Залежність від українців: як змінився польський ринок праці

Четвер, 23 січня 2020, 13:17 — Марія Сікорська, "Нова Польща"
Фото: wgospodarce.pl

Українці працюють у кожній п'ятій польській компанії. Власники фірм готові добре платити працівникам зі сходу, та все ж дедалі частіше їх втрачають.

Загострення конкуренції на міжнародній арені призводить до того, що понад половина польських компаній повідомляють про труднощі з набором українських співробітників.

Все дорожче й дорожче

Принаймні 18% польських компаній наймають працівників з України, з них 40% – це великі підприємства.

Для будь-якої з цих фірм вони на вагу золота через брак робочих рук, тому роботодавці пропонують українцям добру зарплатню: кожен п'ятий може розраховувати на заробіток понад 21 злотий (близько 5 євро) брутто на годину.

Попри це, залучати співробітників зі сходу стає дедалі важче.

Посилення конкуренції на міжнародній арені привело до того, що вже 46% компаній повідомляють про труднощі з набором персоналу зі Східної Європи (фактично йдеться майже виключно про українців) – це на 32% більше, ніж рік тому. Такі основні висновки з останнього звіту "Барометр економічної імміграції – II півріччя 2019 року", який підготувала кадрова агенція Personnel Service.

Польські фірми вже протягом багатьох років відчувають постійний дефіцит персоналу, що безпосередньо пов'язано з демографічним спадом і, відповідно, поступовим старінням населення.

Ця лакуна успішно заповнювалася робочими кадрами зі Східної Європи. Українці найчастіше обирають Польщу тому, що країна близько, з поляками їм легко один одного зрозуміти – і при цьому можна добре заробляти.

На додаток до зарплати приїжджі нерідко отримують житло, безкоштовний інтернет, а часто і мобільний зв'язок.

І хоча йдеться перш за все про низькокваліфіковану роботу, ставка за неї є вельми привабливою: в кожній другій компанії працівники зі Східної Європи отримують від 14,7 до 16 злотих (93-102 грн) брутто на годину, в 15% фірм – від 17 до 21 злотих (108-133 грн), а кожен п'ятий роботодавець платить їм понад 21 злотий.

Цікаво, що багато роботодавців так прагнуть залучити українців, що підвищують ставку – у фірмах, які обмежуються польськими кадрами, вона помітно нижча. Це кардинально відрізняється від стандартної ситуації, коли приїжджі готові працювати за копійки і тим самим обвалюють ринок – в Польщі ж місцеві працівники можуть бути вдячні своїм приїжджим конкурентам.

Понад дві третини українських працівників кажуть, що їхній заробіток перевищив 2,5 тисячі злотих "чистими" на місяць (15 900 грн), що дає значний дохід – особливо в поєднанні з низьким рівнем витрат.

Половина українців, які проживають у Польщі, щомісяця витрачає лише від 200 до 500 злотих (1300-3200 грн) на людину, а кожен п'ятий – від 500 до 1000 злотих (близько 3200-6400 грн).

Як таке можливо? Лише завдяки додатковим пільгам, які надають роботодавці: вони вже розуміють, що для подолання кадрового дефіциту потрібно більше фінансових вкладень і зусиль, ніж раніше.

"Працівників з України високо цінують на польському ринку праці. Підприємці бачать переваги цієї категорії співробітників, тому 17% компаній, як і раніше, готові платити українцям більше, аби ті продовжували працювати. Це, звичайно, пов'язано зі зростанням труднощів з рекрутингом – без працівників компанії не зможуть окупити інвестиції, тому так важливо залучити їх і втримати", – каже Аркадіуш Пончка, директор Центру моніторингу дотримання прав роботодавців Республіки Польща.

Не затримуватися в Польщі

Але, попри безліч пільг для працівників зі Східної Європи, понад 60% із них зазвичай залишаються в Польщі лише на три місяці.

Українці рідко розраховують оселитися в Польщі назавжди: лише 5% респондентів сказали, що залишилися або збираються залишитися тут на постійне проживання, тільки 6% думають про покупку нерухомості в країні у найближчі роки.

Це короткострокова імміграція, орієнтована на заробіток, тому інвестувати в такого працівника (принаймні, в його навчання) роботодавцям немає сенсу: не встигнеш озирнутися – а він вже їде з країни.

Зараз кожна друга польська компанія зазнає певних труднощів з рекрутингом українців.

Це – наслідок все більшої відкритості країн Європейського Союзу для робочої сили з-за східного кордону.

Наприклад, Німеччина з 2020 року вводить пільги для кваліфікованих працівників, які не є громадянами ЄС і зацікавлені у працевлаштуванні в країні. Чехія збільшує до 40 тисяч ліміт видачі українцям робочих карт, що дають право – без додаткових формальностей – на проживання і роботу в країні терміном понад два роки.

Для Польщі це – серйозна конкуренція.

"Роботодавці сходяться на думці, що знайти працівника з України зараз важче, ніж рік тому. Це один з найбільш явних сигналів, що побоювання щодо виснаження потенціалу української трудової міграції аж ніяк не безпідставні. Ті, хто хотів виїхати з України, вже зробили це, а інших спокушають вищі заробітки в інших країнах Європейського Союзу.

Хоча, звісно, Польща все ще зберігає такі переваги, як географічна, мовна та соціокультурна близькість з Україною. Зарплата, пропонована працівникам зі Східної Європи, – вже зараз досить приваблива – продовжує зростати. Однак наша країна, як і раніше, занадто мало робить для того, щоб економічна міграція з України перестала бути тимчасовою і набула більш стійкого характеру", – підкреслює Кшиштоф Інглот, голова правління кадрової служби Personnel Servicе.

Українські заробітчани не залишають поляків без роботи. Подібні побоювання мають лише 9% населення, при цьому 90% переконані, що українці заповнюють дефіцит на ринку праці.

Побоювання, пов'язані з втратою роботи через мігрантів, залежать від рівня освіти. Найбільше бояться втратити місце люди, які не мають спеціальної освіти. І лише один з трьох польських працівників вважає, що приплив громадян України стане на заваді зростанню заробітної плати в Польщі.

Польщі варто попрацювати над іміджем

Персонал з-за східного кордону заповнює вакансії на 40% великих підприємств Польщі, 25% – середніх і 15% – малих.

Тут можна побачити певну залежність: чим більша компанія, тим більше в ній співробітників з приїжджих. При цьому про свою готовність брати на роботу українців дрібні підприємці заявляють частіше, ніж середні компанії, і настільки ж охоче, як і великі. Кожна п'ята велика і дрібна компанія залучатимуть майже стільки ж працівників зі сходу, скільки кожна десята середня.

При цьому дрібні підприємці більше за інших переконані у зростанні труднощів з набором співробітників з України – про це кажуть представники 57% компаній. У середніх фірмах цей відсоток становить 23%, у великих – 28%.

Загальний відсоток підприємців, які заявляють про проблеми з наявністю персоналу зі Східної Європи, в цьому випуску опитування став рекордним: він склав 46% у порівнянні з 14%, отриманими в другій половині 2018 року. Компанії наймають працівників з України переважно на посади нижчого рівня – до 72% випадків.

Така тенденція простежується від самого початку спостереження за ситуацією "Барометром трудової міграції", тобто понад десять років. Посади середнього рівня, що вимагають відповідної професійної кваліфікації, співробітники з України займають у кожній п'ятій компанії.

І лише в 4% фірм українці працюють на керівних посадах.

"Це, звичайно, значною мірою є наслідком стандартної процедури працевлаштування, яка обмежує термін легальної роботи шістьма місяцями. За такий короткий час найлегше задіяти працівника нижчого рівня, хоча попит у польській економіці якраз починає зміщуватися в бік кваліфікованих фахівців і керівного персоналу.

Для їх ефективного працевлаштування дуже важливим буде спрощення процедур, які дозволять українцям перебувати в Польщі більш тривалий час", – каже Кшиштоф Інглот.

Втім, домогтися цього буде не так вже й легко.

На думку 65% приїжджих з України, загалом у них на батьківщині до Польщі ставляться добре, при цьому, як вони вважають, висувається занадто мало ініціатив, щоб країна представлялася привабливим місцем для роботи: троє з чотирьох респондентів стверджують, що Польщі варто подбати про поліпшення свого іміджу.

Поки що у відповідь на питання про найбільші труднощі роботи в Польщі майже половина українців насамперед відзначає важкі умови праці й надто велику тривалість робочого дня. Крім того, 15% опитаних вважають головною складністю недружнє ставлення до українців з боку поляків.

Автор: Марія Сікорська,

журналістка телеканалів Polsat News і Polsat News 2 (Польща)

Стаття була опублікована на порталі "Новая Польша". Републіковано за згодою власника авторських прав

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua