланд стверджував, що настільки швидкої зміни правил не буде. "Недостатньо часу, щоби провести зміни до червня. Навіть Ягланд не бачив у тому жодної перспективи", – розповів він.

Однак те, що генсек працює над поверненням росіян, є доконаним фактом. У п’ятницю він сам підтвердив це документально – у річному звіті про роботу на посаді генерального секретаря. У ньому генсек запропонував підходи, схвалення яких дозволило би повернути російських депутатів до Страсбурга. Зокрема, він пропонує заборонити ПАРЄ позбавляти національну делегацію права голосу і законодавчо зафіксувати, що повна участь у двох уставних органах РЄ – комітеті міністрів та ПАРЄ – є не правом, а обов’язком країн-членів.

Варто зазначити, підтримка Ягландом прощення росіян – не нова, але вперше вона зафіксована документально. Та ще й настільки радикально.

Та якщо його ідеї будуть втілені, це означатиме, що російські депутати повернуться до Страсбурга взагалі без обмежень, до того ж – без загрози того, що на них коли-небудь накладуть санкції у Раді Європи. А отже – із відчуттям безкарності за подальші дії. "Те, що всі майбутні санкції доведеться затверджувати в комітеті міністрів, означатиме параліч санкційної процедури, адже за всю історію організації КМРЄ жодного разу так і не застосував санкції до жодного члена", – нагадує Сергій Кіраль.

Розклад сил

Наскільки реальним є бліцкриг за сценарієм Ягланда, Морі Паск’є та Кокса?

Можемо запевнити, що загроза – вельми серйозна. Не на користь України грає одразу кілька факторів.

По-перше, досі неясно, чи зважаться українські депутати поїхати на тиждень до Страсбурга у розпал президентських перегонів. І це – ключове питання, адже нашим депутатам доведеться чимало попрацювати в кулуарах, щоби пояснити колегам з інших держав небезпеки "прощення" Росії.

По-друге, не на нашу користь грає Brexit.

Між тим британські парламентарі надають Україні найзатятішу підтримку у питаннях, що стосуються російської агресії. Втрата такого союзника дорогою до ключового голосування нам напевно не допоможе.

Проект Кокса, як очікується, голосуватимуть 11 квітня. Але того ж дня, після саміту ЄС, парламент Британії може знову розглядати питання про те, як зменшити втрати та небезпеки від свого виходу з Євросоюзу (і це напевно буде для них важливішим за сесію ПАРЄ). І навіть якщо саме цей день виявиться вільним та частина британських друзів все ж доїде до Страсбурга, то провести там весь тиждень для лобіювання наших правок вони напевно не зможуть.

Але не все втрачено.

В ПАРЄ є чимало депутатів (в тому числі із західних держав), які не в захваті від ідеї того, що саме їхні голоси запустять процес прощення агресора. До прикладу, в урядах Німеччини чи Франції не приховують, що готові робити все для збереження Росії у Раді Європи – але німецьким та французьким депутатам не надто подобається перспектива того, що ключове рішення зі зняття санкцій буде ухвалене їхніми голосами.

І найближчими днями українські колеги мають пояснити це тим, хто сумнівається.

Зрештою, делегація українського парламенту вже не раз доводила свою здатність працювати разом у Страсбурзі, відкладати в бік внутрішньополітичні чвари і часом досягати навіть неможливого.

Хоча варто визнати, ще не все залежить від нас. Серйозний зсув (чи в один, чи в інший бік) може відбутися наступного вівторка, коли російський лідер Владімір Путін зустрінеться з фінським колегою Саулі Нііністьо. Численні джерела ЄвроПравди запевняють, що ця зустріч буде присвячена передусім подальшому членству Росії в Раді Європи. В РЄ є домовленість, що Нііністьо стане таким собі "зв’язковим" між Путіним та європейськими керівниками.

Які аргументи готує Кремль на ці переговори? Дізнаємося вже за чотири дні.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua