Євроінтеграція поза турборежимом: чому загальмувало виконання Угоди з ЄС

Вівторок, 3 березня 2020, 12:00 — , , Європейська правда
Фото УНІАН

Восени 2019 року мало яка заява європейських партнерів про Україну обходилася без слова "турборежим". Спершу його трохи побоювалися, та потім почали в один голос хвалити. І на те були підстави – на початку осені Верховна рада ухвалила низку законів, які попередні кілька років "лежали у шухляді".

Однак перший імпульс так і не перетворився на стабільний швидкий рух і не дозволив надолужити відставання у виконанні Угоди з ЄС. Тепер це підтвердили офіційні дані уряду.

Рік виборів виявився роком застою в євроінтеграції.

Загальне виконання Угоди майже не просунулося. Проблемні галузі, де Угоду роками блокували через бізнес-інтереси депутатів попереднього скликання, у 2019 також не показали великих досягнень.

В уряді, втім, не втрачають оптимізму і пояснюють, що нові Кабмін та Рада торік працювали лише чотири місяці та все ж ухвалили окремі важливі рішення. 

Втім, чи є підстави сподіватися, що у 2020 році ситуація дійсно зміниться? Чи аналогічні пояснення лунатимуть від урядовців і в наступні роки?

Що це за звіт?

Хоча термін дії Угоди про асоціацію прямо не обмежений, у тексті цього договору є різноманітні строки. Зокрема, встановлений плановий час, котрий має знадобитися для проведення Україною тієї чи іншої реформи.

І хоча ці часові рамки є "м’якими" нормами (за їхнє порушення не передбачено жодних санкцій чи "покарань"), наявність такого "розкладу реформ" сама по собі є стимулом для української сторони виконувати цей графік євроінтеграції.

Ще від 2015 року Україна публікує щорічні звіти про власні успіхи у виконанні УА, а з 2017 року вони супроводжуються таким собі "індексом", тобто зведеними числовими показниками того, як виконується Угода та чи вкладається Україна у графік її виконання. Новий уряд вирішив продовжити цю практику попередників. У 2019 році відкрився також публічний доступ до "Пульсу угоди" – онлайн-інструменту, що дозволяє відстежувати прогрес реформ між звітами.

І хоча цифрові показники прогресу реформ від початку викликали певну критику (в тому числі від представників галузей-аутсайдерів), іншого способу вимірювання та порівняння прогресу реформ немає.

Що змінилося за рік

Варто зауважити, що методологія підрахунку відсотків могла дещо змінилася (у новому звіті вона подана детальніше), тому порівняння відсотків 2019 і 2018 не завжди є гранично точним – але оцінити прогрес за рік воно дозволяє. І ця оцінка – не на користь нашої держави.

На жаль, рік виборів не став роком успіху в європейській інтеграції. Радше навпаки.

Найбільш промовиста цифра: показник загального прогресу у виконанні Угоди. На початок 2019 року він склав 42%. За рік, на початку 2020-го, уряд звітує про 43% загального прогресу.

"Для нас самих цей результат виявився дещо несподіваним. Напевно, є сенс відійти від принципів нарахування балів за проміжну роботу і оцінювати лише виконані завдання. А так виходить, що остаточне впровадження необхідних реформ, яке було найскладнішим, отримало дуже помірну оцінку", – неофіційно пояснюють в офісі віцепрем'єра з євроінтеграції.

Втім, без підготовчої роботи реформи також не провести. А з ними "не слава богу". Бо із завдань, розпланованих у графіку на 2019 рік, було виконано тільки 37%.

Це – найнижчий прогрес поточного року за час виконання Угоди.

Так, у звіті за 2018 рік цей показник склав 52%, за 2017 – 41%.

Але ще цікавішим є розподіл між урядом та парламентом. Зі звіту виходить, що сферу європейської інтеграції "турборежим" немов і не помітив. "Верховною радою було виконано 12% завдань, передбачених планом заходів на 2019 рік", – йдеться у звіті.

В уряді нагадують, що були змушені не лише виконувати поточні завдання, а й "підтягувати старі борги". Це є правдою (та й у минулі роки це пояснення звучало). Особливо у тому, що стосується ВР – проваливши виконання плану-2019, за осінь Рада дійсно підтягнула показники минулих років.

Однак загалом по всіх державних органах все одно не йдеться про "стаханівські темпи" у виконанні прострочених завдань. Приміром, виконання планових завдань 2018 року за рік підтягнули з 52% до 59%. Давніші борги, датовані 2017 роком, змінилися ще менше – цей показник за рік зріс з 57% лише до 60%.

Найреальніше пояснення цього річного провалу – те, що 2019 був роком виборів. Це визнають навіть в опозиції до чинного уряду. "Я ще рік тому попереджала, що виборчі процеси не допоможуть нам виконати Угоду про асоціацію. Вже з квітня-травня минулого року навіть уряд був у турбулентному стані, що не давало проводити реформи", – пояснила колишня віцепрем’єрка, а нині голова парламентського комітету з євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Лідери та аутсайдери

Походження не дуже високого рівня виконання Угоди найяскравіше ілюструє розподіл прогресу за секторами. Деякі напрямки роботи можна назвати зразковими, без жодної іронії. Але є і ті, де йдеться про справжній провал євроінтеграції.

Так, у чотирьох сферах уряд звітує про рекорд: виконання 100% завдань плану на 2019 рік у 4 з 24 сфер реформ: "Політичний діалог, національна безпека та оборона", "Освіта, навчання та молодь", "Фінансова співпраця та боротьба з шахрайством", а також "Соціальна політика та трудові відносини".

У той самий час "не вдалося досягти помітного прогресу", тобто виконано 0% завдань, у трьох інших сферах: "Статистика та обмін інформацією", "Управління державними фінансами" та "Захист прав споживачів".

Причому головний аутсайдер лишається незмінними протягом кількох років. Це – транспортна сфера, де рік за роком прогрес близький до нуля.

Таке враження, немов хтось або щось наполегливо гальмує реформи у цій сфері.

Цього року тут виконано 16% річних завдань (у попередні два роки було 11-15%). "Підтягування хвостів" тут не помітно, загальний показник прогресу – 19%. Не просувається навіть ухвалення базових законів!

"Ми дуже сподівалися, що дуже важливі закони про залізничний та внутрішній водний транспорт, до яких у попередній Раді не доходили руки, будуть розглянуті новою в турборежимі. Цього не сталося. Однак це дозволило у діалозі з ЄС суттєво покращити ці документи – якщо Рада прийме їх у цьому році, це дасть суттєвий поштовх у виконанні УА", – розповідає радник міністра інфраструктури Віктор Довгань, який у попередньому уряді обіймав посаду заступника міністра з питань євроінтеграції. 

Низка інших сфер мають суперечливу історію: є роки, коли там був прогрес, але загальний показник – дуже низький. Це передусім фінансовий сектор (у 2019 – 19%, загалом – 22%)

Також формально низьким є рівень виконання у сферах інтелектуальної власності (загальний прогрес 21%) та фінансового співробітництва (24%), але за ними більшість завдань заплановані на наступні роки.

І закінчує антирейтинг сектор енергетики, який з року в рік показує невисокі результати (у 2018 – 28%, загалом – 29%).

Та є у європейській інтеграції і сфери-лідери.

"Найбільшого прогресу за весь час імплементації Угоди про асоціацію досягнуто у сферах "Політичний діалог, національна безпека та оборона" – 86%, "Юстиція, свобода, безпека, права людини" – 82%, "Державні закупівлі" – 80%, "Технічні бар’єри у торгівлі" – 79%, "Підприємництво" – 76%", – йдеться в урядовому звіті.

Рік змін?

Низький результат 2019 року дійсно можна пояснити двома виборчими кампаніями. Із цієї логіки випливає, що результати нинішнього року мають бути геть іншими.

Тим більше, місцеві органи влади (а цього року країну чекають лише планові місцеві вибори) майже не задіяні у виконанні Угоди про асоціацію. 

Проте чи спрацює ця логіка?

Певну відповідь може дати результати двох перших місяців. І хоча період "турборежиму" вже завершився, уряд наразі не мав особливих проблем із проходженням у Раді євроінтеграційних законопроєктів. І на поверхню вийшла інша проблема: брак напрацьованих проєктів, погоджених із правом ЄС та готових до ухвалення. Саме через це наразі не вдалося зробити стрибок у виконанні Угоди.

При цьому в уряді розуміють: у низьких результатах 2020 року вже не вдасться "списати" на попередників.

"У мене вже була розмова із профільними заступниками міністрів. Теза проста: цей рік є першим повноцінним роком роботи нової влади, і ми маємо показати гідний результат. Тому, виконуючи свою основну роботу, слід не забувати й про таку звітність", – пояснив "Європейській правді" віцепрем'єр Дмитро Кулеба. 

Автори:

Сергій Сидоренко, Юрій Панченко,

"Європейська правда"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua