Участь українців у держзакупівлях ЄС: складно, але можливо

П'ятниця, 28 серпня 2015, 09:43 — Веста Малолітнева, Інститут економіко-правових досліджень НАНУ

Автономний преференційний торговий режим ЄС діє для України з квітня минулого року. Втім, навіть незважаючи на пільгові умови торгівлі з Євросоюзом, лише третина українських експортерів скористалися цими перевагами.

Одна з причин цього – невикористання всіх можливих засобів доступу до ринків ЄС.

Одним із таких засобів виступають державні закупівлі.

При цьому саме участь у державних закупівлях країн ЄС полегшує експорт для виробників, на відміну від складного шляху просування товару на ринок ЄС, його реклами, налагодження прямих зв'язків з європейськими партнерам тощо.

Обсяг ринку державних закупівель ЄС, наприклад, у 2011 році, складав 2 406 млрд євро, що означає значні закупівельні можливості для українських постачальників.

Звісно, компанії з країн, що не входять до ЄС, можуть розраховувати лише на невелику частку цього "пирога".

Відповідно до офіційних даних, у межах прямих транскордонних закупівель 88% договорів про закупівлю було укладено з постачальниками з інших країн-членів ЄС. Відповідно до звіту Європейської комісії, найуспішнішими у здійсненні прямих транскордонних закупівель були постачальники з Австрії, Нідерландів, Бельгії, Німеччини, Сполученого Королівства.

Із 12%, які залишились, третина договорів було присуджено учасникам зі Швейцарії. По 1% припадає на інші країни: Туреччина, Канада, Китай, США.

Згідно з опитуваннями суб’єктів господарювання ЄС щодо транскордонних державних закупівель, однією з основних перешкод для участі в таких закупівлях виступає високий рівень конкуренції з національними постачальниками.

Підприємства зазначають, що згідно з їхнім досвідом замовники віддають перевагу національним учасникам. Більше того, Європейська комісія у звіті щодо транскордонних закупівель зазначає участь країни у єврозоні як один із факторів, який впливає на прямі транскордонні закупівлі. Вказане свідчить про невисокий рівень прямих транскордонних закупівель у ЄС та незначну присутність на ринку державних закупівель ЄС постачальників з інших країн, які не є членами ЄС.

Саме тому українські учасники, які прийняли рішення взяти участь у закупівлях ЄС, мають заздалегідь підготуватися і до низки потенційних перешкод, з якими вони можуть зіткнутися.

Мовні бар’єри

Якщо проаналізувати оголошення про закупівлі на офіційному порталі ЄС з державних закупівель, слід зробити висновок, що у своїй більшості замовники вимагають від потенційних учасників готувати свою пропозицію офіційною мовою відповідної країни ЄС, наприклад, іспанською, польською чи португальською, що вимагатиме певних зусиль з боку українських учасників.

Відповідно до останнього офіційного звіту Європейської комісії щодо транскордонних закупівель, найбільше таких закупівель здійснюється між членами ЄС з однаковими або схожими мовами.

Опитування суб’єктів господарювання ЄС щодо їхньої участі у транскордонних закупівлях показало, що саме мовні бар’єри виступають однією з найбільших перешкод для участі у таких закупівлях.

Наприклад, для малих та середніх суб'єктів господарювання звернення до послуг перекладачів є обов'язковою умовою для участі у державних закупівлях відповідної країни ЄС. Із широким використанням ціни в якості критерію оцінки пропозиції, пропозиція українського постачальника у деяких випадках може виявитися неконкурентоздатною, оскільки він закладатиме в ціну витрати на технічну підготовку. Слід бути готовим, що ресурси для участі у транскордонних закупівлях є значно вищими за ті, які необхідні для участі у внутрішніх закупівлях.

Особливості правового регулювання державних закупівель у країнах ЄС

Український постачальник має ознайомитися з офіційними нормативно-правових актами країни, в закупівлях якої він планує брати участь, адже незважаючи на дію Директив ЄС з державних закупівель, кожна країна ЄС може мати свої особливості здійснення закупівель.

Згідно зі ст. 288 Договору про функціонування ЄС директива є обов'язковою для кожної держави-члена, якій вона адресована, лише щодо очікуваного результату, залишаючи при цьому право вибору форм і методів за національним органом влади.

Доступ до інформації про державні закупівлі невеликої вартості

Постачальнику слід мати на увазі, що на офіційному веб-порталі з державних закупівель ЄС розміщуються повідомлення лише про державні закупівлі, які перевищують відповідні порогові показники, тобто суми, при досягненні та перевищенні яких необхідно керуватися детальними правилами законодавства.

Як вже було зазначено вище, ринок державних закупівель ЄС є значним за обсягом.

При цьому, згідно з даними Європейської комісії, більша частина держзакупівель у ЄС не охоплюється правилами Директив ЄС з державних закупівель.

Так, порогові показники такі високі, що у 2011 р. тільки 17,7% всіх витрат, які йдуть на державні закупівлі, здійснюються відповідно до Директив ЄС з держзакупівель.

Крім того, деяка частина закупівель підпадає під певні винятки.

Таким чином, приблизно 80% європейських держзакупівель не охоплюються правилами Директив ЄС.

При цьому, згідно з оцінками Європейської комісії, загальна вартість державних закупівель, які перевищували порогові показники у 2010 р., складала приблизно 447 млрд євро (3,7% ВВП), що все одно становить значні закупівельні можливості для українських постачальників.

Слід зазначити, що відповідно до практики Європейського суду замовники мають забезпечити доступ постачальників до закупівель, які не охоплюються Директивами ЄС, зокрема, вони зобов’язані поширити інформацію про такі закупівлі у спосіб, який дозволяє забезпечити достатній рівень конкуренції. При цьому не встановлена вимога публікувати таку інформацію на офіційному веб-порталі ЄС з державних закупівель.

Отже, якщо учасника цікавлять закупівлі, які за вартістю є меншими за порогові показники, він має самостійно здійснювати пошук таких оголошень, наприклад, на національних веб-порталах або у виданнях країни-члена ЄС.

У даному випадку український постачальник знову може зіткнутися з мовним бар'єром, коли оголошення розміщуватимуть державною мовою країни. Наприклад, у Польщі оголошення про державні закупівлі, які не перевищують порогові показники (5 186 000 євро для робіт та 134 000 євро для товарів та послуг) публікуються у Бюлетені з державних закупівель, де вся інформація міститься польською мовою.

Висока вартість європейських закупівель

Українські постачальники мають бути готові до того, що вартість закупівель ЄС є високою. Згідно з інформацією про закупівлі, розміщеною на офіційному веб-порталі ЄС з держзакупівель, вартість закупівель, які перевищують порогові показники, у 2011 р. становила:

1)   1% закупівель - за вартістю 37 млн євро і більше;

2)    найбільша вартість закупівлі зафіксована у розмірі 350 млн євро;

3)    середня вартість закупівель робіт становила приблизно 3 млн євро;

4)    середня вартість закупівлі послуг становила 1 млн євро;

5)    середня вартість закупівлі товарів становила 450 тис. євро.

Застосування у закупівлях стандартів у сфері охорони довкілля

Треба бути готовими і до закупівель із "жорсткими" вимогами, що стосуються охорони довкілля, адже

у ЄС державні закупівлі виступають не тільки засобом підвищення рівня конкуренції та ефективного використання державних коштів, а й досягнення цілей у ряді інших сфер: охорона довкілля, праці, запровадження інновацій тощо.

У ЄС було схвалено стратегію "Європа–2020", яка визначає три рушійних чинника економічного розвитку:

1) розвиток економіки на підставі інновацій;

2) сприяння розвитку низьковуглецевої, ресурсозберігаючої та конкурентоспроможної економіки;

3) сприяння високій зайнятості.

Саме державним закупівлям відведено важливу роль для досягнення вказаних цілей. У ЄС визнано необхідність встановлення як обов'язкових вимог до товарів або послуг (наприклад, максимальні рівні для використання енергії, шкідливих для довкілля речовин), так і альтернативних (наприклад, 60% всіх закупівель мають бути екологічно чисті).

Зокрема, у ЄС вже прийнято низку нормативних актів, якими встановлено обов'язок замовників висувати вимогу щодо певного рівня енергоефективності.

Наприклад, вони стосуються офісного обладнання, під час придбання якого замовники повинні враховувати мінімальні вимоги з енергоефективності, які встановлені у Регламенті з маркування енергоефективності офісного обладнання; закріплено напрями подальшої закупівельної політики замовників, яка полягає у вжитті заходів з енергоефективності, а також сприяння будівництва та використання ресурсозберігаючих громадських будівель. Так, відповідно до Директиви про енергозабезпечення будівель для зниження енергетичної залежності з 1 січня 2019 р. всі нові будівлі, які будуть належати державним замовникам, повинні мати нульовий рівень споживання енергії тощо.

Екологічні вимоги та критерії проходять крізь весь текст нових Директив ЄС із державних закупівель і можуть висуватися до учасників на будь-якій стадії державної закупівлі.

* * * * *

Таким чином, Угода про вільну торгівлю з ЄС надає українським суб`єктам господарювання значні шанси та можливості в отриманні доступу до одного з найбільших у світі ринків державних закупівель.

Втім, вітчизняним постачальникам слід мати на увазі, що у разі прийняття рішення щодо участі у державних закупівлях країни-члена ЄС необхідно заздалегідь провести детальний аналіз законодавства з державних закупівель відповідної країни, бути готовим до мовних бар’єрів, а також до високого рівня конкуренції з місцевими постачальниками та учасниками з інших розвинених держав ЄС.

 

Автор: Веста Малолітнева,  

провідний юрист відділу проблем модернізації господарського права і законодавства

Інституту економіко-правових досліджень НАН України 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора. 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.