Вимога без доказів: чи продовжить ЄС заборону для українського агроекспорту

П'ятниця, 30 червня 2023, 09:14 — , Європейська правда
Фото: Efrem Lukatsky/Associated Press/East News
Жодна з країн, яки ввели обмеження проти українського агроекспорту, не змогла пояснити зв'язок між ним та збитками місцевих фермерів.

За останні дні з’явилося декілька обнадійливих заяв про те, що введене Євросоюзом обмеження на український агроекспорт не буде продовжено після 15 вересня.

Зокрема, із заявами про готовність більше не продовжувати дію заборони, введеної у травні, виступив президент Польщі Анджей Дуда, а також міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь (останній, втім, пропонує залишити до кінця року заборону на соняшник та кукурудзу).

Зрештою, президент Володимир Зеленський заявив про обіцянку Єврокомісії більше не продовжувати дію обмеження.

Чи означає це, що питання вже вирішене? 

На жаль, впевнено говорити про це можна буде лише 15 вересня, а до цього дня ще можливі вкрай неприємні сюрпризи.

Разом із тим, в Єврокомісії всерйоз налаштовані вирішити нарешті цю проблему, залишаючи країнам, що заявляють про збитки від українського експорту, досить простий вибір: погодитися на скасування обмежень в обмін на додаткове фінансування для фермерів, чи наполягати на продовженні обмежень із перспективою, що вони можуть бути оскаржені у Суді ЄС.

Скасувати не можна продовжити

"Я сподіваюся, що ці рішення мають бути якнайшвидше скасовані", – заявив 28 червня у Києві президент Польщі Анджей Дуда. Мова йде про обмеження щодо українського агроекспорту, і саме тому така заява дійсно виглядає сенсацією.

Адже саме Польща була ініціатором введення цих обмежень, тоді як інші країни – Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія (остання лише стверджувала про збитки, однак односторонніх заходів вводити не стала) – приєднались до заборони в тому числі через побоювання, що їх "накриє" потік українського експорту, який раніше йшов через Польщу.

Більше того, за численними відгуками учасників перемовин, саме Польща до останнього залишалася ключовим лобістом продовження дії обмежень, можливо, для меншої кількості товарних груп, до кінця року.

Річ у тім, що незабаром у Польщі мають пройти парламентські вибори – їх дата досі не визначена, але вони мають пройти найпізніше 11 листопада.

Позиції партії влади "Право і Справедливість" наразі нестабільні – вона може втратити більшість. Тим більш вагомими стають протести фермерів проти українського агроекспорту – у керівній партії Польщі не могли дозволити собі конфлікт із такою впливовою електоральною групою.

Тепер же президент Польщі стверджує, що часу, що залишився до 15 вересня, має бути достатньо для того, щоб завершити підготовку для відкриття ринку, щоб це не стало проблемою для польських фермерів.

"Цей час потрібен для того, щоби уникнути явищ, які мають негативний суспільний вплив, і напрацювати механізми, які дозволять без негативних явищ вести товарообмін і транзит",- стверджує Анджей Дуда.

Показово, що зі схожою заявою вийшов і міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь.

Це також дуже важливо, адже Угорщина виявилася єдиною з центральноєвропейських країн, яка не скасувала односторонні обмеження навіть після введення їх на рівні ЄС.

Тепер угорський міністр стверджує, що продовження заборони може обмежити постачання в країни третього світу, і, відповідно, лише посилити міграцію.

Щоправда, одночасно Іштван Надь пропонує зберегти до кінця року обмеження на дві товарні групи: соняшник та кукурудзу.

Однак і в такому вигляді ця заява свідчить про суттєву зміну позицій країн, які були найбільше зацікавлені у введені обмежень.

Альтернатива від Єврокомісії

Ключовою причиною змін є чітка позиція, озвучена за результатами засідання Ради з сільського господарства та рибальства ЄС, що пройшло 26 червня.

Пресреліз, випущений за результатами засідання, містить фразу, що "виняткові та тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту обмеженої кількості товарів з України набули чинності 2 травня та будуть скасовані до 15 вересня 2023 року". 

І це напряму вплинуло на позиції країн, що ввели обмеження проти агроекспорту з України. Нагадаємо, що до цього засідання вони виступали за продовження дії обмежень щонайменше до кінця нинішнього року. 

Згідно з інформацією учасників переговорів з ЄС, в Єврокомісії нарешті погодилися із тим, що механізм виняткових та тимчасових запобіжних заходів (який і був використаний для заборони українського агроекспорту) не може бути постійно продовженим.

Адже таке продовження суперечить самій ідеї цього механізму (щоправда, тут виникає питання, чому цей аргумент було проігноровано під час першого продовження дії обмежень на початку червня).

Тож, країнам, що стверджують про втрати своїх виробників внаслідок зростання українського агроекспорту, було запропоновано йти стандартною процедурою для введення обмежень.

Тим більше, що до середини вересня є достатньо часу, щоб підготувати всі необхідні докази.

І тут виявилося, що жодна з центральноєвропейських країн не може навести такі докази.

А це, в свою чергу, посилило впевненість Єврокомісії у правильності скасування обмежень.

Як компенсацію Єврокомісія затвердила виділення фермерам з цих країн додаткові 100 млн євро. З них найбільшу суму (39,33 млн євро) отримають польські аграрії. Ще 29,73 млн євро будуть спрямовані румунським фермерам, 15,93 млн – угорським, 9,77 млн – болгарським, та 5,24 млн – словацьким.

При цьому ці гроші будуть виділені не відразу, а лише наприкінці року. Причому всі зазначені держави попередньо мають "повідомити Комісію про деталі впровадження заходів, зокрема про критерії, які використовують для розрахунку допомоги, передбачуваний вплив заходу, його оцінку та дії, вжиті для уникнення спотворення конкуренції та надмірної компенсації".

Іншими словами - створити систему справедливого розподілу цих коштів поміж фермерами, а головне - скасувати односторонні обмеження (тут персональний сигнал в бік Угорщини).  

"Виглядає дуже схожим на те, що "п’ятірка" вже внутрішньо змирилася із неможливістю домогтися продовження заборони. Тим більше, проти цього кроку, виступають західноєвропейські країни, в першу чергу – Німеччина. Тепер ці країни більше зацікавлені у тому, як домогтися від Єврокомісії збільшення субсидій для своїх фермерів",- розповідає один із співрозмовників "ЄвроПравди".

А як уточнює інший, у випадку, якщо якась із країн відмовиться від скасування обмежень, у Єврокомісії є опція звернення до Суду ЄС, який може змусити скасувати обмеження без компенсацій, а можливо – й із штрафними санкціями.

"Цього кроку не хочуть ані в Брюсселі, ані в цих країнах – адже це буде прямий конфлікт, в якому стороні, що програла, буде складно "зберегти обличчя". Однак у випадку непоступливості цей варіант стає майже неминучим",- пояснює він.

Це все дає сподівання, що, вибираючи між синицею в руках (100 млн євро) та журавлем у небі (продовженням блокування), ці країни зроблять правильний вибір.

І схоже, що ці сподівання поки справджуються.

*****

Разом із тим говорити про швидке завершення обмежень ще явно зарано.

До 15 вересня можливим є будь-який неприємний сюрприз.

Зокрема, попри обнадійливі заяви президента Польщі, він глибоко не залучений до виборчої компанії. Тоді як польські фермери продовжують вимагати заборони – і ігнорувати їх керівній партії буде дуже складно.

В цій ситуації обнадіює те, що в Єврокомісії налаштовані більше на поступки не йти, а продовження обмежень вводити лише за умови вагомих доказів зв’язку збитків із діями українських експортерів.

Головне, щоби в цій справі знову не переважила політична доцільність – як це було на початку червня.

Тоді Єврокомісія також не мала правових підстав продовжувати дію обмежень – але все ж зробила це.   

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: