Німецький виклик для експорту: як збільшити продаж українських товарів до Німеччини

Вівторок, 26 листопада 2019, 10:30 — Trade+
Фото: handelsblatt.com

Німеччина, яка є економічним ядром ЄС, займає одне з основних місць в українській зовнішній торгівлі. У 2018 році саме ця країна стала п’ятим найбільшим ринком для українського експорту та третім найбільшим ринком для українського імпорту.

Від 1 січня 2016 року, коли Угода про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) з ЄС набула чинності, двостороння торгівля між Україною та Німеччиною динамічно зростає. Зокрема, у 2018 році український експорт товарів до Німеччини зріс на 26% і досягнув $2,2 млрд, тоді як імпорт товарів зріс на 10% і становив майже $6 млрд. 

Проте чи здатна Україна наростити свій експорт до Німеччини? І що потрібно для цього зробити?

Можливості для України

Ключові статті українського експорту в Німеччину включають електричні машини, продукцію аграрного виробництва, метали, руди і шлаки, одяг та трикотаж, деревину й вироби з неї.

Якщо дивитись більш детально (на рівні 6 знаків товарних кодів), топ-товари українського експорту до Німеччини у 2018 році – комплекти проводів для свічок запалювання, насіння свиріпи або ріпаку, руди та концентрати залізні, кукурудза, вимикачі та перемикачі електричні, труби і профілі, чоловічі штани та комбінезони, мед.

табл

Двостороння торгівля товарами між Україною та Німеччиною, 2013-2018 роки

Разом з тим структура українського експорту до Німеччини все ще недостатньо диверсифікована, а експортний потенціал використовується не повною мірою. 

Дослідження Центру аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ відповідає на два ключові запитання. Перший – які сектори економіки Німеччини найбільше залежать від імпорту проміжних товарів чи сировини? Другий – 

які українські товари мають високий потенціал до збільшення обсягів експорту до Німеччини?

Відповідаючи на перше запитання, ми хотіли визначити, в яких секторах німецької економіки існують найбільші можливості для інтеграції до них українських партнерів як постачальників товарів проміжного споживання. Було встановлено такі сектори, найбільш відкриті для імпорту в Німеччину (на основі розрахунку індексу офшоризації):

- виробництво коксу та нафтопродуктів;

- виробництво текстильних виробів, одягу та виробів зі шкіри;

- виробництво хімікатів та хімічних продуктів;

- виробництво гумових та пластмасових виробів; 

- виробництво основних металів;

- виробництво комп'ютерної, електронної та оптичної продукції. 

Разом з тим, імпортовані проміжні товари та сировина роблять найбільший внесок до німецького експорту (індекс вертикальної спеціалізації):

- автомобілів, причепів та напівпричепів;

- машин та устаткування;

- хімікатів та хімічних продуктів, коксу та нафтопродуктів;

- основних металів. 

Тобто українські експортери, що постачають продукцію для цих секторів, мають значний потенціал для нарощення інтеграції у німецькі, а відтак – європейські та світові виробничі ланцюги.

Точки зростання

Практика показує, що інтеграція українських експортерів вже спостерігається у вказаних секторах, причому після набрання чинності ПВЗВТ з ЄС з’явилися нові можливості для її розширення. Зокрема, відкриваються нові виробничі потужності, що випускають електричне та інше обладнання (системи проводів, кабелі тощо) для світових автомобільних концернів.

На сьогодні в Україні працюють виробничі потужності німецьких компаній Leoni, Elektrokontakt (виробляють електричне обладнання), Bader (чохли на сидіння) та інші. 

Дослідження також визначає перелік найбільш перспективних для експорту до Німеччини товарів українського виробництва. Цей перелік включає ті товари, де Україна є порівняно конкурентніша на світових ринках, в імпорті яких Німеччина може бути потенційно зацікавлена і які є недоторгованими з точки зору обсягів українського експорту до ФРН.

За таким принципом був визначений широкий перелік перспективних товарів для усіх секторів української економіки. До нього увійшли 262 товарні групи (на рівні 6 знаків товарних кодів), а загальний обсяг недоторгованості за цими товарними групами становив $132 млн – це у 6 разів більше, ніж фактичний експорт цих товарів до Німеччини за 2016 рік. 

Причому серед цих товарів є як ті, що вже експортуються до Німеччини, так і ті, які ще не постачаються українськими компаніями на цей ринок. Україна фактично здійснювала поставки в Німеччину за 80 товарними групами з цього переліку.

Найбільші обсяги недоторгованості з Німеччиною були зафіксовані для аграрної та харчової продукції, мінеральних продуктів (руди), металургійної продукції, машинобудівної продукції.

 
Результати для усіх секторів експорту: поточний експорт VS недоторгованість, 262 товарні групи

За таким самим принципом була оцінена перспективність товарів для секторів української економіки, що визначені пріоритетними в Експортній стратегії України, а саме: машинобудування, харчової промисловості (готові продукти харчування, харчові інгредієнти, зокрема продукти глибокої переробки), легкої промисловості.

Оцінений перелік перспективних товарів для експорту до Німеччини у секторах з Експортної стратегії України включає 67 товарних груп (на рівні 6 знаків товарних кодів). Для цих товарних груп обсяги недоторгованості складають 21,5 млн доларів США. Україна фактично здійснювала поставки в Німеччину за 21 товарною групою на суму 7,2 млн доларів.

Найбільші ж обсяги недоторгованості зафіксовані за такими групами.

Продукція машинобудування:

- електричні провідники зі з’єднувальними пристроями;

- автоматичні пральні машини;

- газові турбіни;

- рідкі діелектричні трансформатори;

- коаксіальний кабель;

- буксири;

- холодильні шафи;

- електричні обігрівачі.

Продукція харчової промисловості:

- масло та молочні жири;

- алкогольні напої та виноградні вина;

- рослинні жири гідровані;

- їстівна суміш тваринного та рослинного жирів;

- консервовані ракоподібні.

Продукція легкої промисловості:

- штори з синтетичних матеріалів;

- предмети одягу шкіряні;

- садові парасолі;

- рятувальні жилети;

- колготки з синтетичних волокон.

Незважаючи на складнощі регулювання та поки невеликі обсяги оціненої недоторгованості для визначених перспективних секторів з Експортної стратегії України, диверсифікація експорту є дуже важливою для економічного зростання в довгостроковому періоді, тому пріоритетним є розвиток цих напрямів торгівлі. 

* * * * *

Після скасування чи зниження Євросоюзом ввізних мит для українських товарів в рамках Угоди про асоціацію мита на сьогодні не створюють значних обмежень для експорту. Натомість немитні обмеження у вигляді технічних регулювань, санітарних та фітосанітарних заходів, географічних зазначень, ліцензування є вагомим бар’єром у двосторонній торгівлі з ЄС.

Таким чином "недоторгованість" можна пояснити, зокрема, негативною дією різноманітних немитних бар’єрів (як на європейському, так і на національному рівні) чи інших факторів, як-от неконкурентність українських товарів порівняно з аналогічними товарами з інших країн, відмінні смаки та уподобання німецьких споживачів, особливості співпраці з німецькими торговими компаніями/асоціаціями, специфічні вимоги торговельних мереж, низька обізнаність українських експортерів зі специфікою роботи на німецькому ринку.

Гармонізація українського регулювання з європейським відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС допоможе знизити немитні бар’єри та існуючі розбіжності в регулюванні, спростити експорт товарів з України до ЄС та Німеччини зокрема.

Автори: Павло Яворський, Ольга Ніколаєва, Олександр Шепотило, Марина Хорунжа, Світлана Таран, Крістіна Челмакіна,

експерти Центру аналітики зовнішньої торгівлі Trade+

Стаття підготовлена для VoxUkraine 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua