Ядерна угода у фазі напіврозпаду: що заважає ЄС та США домовитися з Іраном

Середа, 23 червня 2021, 09:40 — , для Європейської правди
Фото: Yomiuri Shimbun/Associated Press/East News
Передвиборчий мітинг на підтримку Ібрагіма Раїсі, Тегеран, 16 червня 2021 року

Чи вдасться Заходу відновити ядерну угоду з Іраном, зруйновану Дональдом Трампом?

Попри щире прагнення нової адміністрації США досягти цього компромісу, на заваді цього стають все нові й нові перепони.

Такою перепоною стали іранські президентські вибори, що відбулися 18 червня, перемогу на яких отримав іранський ультраправий політик-консерватор Ібрагім Раїсі.

Новий президент Ірану не раз критикував уряд Хасана Рухані за готовність до переговорів із Заходом, заявляючи, що Тегеран повинен вести діалог тільки мовою сили. 

Чи залишилися тепер у США та ЄС шанси на компроміс з Іраном? І чи варто намагатися досягти цього компромісу до інавгурації нового президента Ірану?

"Кат" із "Комітету смерті"

Постать нового президента Ірану вкрай неоднозначна. 

З одного боку, це національний лідер, людина, яка з 2004 років працювала на різних посадах в органах судової ради Ірану: заступник голови судді (2004—2014), генеральний прокурор (2014—2016) та головний суддя (2019—2021).

З іншого – це політик, проти якого діють санкції Управління з контролю за іноземними активами США та європейські санкції. 

Міжнародні правозахисні організації та спеціальні доповідачі ООН звинувачують його у злочинах проти людства

Саме Ібрагім Раїсі був одним із чотирьох осіб у комітеті обвинувачення, відповідального за страту тисяч політичних в'язнів в Ірані в 1988 році, який опозиційні групи Ісламської Республіки Іран та деякі західні ЗМІ називають Комітетом смерті. 

Натомість сам Раїсі зазначив, що він зробив це як захисник прав людини: "Якщо суддя, прокурор захищав безпеку людей, його слід хвалити".

"Я пишаюся тим, що захищав права людини на кожній посаді, яку я обіймав до цього часу", – сказала Раїсі.

Міжнародні ЗМІ називають Ібрагіма Раїсі "твердим" чи навіть "катом", проте невід'ємним компонентом політичної персони новообраного президента є його проникливий опортунізм. 

Саме ця якість найкраще пояснює його підйом – і найкраще передбачає його стиль керівництва в майбутньому.

Для Ібрагіма Раїсі це вже другі президентські вибори, тоді як на перших, у 2017 році, він програв Рухані.

На цьогорічних виборах Раїсі отримав 62% голосів при рекордно низькій явці у 48,8%. Варто зазначити, що із 600 претендентів на посаду лише сім кандидатів були допущені до участі, троє з яких зняли свої кандидатури за два дні до виборів.

Наступник аятоли

Які зміни варто чекати Ірану з новим президентом?

Щоб відповісти на це питання, варто згадати про особливості іранської політичної системи. 

Президент Ірану є лише другою за значенням посадовою особою в країні. Хоча він є гарантом конституції та главою виконавчої влади, проте рішення з ключових питань він приймає лише після схвалення Верховного лідера Ірану.

Саме Верховний лідер, який обирається Радою експертів, і є главою держави Іран.

Нинішній Верховний лідер Алі Хаменеї перебуває на своїй посаді з 1989 року, змінивши лідера ісламської революції Рухоллу Мусаві Хомейні.

Попри статус "другої особи", президент Ірану здатний заблокувати рішення Верховного лідера.

Цим, зокрема, часто займався нинішній президент Хасан Рухані. Зокрема, велика ядерна угода із ЄС та США була укладена попри вкрай критичне ставлення Верховного лідера. 

Цікаво, що Ібрагім Раїсі не раз критикував уряд Рухані за готовність до переговорів із Заходом, заявляючи, що Іран повинен вести діалог тільки мовою сили. 

Раїсі вважають близьким до духовного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, а деякі експерти навіть розглядають його як можливого наступника Верховного лідера. 

Обрання його президентом Ірану на практиці означає єдність позицій двох перших осіб держави.

Та що це означатиме у відносинах Ірану з оточуючим світом?

"Це те, що іранська нація хоче від вас"

Під час передвиборчої кампанії Ібрагім Раїсі основними своїми пріоритетами визначив боротьбу проти бідності та корупції і побудову "народного уряду заради сильного Ірану". 

Новий президент безумовно змінить зовнішньополітичні пріоритети. Уже на першій пресконференції він зазначив, що нова адміністрація приділятиме значну увагу економічному розвитку країни та двостороннім економічним відносинам із сусідами та іншими країнами, що розвиваються. 

Читайте також
З оглядом на Китай: як США та Іран повернулися до переговорів щодо ядерної програми

Низка експертів прогнозують досить непростий діалог між Іраном та США і європейськими країнами, проте передбачають досягнення домовленостей щодо відновлення дії Спільного всеосяжного плану дій (СВПД).

Нагадаю, що цей документ, свого часу торпедований Дональдом Трампом, наразі отримав друге дихання. 

Втім, все може змінитися. Нагадаємо, президент Джо Байден заявив, що Вашингтон готовий повернутися до СВПД, якщо Тегеран спочатку припинить свої заходи у відповідь на вихід США з угоди та введення санкцій з боку Штатів.

Проте такий варіант явно не влаштовує нового президента Ірану.

У своєму першому виступі після оголошення результатів виборів Ібрагім Раїсі виступив із вимогою зняття американських санкцій і відмовився від зустрічі з президентом США Джо Байденом навіть за умови зняття усіх санкцій. 

Новообраний президент Ірану заявив, що США зобов'язані повернутися до виконання ядерної угоди з Іраном, відомої як Спільний всеосяжний план дій (СВПД):

"Ми говоримо Сполученим Штатам, що ви повинні скасувати всі санкції, [накладені на Іран], і повинні повернутися [до ядерної угоди] і виконати свої зобов’язання. На європейців не повинен впливати тиск США і вони повинні діяти відповідно до своїх зобов’язань. Це те, що іранська нація хоче від вас".

Зміну підходів Тегерана можна буде відчути вже дуже скоро.

В даний момент у Відні тривають міжнародні переговори з відновлення ядерної угоди. Іранську делегацію очолює міністр закордонних справ країни Мохаммад Джавад Заріф. 

Багато спостерігачів вважають, що переговори завершаться ще до серпня, коли Ібрагім Раїсі офіційно обійме посаду президента. 

Тегеран відхилив повідомлення про те, що він може відкласти віденські переговори про відновлення ядерної угоди, доки на посаду не вступить обраний президент Ібрагім Раїсі. 

Що стосується ходу переговорів, то знову маємо два різних трактування досягнутих домовленостей. 

Відповідно до повідомлень іранської сторони, сторони дійшли чіткого, однозначного розуміння, як повернути всі сторони у повну відповідність угоді, і роз'їхалися по домівках для прийняття політичних рішень, а не для пошуку розуміння по тексту угоди. 

Проте за інформацією дипломатів для Ірану важливим є введення механізмів, які гарантуватимуть невихід США з угоди та терміни, на які іранський парламент може відкласти виконання умов угоди, поки він не буде переконаний, що санкції США будуть скасовані.

Встигнути до серпня

Чи є шанс, що ядерна угоду буде схвалена до інавгурації нового президента Ірану?

Цілком! Доказом цього є нещодавній крок Вашингтона назустріч Тегерану: минулої п'ятниці Сполучені Штати скасували деякі санкції, щоб дозволити гуманітарним вантажам (продуктам харчування та лікам) надходити до Ірану. 

Проте за своїми ключовими питаннями ядерна угода досі залишається далекою від компромісу.

Відповідно до повідомлень радника США з питань національної безпеки Джейка Саллівана, з низки питань таки вдалося досягти розуміння, проте деякі залишаються відкритими, і основним пріоритетом все ж таки є запобігання "Ірану отримати ядерну зброю", що пов'язано з розвитком ядерної програми Тегерана.

Натомість вже на своїй першій пресконференції Ібрагім Раїсі заявив, що ядерну програму Ірану він ні з ким обговорювати не буде.

Крім того, Джейк Салліван відмовився сказати, чи будуть зняті санкції, введені проти Раїсі адміністрацією Трампа. 

І це далеко не всі розбіжності!

Зокрема, уповноважений уряду Німеччини з прав людини Бербель Кофлер заявив, що викликає занепокоєння те, що Ібрагім Раїсі не чітко дистанціювався від порушень прав людини. Кофлер наполягає на необхідності досягнення домовленості до того, як новообраний президент прийде до влади на початку серпня.

Наразі дипломати з Китаю, Німеччини, Великої Британії, Франції та Росії повернулися до своїх столиць для консультацій після зустрічі у Відні, щоб підбити підсумки досягнутих домовленостей. 

Втім, певного оптимізму додають заяви МЗС Ірану про те, що президентські вибори не зіпсують переговори. "Загалом наша зовнішня політика базується на наступності, а не на змінах – навіть при зміні адміністрації", – заявив прессекретар міністерства Саїд Хатібзаде.

* * * * *

Як би там не було, у країн Заходу є близько шести тижнів, щоб досягти прогресу в діалозі з Іраном. 

Є шанс сподіватися на те, що нова влада не стане торпедувати цю угоду. 

Адже, з одного боку, політична відповідальність за це рішення в очах суспільства буде покладена на уряд реформаторів, який незабаром піде у відставку, а з іншого – зняття санкцій створить передумови для економічного розвитку Ірану, що буде сприйматися вже як досягнення консерваторів. 

І одночасно є розуміння, що відсутність прориву у найближчі тижні означатиме, що питання повернення до ядерної угоди буде відкладено щонайменше до нових президентських виборів. 

А цього ЄС та США дуже хотілося би уникнути. 

Автор: Світлана Ковальчук,

кандидат політичних наук, виконавчий директор YES

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua