Вибори проти правил: чому Польща ще нескоро отримає новообраного президента

Четвер, 7 травня 2020, 16:25 — ,
Фото пресслужби президента Польщі

6 травня на польському телебаченні пройшли чергові дебати кандидатів на президентську посаду.

А відразу після їх завершення лідери двох партій, що формують правлячу коаліцію, вийшли зі спільною заявою про те, що голосування 10 травня не відбудеться.

Скандальна виборча кампанія завершилася найнесподіванішим та найскандальнішим чином. Президентські вибори будуть проводитися "з нуля" та пройдуть в середині липня.

Як таке могло статися і які наслідки це матиме? Спробуємо розібратися.

Голосування за будь-яку ціну

10 травня мав відбутися перший тур президентських виборів у Польщі. Пандемія COVID-19 поставила під сумнів здатність провести вибори у цей термін, проте правляча партія "Право та Справедливість" (а точніше – її лідер Ярослав Качинський) була непохитна – перенесення неможливе.

Така негнучкість пов’язана із вкрай позитивними рейтингами чинного президента – станом на кінець квітня, за опитуваннями, його підтримка була на рівні 63%, що означає легку перемогу вже в першому турі.

Тим більше, що електоральні успіхи інших кандидатів є набагато скромнішими. Згідно з дослідженням, проведеним Ipsos, Шимон Головня може розраховувати на 11% підтримки, Владислав Косиняк-Камиш ("Польська селянська партія") — на 7%, Кшиштоф Босак ("Конфедерація") — на 7%, Роберт Бедронь ("Лівиця") — на 5%, а Малгожата Кідава-Блонська ("Громадянська платформа") — лише на 2%.

Усе це стимулювало владу ігнорувати заклики опозиції про перенесення виборів на осінь, винайшовши своє ноу-хау – внесення поправок до виборчого кодексу щодо заочного (поштового) голосування.

Відповідно, завданням №1 для опозиції стало недопущення виборів під час карантину.

Приміром, Кідава-Блонська, рейтинг якої за два місяці з другого місця опустився на передостаннє, заявляла, що існують дві умови, за яких вона братиме участь у виборах: останні повинні бути безпечними для поляків і повинні бути таємними, демократичними та відповідати національному законодавству.

А також зазначила, що 10 травня вона особисто не голосуватиме на виборах.

До бойкоту виборів закликав і однопартієць Кідави-Блонської — колишній президент Європейської ради та експрем’єр Польщі Дональд Туск. Те ж саме зробили і три польських президенти: Лех Валенса, Александр Квасневський та Броніслав Коморовський.

Серед польських громадян проведення виборів в умовах карантину також було сприйнято неоднозначно. Зокрема, деякі з них побачили у цьому своєрідний символ кінця демократії у країні.

За крок від краху

Тож невипадково, що коли "поштовий" законопроєкт не без перешкод було ухвалено у Сеймі 6 квітня, у Сенаті (верхній палаті парламенту, де більшість має опозиція), його було відхилено. А це означає, що Сейм мав знову проголосувати за це рішення.

Читайте також
Вірус для президента: як вибори та епідемія заводять Польщу в глибоку кризу

На додачу Сенат до останнього затягнув розгляд цього законопроєкту. Тим самим польській владі довелося готуватися до виборів, керуючись положеннями проєкту, який ще не став законом.

Ситуація навколо майбутніх президентських виборів почала загострюватися. У Сеймі відбулася жорстка гра між табором влади та опозицією.

Та найгірше, що каменем спотикання став пошук компромісу всередині самої коаліції "ПіС", адже голоси їхніх партнерів із партії "Згода" виявилися вкрай необхідними для просування змін до виборчого законодавства під час повторного голосування.

Почалися нові закулісні ігри, від яких залежала доля виборів: бути їм чи не бути?

Говін та депутати "Згоди" зіткнулися з ультиматумом Качинського: або голосувати з рештою коаліції "ПіС" щодо поштових виборів президента, або йти на позачергові вибори до парламенту.

Вибори 2.0

Зрештою, лідерам "ПіС" вдалося бути переконливими.

Маючи своїх людей в уряді та не знаючи, чи приведуть гіпотетичні вибори представників партії "Згода" знову до парламенту, лідер партії Ярослав Говін, схоже, вирішив не йти на конфронтацію.

Ввечері 6 травня, відразу після трансляції президентських дебатів на TVP, лідери провладних партій Качинський та Говін у спільному комюніке заявили, що обидві сторони підготували рішення, яке гарантувало б полякам можливість брати участь у демократичних виборах.

Вони повідомили, що "після 10 травня 2020 року та передбачуваного скасування Верховним судом анулювання виборів, враховуючи, що вони не були проведені, маршалок Сейму оголосить нові президентські вибори якнайшвидше".

Така заява, звичайно, виглядає досить дивною та викликає багато запитань.

Як так сталося, що рішення про проведення чи непроведення виборів приймають де-юре два рядових депутати Сейму? Чому вони вже заздалегідь анонсують, яким буде рішення Верховного суду?

І нарешті – якщо вибори 10 травня законодавчо не скасовані, то чи є злочином їх блокування?

Втім, для тих, хто добре знає "особливості" польської політичної системи, ці питання виглядають швидше риторичними.

Важливіше інше – після того, як голосування 10 травня буде визнано таким, що не відбулося, будуть оголошені повторні вибори, а відповідно – новий перший тур має пройти десь в середині липня. Швидше за все – 12 липня. 

Що далі?

Якщо Верховний суд "випадково" прийме рішення, яке відповідає очікуванням польської влади, то країна відразу увійде у новий виборчий цикл. Із новим висуванням кандидатів, збором підписів, агітацією і всім іншим.

При цьому, попри те, що до липня епідеміологічна ситуація має стабілізуватися, у "ПіС" планують проводити вибори у поштовому режимі.

Для цього 7 травня Сейм відхилив вето Сенату щодо організації президентських виборів у 2020 році через кореспонденцію. 236 депутатів проголосували "за", 213 були "проти", 11 — утрималися.

Для набуття чинності цьому закону не достає лише підпису президента, та проблем із цим не очікується.

Теоретично, фора у два місяці має дати можливість польській пошті підготуватися до нового виклику у вигляді різкого навантаження на виборчий день. А владі – краще провести підготовчу роботу до виборів, врахувавши всі вимоги нового закону.

Втім, далеко не факт, що цього часу буде достатньо для такої масштабної роботи.

Тож не виключено, що незвичний формат голосування виконує роль громовідводу – його будуть найбільше критикувати у контексті підготовки до виборів, відвертаючи увагу від інших проблем.

А зрештою, у разі завершення епідемії ця норма може бути показово скасована.

Натомість нові вибори створюють і нові ризики, й нові можливості.

Найбільший ризик – Польща може потрапити у ситуацію "безпрезидентства". Анджей Дуда вступив на президентську посаду 6 серпня 2015 року. Відповідно, вкрай бажано провести вибори та привести до присяги нового президента до 6 серпня.

Для політичних розкладів важливо, що партії можуть поміняти своїх висуванців. В першу чергу це стосується провідної опозиційної сили – "Громадянської платформи".

І нарешті, досі незрозуміло, якими будуть рейтинги влади та опозиції за два місяці. А точніше – як вплине на підтримку влади економічна криза.

* * * * *

Хай там як, повторні вибори у Польщі обіцяють бути не менш скандальними та справді непередбачуваними.

У ситуації, коли вихід із політичної кризи було знайдено завдяки досить сумнівному рішенню, спокуса й надалі відходити від усталених норм є надто великою. Зокрема, як побоюється польська опозиція, Верховний суд "несподівано" може приняти  рішення проводити повторний перший тур 23 травня. Польська політика завжди здатна підкинути нових сюрпризів. 

І від того, як політикум та громадськість впораються з новими викликами, залежатиме подальша доля Польської держави.

Автори:

Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України ім. Геннадія Удовенка,

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua