Мешканці країн, що вступили до ЄС, стали жити довше. А разом із тим – частіше оцінюють стан свого здоров'я як добрий.

Україна намагається відтягнути імплементацію кліматичних та екологічних директив ЄС, прикриваючись браком ресурсів та воєнним часом.

Звіт ЄК дає Україні чіткий сигнал: чим швидше ми розпочнемо реформи, тим швидше будемо готові стати членом ЄС. Чи ми не поспішаємо?

Активне громадянське суспільство України, що працює у сфері довкілля і зміни клімату, стане важливим локомотивом просування зелених реформ на рівні ЄС.

Або Європейська комісія недооцінила Україну, або Кабмін не має належного розуміння, що саме потрібно імплементувати у сфері охорони довкілля.

Вибір зеленої моделі розвитку після війни повинен стати для України не просто документом, на який ми просимо кошти у наших партнерів, а цивілізаційним стрибком.

Наскільки успішною є Україна у процесі зеленої трансформації? І які кліматичні питання були пріоритетними у стосунках з ЄС?