Активне громадянське суспільство України, що працює у сфері довкілля і зміни клімату, стане важливим локомотивом просування зелених реформ на рівні ЄС.
Вибір зеленої моделі розвитку після війни повинен стати для України не просто документом, на який ми просимо кошти у наших партнерів, а цивілізаційним стрибком.
Рік тому Європейський Союз проголосив курс на "озеленення" усіх сфер економіки та суспільного життя. Як Green Deal змінив політику Європи і що робити Україні?
В уряді пропонують заощадити і відкласти імплементацію законодавства ЄС у частині захисту довкілля. Проте така ініціатива може призвести до більших збитків – Україна просто втратить ринок ЄС.
Щонайменше 25% зовнішньої допомоги ЄС буде спрямована на кліматичні цілі. Саме тому Україна має активно включитися в обговорення та погодження всіх аспектів цієї підтримки.
Чи встигне новий уряд затвердити новий внесок щодо скорочень викидів, чи Володимир Зеленський поїде на саміт ООН лише з черговими обіцянками щодо посилення цієї роботи в Україні?
Чи відповідає об'єднання міністерств енергетики та екології досвіду ЄС? У низці європейських країн портфелі енергетики та екології об’єднані. Проте це не завжди означає рівноцінне злиття міністерств.
Не варто казати, що "нічого не змінюється". У 2019 році є певні зміни порівняно з попередніми виборами. Жоден із кандидатів не має охорону довкілля як основу своєї передвиборчої агітації...
Немає жодної важливої екологічної проблеми, яку б не охоплювали положення Угоди про асоціацію. Однак загальна кількість екологічних практик громадян є значно нижчою в Україні, аніж в ЄС.
Україна нарешті дійшла до впровадження двох європейських директив у сфері охорони природи – "пташиної" та оселищної. Питання – у форматі їх впровадження. Наша країна заслуговує на більше, ніж біогеографічні семінари з російськими та іншими експертами з "колишнього СРСР".