Третій фронт РФ: чому долю балканської кризи вирішить армія України

П'ятниця, 25 березня 2022, 12:55 — , для Європейської правди
Фото: Abaca/East News
Мітинг на підтримку України у боснійському місті Тузла. 12 березня 2022 року

Події у Боснії і Герцеговині знову опинилися у центрі уваги масмедіа. Але цього разу – в тісній зв'язці з війною в Україні.

Аналітики та експерти щодо Західних Балкан вважають, що РФ практично відкрила третій фронт після України та Сирії – проти цілісності Боснії і Герцеговини та її стабільності.

ЄвроПравда вже повідомляла про хамську заяву російського посла в БіГ Ігоря Калабухова. Він відверто погрожував офіційному Сараєву повторенням "подій в Україні" у разі, якщо країна буде продовжувати свій курс на членство до НАТО.

А на додачу – помахав кулаком у бік Польщі, Угорщини та Хорватії.

На щастя, БіГ не межує з Росією та оточена практично з усіх боків країнами-членами НАТО. І це є одним із запобіжників від початку справжньої війни та російського вторгнення.

Натомість РФ має союзника в БіГ. Це відомий всім захисник "русского міра" і, як він сам вважає, приятель Путіна, член президії БіГ від сербського народу Мілорад Додік.

І за його допомоги завдання відкрити "третій фронт" проти Заходу стає цілком реальним.

Ставка на Додіка

Мілорад Додік вже давно закликає до виходу Республіки Сербської (один з двох ентитетів федеративної БіГ).

Щоправда, раніше він продовжував свої сепаратистські заклики бажанням приєднатися до Сербії, президент якої Александар Вучич мовчки слухав та не коментував.

З часом Вучич зрозумів небезпеку закликів вождя з РС і почав тихенько, але поступово, дистанціюватися від нього, розуміючи просту істину: подальша підтримка Додіка закриє Белграду двері в ЄС та залишить його наодинці з "другом Путіним". Небезпеку цього розуміють навіть у Белграді.

Тож сьогодні лише Путін та його дипломати підтримують наміри Додіка щодо виходу з БіГ, обіцяючи йому золоті гори та не поспішаючи дійсно допомагати розвитку бідної частини БіГ.

І одночасно військові інструктори з РФ день та ніч навчають поліцію РС та її спецпідрозділи бити мирних громадян та стріляти в них, як це було в Херсоні декілька днів потому.

Тривалий час міжнародна спільнота в Сараєві (посли західних країн та керівники міжнародних організацій) намагалися умовити лідера боснійських сербів (хоча сьогодні його так вже не можна назвати – навіть у парламенті РС понад 40% депутатів не підтримують його, що неможливо було собі уявити ще на початку 2021 року).

Але політика умиротворення Додіка мала протилежний результат – він перейшов до дій.

Почалося це минулого року, під час обрання нового високого представника Крістіана Шмідта.

Тоді Додік разом з РФ виступив категорично проти його призначення. І саме тоді, вперше, ця двійка чітко та однозначно заявила, що не визнає повноважень Шмідта, та висунула вимогу щодо ліквідації цієї інституції.

Проте це був лише початок. 

Конфлікт на фінішній прямій

Наступний акт боснійської кризи – Додік перейшов до звичних закликів вийти зі складу БіГ, повернути собі повноваження, які мала РС до 1992 року (щось знайоме формулювання – нещодавно кремлівсько-бункерний мрійник вимагав від НАТО також повернутися в минуле) та представив у Скупштині понад 100 законів, які мали б забезпечити вихід РС з єдиної держави.

Це було зроблено попри те, що подібний крок суперечить Дейтонській мирній угоді та Конституції БіГ.

Атака на запобіжники: як РФ підштовхує Боснію до нової війни

Серед поданих законопроєктів найбільш небезпечними стали акти, які мали б забезпечити вивід підрозділів РС з єдиної армії БіГ, створення своєї спецслужби, формування юридично-судової системи та митниці.

Від слів Додік перейшов до справ і 1 лютого позачергове засідання Національної Скупштини Республіки Сербській схвалило перші 12 рішень щодо політико-економічної ситуації в БіГ, які були спрямовані на "повернення повноважень" Республіці Сербській. У тому числі щодо армії.

Варто визнати, політичну кризу в БіГ та дії Додіка підтримує нездатність політиків країни вирішити одне з головних питань, яке відкриває шлях до виходу з кризи – змінити виборче законодавство, при цьому відмовившись від етнічного устрою держави.

Лідери трьох конституційних народів – бошняків, сербів та хорватів – не хочуть погодитися з тим, що всі народи країни повинні мати рівні права, у тому числі і у виборному процесі.

І тому вже другий рік тривають безуспішні переговори з цього питання між представниками конституційних народів – трьома національними царьками. За участю міжнародної спільноти, яка безуспішно намагалася умовити Додіка зупинитися.

У такій ситуації Додіку залишалося тільки чекати зручного моменту та проголосити вихід з БіГ.

І схоже, російська агресія проти України суттєво наблизила цей момент.

Сила Заходу

Чи здатний Захід щось протиставити РФ та її боснійському союзнику?

Варто нагадати, що Мілорад Додік є під санкціями ЄС та США ще з 2018 року.

Проте останні події у БіГ змусили Захід діяти рішуче.

І тоді ЄС та США нарешті згадали, що мають військову силу для забезпечення цілісності та стабільності в БіГ – EUFOR, військові сили ЄС в БіГ, які забезпечують виконання Дейтонської мирної угоди, сприяють збереженню миру та здійснюють підготовку армії БіГ.

Військова місія працює в БіГ з 2004 року на підставі мандата ООН. 3500 військовослужбовців, задіяних в операції, представляють 20 країн Євросоюзу, з них дещо більше 600 постійно розташовані в БіГ зі штаб-квартирою на базі Бутмір, а також по декілька військових виконують свою місію у містах країни.

Крім того, EUFOR має підтримку і від штаб-квартири НАТО в Сараєві, а разом вони здійснюють оцінку ризиків щодо безпекової ситуації в країні.

І її останні оцінки були невтішними – Москва посилила тиск на Додіка та його поплічників, які почали діяти все більш активно у напрямку підготовки розколу БіГ.

21 лютого, лише за три дні до російського вторгнення, міністри закордонних справ ЄС обговорили ризики, які виникли після того, як Додік представив свої сепаратистські законопроєкти.

За підсумками обговорення та виходячи з оцінок військових, Євросоюз схвалив рішення – посилити розташований у Боснії і Герцеговині контингент EUFOR, у якості запобіжного заходу збільшивши його чисельність майже вдвічі – до 1100 військових.

Протягом декількох тижнів понад 600 військових з Австрії, Болгарії, Румунії та Словаччини прибули до БіГ. Вони будуть дислоковані не тільки в Сараєві, але і в декількох інших містах країни, що посилить їхні операційні можливості у разі кризової ситуації. 

* * * * *

З цього всього, як здається, можна зробити три висновки.

1. Ситуація в БіГ є загрозливою з тенденцією до загострення, а спроби Додіка розколоти БіГ набувають дедалі більше практичних ознак.

2. Колективний Захід починає робити висновки зі своїх помилок щодо України напередодні російського вторгнення, коли запізно почав надавати нам сучасну військову зброю та техніку.

Можливо, нарешті, колективний Захід буде готовий діяти "на випередження", а не чекати перших пострілів на третьому фронті.

3. Новий, балканський фронт та розвиток дій на ньому залежатиме від успіхів української армії, яка захищає не тільки Україну та її цивілізаційний вибір.

Перемога України, серед іншого, означатиме втрату Москвою будь-якого впливу в балканському регіоні.

Балкани дуже не люблять переможених, особливо таких, що раніше нав’язували їм своє бачення світу та відверто демонстрували свою зневагу.

Автор: Володимир Цибульник,

кандидат історичних наук, тимчасовий повірений у справах України в Боснії і Герцеговині (2018 рік)

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.