Патентний тролінг добре прижився в Україні та суттєво впливає на наші економічні перспективи. На жаль – негативно.  

Користуючись прогалинами у законодавстві, винахідливі особи одержують патенти на давно відомі дизайн чи технології, після чого перебувають у постійному пошуку золотих телят, яким пропонують заплатити за давно відомі всім речі.

Але про все по порядку.

Патент – це монополія на певну нову технологію (винахід, корисна модель) чи дизайн (за українським законодавством – промисловий зразок), яку тимчасово отримує автор в обмін на розкриття цієї технології чи дизайну світові.

В результаті власник патенту має змогу певний час на території дії патенту одноосібно користуватись результатом своєї інтелектуальної праці та дозволяти (забороняти) таке використання іншим, а суспільство після спливу дії патенту надбає такий результат для вільного використання.

Однією з умов одержання патенту в європейських країнах (як і в Україні) є світова новизна технології чи дизайну. При цьому лише під час реєстрації патенту на винахід проводиться перевірка на відповідність його критерію новизни.

За законодавством десятків країн (включаючи українське), заявник має право одержати патент на корисну модель (строк охорони становить 7-10 років, тобто значно коротший, ніж у винаходу) чи дизайн без перевірки на відповідність критерію новизни – патент надається під відповідальність заявника. Це означає, що

патентоздатність дизайну чи технології обмежується лише совістю заявника; іншими словами – заново винайти та запатентувати можна будь-що.

І саме тут на арені з’являються патентні тролі.

Патентний троль часто не є ані винахідником, ані дизайнером, натомість є особою, що одержує патент на добре відому технологію (наприклад, спосіб виготовлення карамелі) або дизайн (наприклад, планшетний комп’ютер) з єдиною метою – вимагати від представників бізнесу роялті (плату за використання патенту) під загрозою заборони імпорту та іншого використання відповідних товарів.

При цьому загроза не є примарною – патентний троль, наприклад, має право внести чинний патент до митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності, внаслідок чого у разі відсутності дозволу патентовласника на використання патенту відповідні товари будуть зупинені під час спроби їх митного оформлення.

А в Україні лише протягом кількох останніх років патентні тролі одержували та вносили до митного реєстру патенти на планшетні комп’ютери, вішалки для одягу, колби та пробки для фармацевтичної продукції тощо.

Їхнє останнє досягнення – патентування нанесення на товар QR-коду та зчитування з нього інформації за допомогою пристрою з камерою. І годі, що цю технологію винайшла та почала застосовувати ще у 1994 році японська компанія DENSO Wave Incorporation.

Проблема полягає в тому, що патентне відомство України не має повноважень відмовити заявнику у видачі патенту, а митні органи – повноважень відмовити у внесенні патенту до митного реєстру на цій підставі.

Звісно, добросовісний учасник ринку має як право, так і всі шанси в судовому порядку визнати патент троля недійсним, витративши на судовий процес приблизно півроку (за оптимістичним сценарієм) без жодної можливості одержати справедливу компенсацію від патентного троля.

Таким чином, на сьогодні в Україні добросовісний імпортер, захищаючи свою позицію, ризикує своїм часом, доходом, контрактами з контрагентами, часткою на ринку тощо. Натомість

патентний троль, за великим рахунком, ризикує лише своїм завідомо недобросовісно одержаним документом, який… абсолютно вірно, він може одержати повторно.

За таких умов деякі (навіть достатньо великі та відомі) компанії погоджуються на умови патентних тролей та додатково мотивують їх, сплачуючи незначні, порівняно з вартістю судового процесу, роялті. Коло замикається.

Що ж робити в такій ситуації?

В юридичній спільноті України та окремих державних органах вже не один рік тривають дискусії про необхідність боротьби з патентним тролінгом на законодавчому рівні.

Лунають як пропозиції запровадити для всіх заявок експертизу на відповідність критерію новизни (що, на думку автора, занадто ускладнить та уповільнить процес видачі окремих патентів), так і ідеї надавати учасникам ринку можливості оспорювати заявки ще до видачі патентів (що видається доцільним).

В цьому контексті вкрай важливий досвід ЄС.

Із суто законодавчої точки зору патентний тролінг у країнах Європейського Союзу (ЄС) так само можливий, як і в Україні, оскільки, наприклад, охоронне свідоцтво на дизайн також надається заявнику під його відповідальність.

Більш того, у 2017 році в Європейському Союзі запланований початок функціонування Об’єднаного патентного суду. За окремими оцінками, це може призвести до зростання кількості випадків патентного тролінгу, адже рішення вказаного суду поширюватимуться на територію всіх держав ЄС, що значно збільшує економічну вигоду тролів.

Разом з тим, в європейських країнах патентні тролі поводяться менш зухвало.

Як цього вдалося досягти?

По-перше, відповідні суди активно застосовують механізм покладання всіх витрат на сторону, що програла спір.

По-друге, в деяких країнах Європи суд може зобов’язати власника патенту до розгляду спору внести грошову заставу в розмірі потенційних витрат сторін на судовий процес. При цьому застава застосовується тим вірогідніше, чим більше сумнівів у платоспроможності патентовласника у разі програшу у судовому процесі.

Вказані механізми не варто недооцінювати. Незважаючи на свою простоту, вони досягають основної мети – зробити невигідним патентний тролінг саме для недобросовісних патентовласників, а також гарантувати можливість справедливої компенсації, якщо буде доведено безпідставність вимог троля.

Це саме те, чого дуже не вистачає в Україні.

Для бодай часткового вирішення цієї проблеми необхідне створення таких умов, за яких стає економічно невигідним захищати у суді патенти, об’єктом яких є технології чи дизайн, які вочевидь не відповідають критерію новизни.

Тобто запровадження як можливості заперечити проти видачі патенту на стадії подання заявки, так і ефективного механізму компенсації збитків добросовісного бізнесу за рахунок троля.

За інших умов вітчизняні патентні тролі і надалі знаходитимуть золотих телят.

Автор: Віталій Савчук,

старший юрист
ЮК "Правовий Альянс"

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора