Незалежний енергорегулятор: чому він №1 в фокусі ЄС

Вівторок, 20 вересня 2016, 09:10 — Дмитро Науменко, Роман Ніцович
Фото Радіо Свобода

У своєму першому коментарі в якості нового посла Євросоюзу в Україні Хюг Мінгареллі закликав Верховну раду ухвалити законопроект "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг" (№2966-д), який має виноситися у сесійний зал наступного тижня.

Це чіткий сигнал для народних обранців, чого очікує Євросоюз від їхньої роботи. В ЄС приділяють дуже велику роль незалежній і професійній регуляторній агенції на ринку енергетики для імплементації нового регулювання Третього енергопакету ЄС.

Створення незалежного регулятора - ключова передумова успіху всієї енергетичної реформи, яку Україна зобов’язалася здійснити відповідно до Угоди про асоціацію.

Адже саме регулятор готує підзаконні регуляторні акти (кодекси, рішення та постанови), встановлює тарифи для природних монополій (операторів газових, електричних мереж), стежить за дотриманням всіма гравцями єдиних правил конкуренції на ринку.

З іншого боку, регулятор має стати дійсно незалежним арбітром для учасників енергетичних ринків.

Від цього виграють всі: і держава, і компанії, і громадяни.

Виконуючи свої зобов’язання перед ЄС, реформуючи власний ринок енергетики, Україна має якнайшвидше забезпечити повне перезавантаження національного енергорегулятора відповідно до європейських стандартів. Особливо врегулювання статусу і повноважень регулятора потрібне зараз, коли приймаються непрості рішення щодо підвищення тарифів і цін на енергетичні ресурси.

У нових умовах критично важливо, щоб регулятор був максимально прозорим, підзвітним суспільству та незалежним як від політики, так і від бізнесу. Йому повинні довіряти і споживачі, оплачуючи чергову платіжку, і кожен учасник ринку, який сподівається на чесну гру і добросовісну конкуренцію.

Нагадаємо, що 14 липня Верховна рада відправила на повторне друге читання проект закону "Про НКРЕКП" - вимогу до України від Енергетичного Співтовариства, передумову надання Україні фінансової допомоги ЄС та МВФ.

Попри обговорення законопроекту з експертною спільнотою, представниками бізнесу, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та донорами України, депутати так і не змогли знайти більшість голосів для підтримки закону винятково через політичні суперечки.

Після провалу голосування в залі парламентський комітет з паливно-енергетичного комплексу зробив усе, щоб повернутись до вирішення питання якнайшвидше. У перший тиждень нової сесії на своєму засіданні комітет ще раз пройшовся по правках та зауваженнях депутатів, затвердив оновлену версію законопроекту і знову рекомендував його до прийняття. Він має вирішити низку проблем, необхідних для здійснення реформи НКРЕКП.

Перш за все, необхідно вирішити юридичну колізію стосовно призначення та звільнення членів Комісії президентом.

Зараз процедура призначення та звільнення членів НКРЕКП регулюється президентським указом, який може одноосібно призначати та звільняти членів Комісії, а також встановлювати граничну чисельність персоналу Комісії.

Сьогодні ці повноваження президента вступають в протиріччя з чинною редакцією Конституції, яка повернулася до зразка 2004 року і не передбачає для президента повноважень стосовно утворення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади, у тому числі національних комісій регулювання природних монополій.

Юридичний статус самого регулятора та процедура відбору комісіонерів мають бути прописані виключно в законі.

Більш того, процедурі відбору має передувати публічне оголошення про вакансію на посаду комісіонера. А незалежно від того, яким чином побудована формальна процедура призначення комісіонерів, безпосередньо відбір має здійснювати максимально нейтральна до політичних сил чи урядових структур номінаційна комісія, до складу якої мають входити незалежні експерти (або інша подібний механізм). Будь-яке втручання політиків у процедуру відбору кандидатів через вплив на членів комісії є порушенням норм директив ЄС.

Депутати погодилися, що найбільш прийнятним у формуванні такої номінаційної комісії є формула "2-2-1": 2 представники, висунуті Верховною радою, 2 представники від президента, 1 – від Кабміну.

Саме ця версія була основною у документі, що зʼявився після опрацювання європейськими та українськими експертами у грудні минулого року.

Однак знадобилося багато часу і зусиль, щоб розглянути альтернативні пропозиції, висунуті депутатами окремих фракцій. Серед них – формула 1-3-1, висунення членів номінаційної комісії виключно від комітетів Верховної ради і навіть заміна квотної моделі на жеребкування.

Запропонована формула є достатньо репрезентативною, оскільки включає різні політичні центри країни, а отже, дозволяє збалансувати інтереси гілок влади.

Президент позбавлений одноосібного впливу на формування регулятора, проте зберігає вплив – через власне призначення комісіонерів, а також формування частини складу номінаційної комісії, що відбирає кандидатури для затвердження. Верховна рада як орган, що представляє різні політичні сили, та Кабмін як команда, сформована правлячою коаліцією, мають балансувати цю роль.

Також варто відзначити важливість механізму участі у засіданнях конкурсної комісії представників секретаріату Енергетичного Співтовариства, ЄС чи інших міжнародних структур з правом дорадчого голосу. Це стане своєрідним запобіжником проти намагань політиків чи олігархів ввести до складу НКРЕКП залежних від себе людей. У свою чергу, громадський сектор також буде уважно стежити за дотриманням процедури відбору комісіонерів відповідно до нових жорстких правил.

По-друге, доопрацьована версія законопроекту пропонує встановити чіткі та прозорі засади незалежності регулятора, стандарти формування та роботи керівних органів Комісії, щоб зробити неможливим втручання в її поточну роботу з боку будь-яких зацікавлених сторін.

Ситуація, коли уряд або політичні сили у парламенті намагаються доручити НКРЕКП здійснити певні кроки у питаннях цін і тарифів, є абсурдною.

Питання методологій розрахунку тарифів, технічні аспекти яких не завжди доступні для розуміння нефахівцям, мають розглядатися виключно фахово, без емоцій та популізму. Так само шкідливим є лобізм, коли на регулятора намагаються натиснути окремі бізнес-групи – з метою ухвалення рішень на їхню користь за рахунок споживачів або інших гравців ринку.

Очевидно, що отримання членами Комісії будь-яких інструкцій, вказівок або "рекомендацій" з боку органів влади чи бізнесу, що працює на енергоринку, повинне суворо переслідуватись законом. Крім того, рішення Комісії можуть бути оскаржені лише у судовому порядку за однаковою для всіх учасників ринку процедурою.

По-третє, рішення Комісії мають бути чітко аргументованими та прийматися в рамках прозорої та доступної для громадськості процедури, наприклад, через публічне обговорення особливо чутливих питань.

Пропонується встановити обов’язковість публікації проектів рішень, процедуру надання та прийняття/відхилення коментарів з боку всіх зацікавлених сторін, а також відкрите оприлюднення прийнятних рішень. Також рішення НКРЕКП (особливо ті, які стосуються встановлення тарифів) мають прийматися на основі заздалегідь сформованих критеріїв та методик, щоб унеможливити маніпуляції розрахунками на користь будь-якого з учасників ринку.

Зрештою, Комісія повинна отримати достатні фінансові ресурси для здійснення своєї діяльності та автономію у їх використанні.

Новий проект закону пропонує, щоб базою для фінансування Комісії стали внески енергокомпаній на регулювання, які будуть відраховуватись останніми до спеціального фонду державного бюджету та потім виділятись Комісії через окрему статтю витрат держбюджету.

Це означає, що кошти будуть братися не за рахунок усіх платників податків, а лише тих компаній, що працюють на відповідних ринках – газу, електроенергії, тепло- і водопостачання, водовідведення, поводження з побутовими відходами.

До речі, за таких умов учасники цих ринків будуть ретельно слідкувати за діями Комісії, щоб та не порушила правил на користь окремих компаній. При цьому Комісія має звітувати перед Верховною радою за використання коштів, фактично обґрунтовуючи та захищаючи кожну статтю запланованих витрат перед парламентарями.

Відтак, ухвалення законопроекту №2966-д дасть змогу ефективно завершити розпочаті реформи в секторі енергетики.

Нагадаємо, ці реформи передбачають революційні по суті зміни – відкриття ринків газу та електроенергії (у перспективі – і тепла) до конкуренції. Кожен із нас як споживач повинен отримати право обирати постачальника так само легко, як змінювати оператора мобільного звʼязку або інтернет-провайдера.

Ці зміни повинні втілювати не чиновники з печерських пагорбів і не менеджери з енергокомпаній, а дійсно фахові, незалежні арбітри на ринку.

Автори:

 

Дмитро Науменко,

старший аналітик Інформаційної кампанії "Сильніші разом!"

 

Роман Ніцович,

аналітик DiXiGroup

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

 

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua