Санкції проти України. Чому Швейцарія пішла на такий крок і що може змінитися

Щодо Росії Швейцарія дотримується санкційної політики ЄС і регулярно вводить нові санкції, ідентичні пакетам, ухваленим напередодні Євросоюзом.
При цьому набагато менше афішується той факт, що торговельні обмеження з боку Швейцарії діють і щодо України.
Ба більше, швейцарський уряд не хоче, щоб торговельні санкції проти України втратили чинність, а тому планує змінити їхній правовий режим. А саме – замінити їхнє регулювання з формату надзвичайного законодавства на федеральний закон.
Цей закон має стати тестом для політиків Швейцарії, а також для суспільства.
Чи готові вони заради принципів нейтралітету фактично зрівняти агресора і жертву?
Санкції заради нейтралітету
Після початку повномасштабної агресії РФ проти України Європейський Союз запровадив санкції проти країни-агресора.
До більшості цих заходів приєдналася і Швейцарія.
Санкції проти Росії стосуються не тільки військової техніки (танків, боєприпасів або бойових літаків), а й найширшого спектра товарів і послуг.
Крім озброєнь, до цього переліку входять технології подвійного призначення, що використовуються як у цивільній, так і у військовій сфері. До них належать, наприклад, бронежилети, захисні каски або маскувальні сітки. До цього списку також занесені певні види авіаційного пального та окремі хімічні речовини.
Мета санкцій ЄС – не допустити постачання таких товарів до Росії і тим самим змусити її припинити агресивну війну проти України.
Однак додатково, хоч і в обмеженому обсязі, Швейцарія поширює їхню дію і на Україну.
Федеральна рада (уряд країни) пояснює це вимогами нейтралітету.
В уряді наголошують: Швейцарія просто не має іншого вибору.
Зокрема, правовий принцип "однакового ставлення", що випливає з правових засад політики нейтралітету, зобов'язує Швейцарію однаково ставитися до всіх сторін міжнародного збройного конфлікту в рамках експорту і транзиту товарів, що мають військове значення.
Зокрема – якщо ці експорт і транзит здійснюються приватними суб'єктами.
Як пояснює професор державного та міжнародного права Бернського університету Йорг Кюнцлі, Федеральна рада хоч і послідувала за ЄС у питанні санкцій проти Росії, однак при цьому не захотіла робити жодних поступок у питанні швейцарського нейтралітету.
"Тому Федеральна рада визнала себе зобов'язаною у сфері товарів, що мають військове значення, запровадити торговельні обмеження також і щодо України", – говорить експерт.
Втім, з такою логікою уряду згодні далеко не всі.
Професор Кюнцлі уточнює: у разі явно вираженої агресивної війни Федеральна рада могла б інтерпретувати нейтралітет у світлі заборони застосування сили, закріпленої в Статуті ООН.
У такому разі Швейцарія обмежилася б забороною поставок військової техніки обом сторонам конфлікту. "Це було б сумісно із суттю політики нейтралітету", – каже Йорг Кюнцлі.
А це означало б, що хоча Україна не отримувала б зі Швейцарії військову техніку, вона могла б отримувати інші товари, в тому числі необхідні для оборони.
Кінець тимчасового режиму
Існує ще одна явна нерівність у підході Швейцарії.
Якщо санкції щодо Росії запроваджуються на основі чіткої законодавчої бази – Закону про ембарго, то для санкцій проти України такої законодавчої основи не існує.
У цьому разі Федеральна рада використовує передбачені конституцією повноваження щодо запровадження заходів у порядку надзвичайного права і разом із кожним пакетом санкцій ЄС видає відповідну урядову постанову.
Однак тут є один нюанс: швейцарське законодавство обмежує термін дії режиму надзвичайного права чотирма роками.
А отже, тепер
Швейцарія повинна або скасовувати цю норму, або прописувати її законодавчо.
Саме тому Федеральна рада має намір перевести торговельні санкції проти України, введені в порядку надзвичайного права, у форму федерального закону.
Відповідний законопроєкт наразі перебуває на стадії громадського обговорення та міжвідомчого узгодження. І лише після цього буде представлений парламенту.
Зрівнювати агресора і жертву?
Процедура консультацій щодо законопроєкту про торговельні санкції щодо України покаже, чи підтримують таку ініціативу політичні партії країни, а також громадські об'єднання та бізнес.
Депутат Національної ради (велика палата парламенту) від правої Швейцарської народної партії (SVP) Мауро Туена вітає підготовку такого закону.
Санкції, за його словами, мають діяти або щодо обох сторін, або проти жодної, а односторонній підхід неможливий. Усе це, на його думку, випливає з правових основ нейтралітету.
"Дуже правильно, що тепер з'являється цей закон", – каже Мауро Туена.
Своєю чергою депутатка Ради кантонів (мала палата парламенту) від Соціал-демократичної партії Франциска Рот, навпаки, виступає за скасування торговельних обмежень проти України. І вже зверталася з такою ініціативою до парламенту країни.
Вона критикує той факт, що Федеральна рада, запроваджуючи санкції щодо України, ставить на одну дошку жертву й агресора.
"Я вважаю, що такий підхід – це просто катастрофа", – заявляє вона.
Дискусія свідчить, що на законопроєкт явно не чекає безпроблемне ухвалення.
Особливо в ситуації, коли лунає дедалі більше голосів, що Швейцарія не зобов'язана ухвалювати такий закон.
А головне, згідно з останніми опитуваннями, населення Швейцарії загалом готове підтримувати Україну, причому не лише в гуманітарній, а й у військовій сфері.
Стаття початково вийшла на сайті SwissInfo і публікується з редакційними скороченнями з дозволу правовласника