Відповідаємо на питання про Польщу: від заробітчан та вакцинування до політики

Вівторок, 6 липня 2021, 16:00 — ,
Фото Європейської правди

Як коронавірус вплинув на сусідню Польщу?

Численні новини, що доходять із сусідньої країни, дають вкрай суперечливу картину.

З одного боку - численні скандали всередині правлячої коаліції та гучні антиурядові  протести на вулицях польських міст. З іншого - добра економічна статистика і готовність вакцинувати від COVID навіть іноземних працівників. 

А як польська ситуація виглядає всередині? І як пандемія вплинула на українських працівників?

На ці питання відповідає Олена Бабакова - українська журналістка та автор багатьох статей на "ЄвроПравді", що багато років живе у Польщі.  

Дивіться або слухайте розмову на каналі ЄП, або читайте її на сайті у скороченому вигляді - у вигляді прямої мови експерта.

СOVID-19 та попит на українських робітників

Попри пандемію та навіть численні локдауни попит на закордонну робочу силу у Польщі не знизився, а тільки зріс.

Світовий банк нещодавно тільки підвищив прогноз польської економіки 2021 року. Спочатку прогнозували зростання на рівні 3-3,5% ВВП, зараз вже говорять про 4-4,5%. Розвивається польська промисловість, розвивається польська сфера послуг.

І вже більше, ніж 40% великих польських компаній визнають, що залежать від праці закордонних працівників.

Єдине, що змінилося нещодавно, від 24 червня український громадянин, який їде на роботу до Польщі, обов'язково має відбути 10-денний карантин. Вже жодний тест від карантину не звільняє.

Єдина категорія українських працівників, які можуть в’їхати без карантину, це ті, хто вже отримав щеплення однією з вакцин, які сертифіковані в ЄС. Та й то за умови, якщо після другого щеплення пройшло не менше, ніж 2 тижні.

Попри це, ці зміни вплинули не стільки на українських працівників, скільки на польських працедавців.

Адже польська економіка розвивається доволі жваво, їй постійно потрібні робочі руки. Представники польського бізнесу, з якими я нещодавно контактувала, стверджують, що готові змиритися із ситуацією, коли  працедавець запрошує працівника на піврічний або річний контракт – в такому випадку 10-денний карантин дещо псує їм справу, але працедавець може покрити загублені кошти.

Натомість, якщо ми говоримо про працівників сезонних, тобто людей, які їдуть на польові роботи, наприклад, на 2,5-3 місяці,  для них цей 10-денний карантин стає дуже великою проблемою.

Щеплення у Польщі для українців

Якщо подивитися на букву польського законодавства, то далеко не всі українці, навіть якщо вони вже перебувають на теренах Польщі, можуть отримати тут щеплення.

Коли у Польщі тільки розпочалася кампанія вакцинації, канцелярія прем'єра Матеуша Моравецького оголосила, що безкоштовне щеплення зможуть отримати ті іноземці, які мають в Польщі право на тимчасове чи постійне перебування – так звану "карту побиту".

Таких іноземців у Польщі близько 450 тисяч, серед яких найбільша група, майже 280 тисяч, це громадяни України.

Але якщо ми подивимося на загальну кількість мігрантів, включно з середньо і короткостроковими, то громадян України на території Польщі минулого року за підрахунками польського головного статистичного управління перебувало понад 1,3 млн. І тут починаються різні колізії.

З одного боку, міністр охорони здоров'я стверджує, що щеплення можуть отримати всі, хто перебуває в Польщі легально. Тобто включно з тими, хто приїхав навіть по безвізу і навіть без робочої мети.

Коли польський омбудсмен Адам Боднер звернувся до Міністерства охорони здоров'я з проханням підтвердити це письмово, міністерство спершу чекало 5 місяців, і лише нещодавно підтвердило -  так, щеплення можуть отримати ті, хто із дозволом на проживання, і з візами, і взагалі ті, хто в Польщі працюють.

Але, з іншого боку - в офіційному законодавстві ці рядки так і не з’явилися.

А тому ситуація доволі двозначна.

У великих містах є пункти щеплення, якими керує міська адміністрація. І, наприклад, я розмовляла з представниками Варшавського департаменту охорони здоров'я і вони кажуть: "Ми щепимо всіх. Ви тільки прийдіть з паспортом. Ми навіть, не дивимося віза/не віза і т.д. Ми щепимо всіх".

Дійсно, я переказала цю інформацію своїм друзям, які саме були зацікавлені у щепленні, вони мають візу, але не мають карти побиту.

Чотири людини поїхали до цього пункту, трьох щепили без проблем, а четвертому сказали, що "ви знаєте, закон говорить, що має бути тільки дозвіл на проживання. Це дуже добре, що вам переказали таку інформацію, але в мене її немає".

Друга проблема полягає в тому, що окрім розмитого законодавства, в Польщі за кожного щепленого Національний фонд здоров'я пізніше компенсує 80 злотих.

Варшава - місто велике і багате. Відповідно, якщо умовно кажучи, вона помилково щепить кілька десятків або кілька сотень людей, які насправді не мали на це права, варшавський бюджет це витримає.

Але якщо ми говоримо про дрібні муніципалітети, особливо про сільську місцевість,  їхні бюджети маленьких містечок дозволити собі такого не можуть. І відповідно, там іноземцям відмовляють.

Конфлікт між Польщею та ЄС щодо прав людини

Певне напруження у відносинах Варшава — ЄС існує від грудня 2015 року.

Тоді у жовтні партія "Право і справедливість" виграла парламентські вибори, у листопаді був сформований уряд і вже у груді розпочався перегляд закону про Конституційний Суд.

Це головний камінь спотикання у відносинах Варшави і ЄС — це польська судова реформа, яка спочатку зачепила Конституційний Суд, а потім Верховний Суд, і систему загальних судів.

Навіщо полька влада затяла цю реформу? Тут аргументів досить багато: це і довгий час розгляду судових внесків, і низька якість судових рішень, і низький відсоток довіри поляків до судової системи. Тобто, проблеми у польської судової системи дійсно є.

Інша справа, як вони розв'язуються, бо робиться це скоріше "кувалдою", ніж "хірургічним скальпелем".

Світоглядні питання і пов'язані з ними пакети, які пов'язані з правами людини, це вже питання доволі другорядне. Проте минулого року, особливо під час президентських виборів,  дуже гарячою темою стали  права ЛГБТ-спільноти. Деякі повіти та воєводства навіть,оголосили себе зонами, вільними від ідеології ЛГБТ, хоча досі не зрозуміло, що це означає.

Це річ, яка виступає тригером для західноєвропейських країн.І це стало черговим пунктом для напруження.

І зрештою осінню минулого року Конституційний суд прийняв рішення, яким майже повністю забороняє аборти.

Експерти говорять про те, що хоча у "Праві і справедливості" дійсно є політики, для яких питання абортів та ЛГБТ є дуже важливим елементом їх політичної платформи, проте  перша мета таких атак на ЛГБТ-спільноту, і на репродуктивні права жінок, - спроба відволікти від тієї ситуації в країні, яка склалася під час пандемії.

Хоча польська економіка, як я вже сказала, тримається доволі непогано, але тим не менше, сам стиль управління, плюс та кількість скандалів, яка останніми місяцями відбулася у партії влади, змушують поляків поволі відвертатися від "Права і справедливості".

Криза у польській владі

Останні парламентські вибори в Польщі відбулися у жовтні 2019-го року, наступні планові мають відбутися у жовтні 2023-го. Тобто - ми знаходимося рівно посередині каденції цього парламенту.

У ньому існує фактично однопартійний, але реально не багатопартійний уряд.

Справа в тому, що коаліція, яка до влади прийшла під брендом "Права і Справедливості", насправді являє собою конгломерат різних правих партій і різних політиків, серед яких якби є люди, які близькі за своєю ідеологією до якихось традиційних британських консерваторів, а є люди, яких у Західній Європі вписали б до супер-ультраправих. Є класичні консерватори, а є просто ліберали консервативного світогляду.

Весь цей конгломерат непогано тримався разом поки все йшло вперед. Проте пандемія і низка інших факторів внесли розлад у цю симфонію. Відповідно, правлячій коаліції все частіше відвалюється то одна, то інші "дощечки".

Попри це, вірогідність дострокових виборів поки виглядає невисокою. Хоча би тому, що для "ПіС згода на позачергові вибори виглядає як  самогубство.

Інша справа, що ситуація є доволі динамічною. Окрім економіки, яка, до речі, зростає і забезпечує полякам винятковий добробут, є і загальна культура управління. І тут з’являються все нові і нові проблеми.

Не виключено, що не за горами той момент, коли певна точка терпіння буде пройдена.

Але в який момент вони це відбудеться, і що може стати цією точкою неповернення, сказати важко.

Спілкувався Юрій Панченко,

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua