Другий торговельний фронт. Молдова готується захищатися від українського експорту

Понеділок, 21 березня 2016, 08:42 — Олена Омельченко, «Ілляшев та Партнери»

Слідом за Російською Федерацією, яка в односторонньому порядку припинила дію Договору про зону вільної торгівлі, Молдова замислилася про можливість тимчасового призупинення своїх зобов'язань щодо імпорту деяких товарів з України.

У березні поточного року міністерство економіки Молдови внесло на розгляд відомств країни проект постанови, яким ініціює тимчасове запровадження захисних заходів шляхом підвищення імпортних мит до рівня зв'язаних ставок в СОТ на українські товари, які класифікуються за кодами КТН ЗЕД 0207, 0402, 0403, 0405, 0406, 1601 00, 2105 00, 2523.

Іншими словами, міністерство пропонує підвищити з 0% до 10-15% імпортні мита на м'ясо птиці, ковбаси, молоко, масло, сир, морозиво, а також цемент.

Таке рішення буде дискримінаційним, оскільки спрямоване тільки на українські товари. Постраждає середній бізнес, розташований у прикордонній зоні і орієнтований на молдовський ринок, а також великі виробники, включаючи транснаціональні компанії.

У двосторонній торгівлі мито не стягується з цих товарів на підставі Договору про зону вільної торгівлі СНД, а юридичних підстав для підвищення мит немає.

У Договорі і у зобов'язаннях Молдови в СОТ чітко передбачені механізми, якими країни можуть скористатися для захисту внутрішнього ринку. Наприклад, введення захисних мит у результаті проведення розслідування, в рамках якого необхідно протягом дев'яти місяців довести факти різко збільшеного імпорту, заподіяння збитку, наявність причинно-наслідкового зв'язку, а також зробити розрахунок захисного мита на підставі даних, наданих зацікавленими сторонами. Не кажучи вже про те, що захисні заходи застосовуються не до конкретної країни, а до всіх країн.

Однак у проекті постанови, який зараз обговорюється, про цю процедуру не йдеться, а рівень ставок мита вже визначено – максимальна ставка мита, припустима за умовами членства країни в СОТ. Це означає, що Молдова має намір ввести дискримінаційні мита в односторонньому порядку, грубо порушивши Договір про зону вільної торгівлі СНД.

Не виключено, що подібні ідеї є лобіюванням інтересів конкретних бізнес-груп. Буквально нещодавно в молдовських ЗМІ повідомлялося, що молочна галузь внесла заяву про початок розслідування проти українських товарів. Але процедура так і не була розпочата, що свідчить про недостатність доказів.

Також порушувалося питання на засіданні парламентської комісії із сільського господарства і харчової промисловості, у рамках якого члени зажадали пояснень від відповідальних органів Молдови, а також вжиття заходів щодо вилучення з-під дії режиму вільної торгівлі СНД швидкопсувних продуктів, щоб забезпечити торгівлю на ринку виключно місцевими товарами. Очікується також застосування заходів щодо недопущення вільного ввезення в Молдову продуктів тваринництва приватними особами.

Складається враження, що молдовська сторона дуже хоче закрити ринок, але не може юридично обґрунтувати своє бажання, виправдовуючи ініціативи складною ситуацією через великий наплив українських товарів, які потрапили під санкції РФ.

За даними Держстату України за 2015 рік, загальний товарообіг України з Республікою Молдова становить $565,5 млн, з них експорт – $524,3 млн, імпорт – $41,2 млн.

Судячи зі статистики, Україна більше зацікавлена в торгівлі, ніж Молдова, але це не є підставою для введення захисних заходів шляхом порушення договору.

Втім, недооцінювати дії Молдови не варто, оскільки вона вже раніше ухвалювала дискримінаційні рішення, встановлюючи імпортний збір на товари в PET і Tetra Pak. Нагадаємо, що цей збір не стягується з місцевих молдовських виробників, що робить значний сегмент української продовольчої продукції (мінеральні води, соки, пиво, оцет тощо) неконкурентною порівняно з продукцією місцевого виробництва.

Якщо Молдова зважиться на підвищення мит, то неодмінно порушить принцип міжнародного права Pacta sunt servanda (з латинської – "договори повинні дотримуватися"), що є "поганим тоном" і спричинить великі репутаційні ризики на міжнародній арені. Адже не дарма цей принцип був закріплений у Статуті ООН і Віденській конвенції про право міжнародних договорів.

По суті, Молдова ризикує втратити свій імідж торговельного партнера через $31 млн (вартість імпорту товарів, які хочуть обмежити), що становить близько 8,5% від загального українсько-молдовського торгового обороту. А торговельні партнери Молдови надалі витрачатимуть свої зусилля на підстраховку у торговельних відносинах, розуміючи, що ця країна непередбачувана, з відсутністю планування своїх дій.

Більше того, такі дії можуть викликати непередбачувану негативну реакцію інших учасників договору, в тому числі й України.

Адже всім відомо, що механізм врегулювання спору в рамках Договору не працює й досі, тому український бізнес почне вимагати адекватної реакції, наприклад, введення обмежень для алкогольної продукції Молдови.

Надалі такі тенденції у торговельних відносинах держав СНД можуть призвести до необхідності глобального перегляду умов торгівлі між країнами.

Тому лишається сподіватися, що ініціативи мінекономіки Молдови не матимуть підтримки уряду та парламенту цієї країни.

 

Автор: Олена Омельченко,

юрист з міжнародної торгівлі
юрфірми "Ілляшев та Партнери"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua