Курка - не експорт. Чому ЄС заборонив поставки української курятини

Вівторок, 13 грудня 2016, 15:50 — Владислава Рутицька, радник міністра агрополітики

У 2015 році, очолюючи українську підкомісію з сільського господарства в КНР, я доводила китайським партнерам, що вітчизняні експортери давно оговтались від пташиного грипу і постачають виключно якісну продукцію на більшість світових ринків.

Тоді представник державної установи Китаю показував на заяву, датовану 2008 роком, коли на території Криму був зафіксований небезпечний вірус. У відповідь я показувала на сайт Міжнародної протиепізоотичної комісії зі словами: "В нас нема пташиного грипу. Українська курятина безпечна".

І от маємо - 30 листопада цього року на території Херсонської області зафіксували поки єдиний випадок пташиного грипу в Україні.

Єврокомісія відреагувала оперативніше за відповідні компетентні органи в нашій державі - заборона на експорт м'яса птиці на територію ЄС з України.

Варто відзначити - мораторій насамперед торкнувся найбільшого виробника цього виду продукції  - Миронівського хлібопродукту, потужності якого знаходяться в Київській, Вінницькій, Дніпропетровській і Черкаській областях. В країни Євросоюзу МХП постачає приблизно 20% експортної продукції і є практично монополістом на поставки курятини на європейський ринок, вдало користуючись торгівельними автономними преференціями.

Наскільки ця заборона критична для України?

Нагадаю, що саме курятина стала першим продуктом тваринного походження, який вийшов на європейські ринки. З перших поставок стало зрозуміло, що ця українська продукція має кон’юнктурну здатність конкурувати з продукцією інших країн-імпортерів. Але невелика тарифна квота (16 тис.тонн на м'ясо птиці в асортименті (зі збільшенням протягом п’яти років до 20 тис.тонн) та 20 тис.тонн на тушки курчат-бройлерів заморожені), що була прописана в Угоді про Асоціацію, стримувала експорт на європейський ринок.

Саме збільшення обсягу квот на цей вид продукції було однією з наших пропозицій щодо перегляду тарифного пакету під час реалізації умов в рамках Зони вільної торгівлі. Більше 6 місяців пішло на те, аби обробити десятки пропозицій від виробників та асоціацій і надати на розгляд МЕРТУ та Єврокомісії пакет пропозицій, в якому ми пропонували  збільшити квоту на м'ясо птиці – з 16 тис. тон – до 100 тис. тон.

За 12 місяців 2015 року експорт м’яса птиці до країн ЄС склав 27,8 тис.тонн, що значно перевершує показник експорту за 2014 рік. При цьому квота на м'ясо бройлерів в асортименті заповнюється на 100%. Чи багато це? не дуже, адже загальний обсяг виробництва курятини в Україні складає більше 1 млн тонн в рік.

При розподілі квартальної квоти в обсязі 4000 тонн на м'ясо бройлерів, спостерігається перевищення в більш ніж 30 разів попиту з боку європейських імпортерів над пропозицією української квоти. як наслідок:  постійно застосовується коефіцієнт перерозподілу – процентне значення перевищення попиту над доступним обсягом квоти на відповідний квартал.

Це лише підтверджує той факт, що українська продукція має значний потенціал для збільшення експорту на цей ринок.

Але всі ці пропозиції проходили під знаком занепокоєння роботи вітчизняних контролюючих органів.

Європейська сторона неофіційно висловлювала занепокоєння щодо ефективності діяльності Держпродспоживслужби України, прогресом України у адаптації законодавства у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, а також виконання ряду програм, які були базовою передумовою для надання права експорту української продукції на ринок ЄС.

МХП в своєму коментарі вже заявив, що сподівається на зняття заборони на експорт вже до 21 грудня. Чи будуть європейці менш прискіпливі, ніж їх китайські колеги, які більше п'яти років потому пригадували спалах грипу – поки нікому невідомо.

Будь-як, цей спалах став для України тестом на вміння локалізувати проблему та доводити безпечність продукції, що походить з інших територій.

Адже в України є всі шанси розширити експортні горизонти та орієнтуватись на інші світові ринки. Прикладом, той же Китай з населенням 1,3 млрд споживає 25% усього виробленого в світі м'яса, причому саме м'ясо птиці стає  все більше популярним серед китайців.

Виробництво курятини не задовольняє стрімке зростання попиту. Відповідно, за підрахунками, до 2020 року Китай буде імпортувати 3 млн т м'яса щороку.

Також, серед найбільших споживачів м'яса вітчизняного виробництва: Ірак, Узбекистан, Казахстан, Нідерланди та Німеччина. 

Але для досягнення цього амбітного завдання насамперед треба вирішити проблему "пташиного грипу". 

 

Автор: Владислава Рутицька,

радник міністра аграрної політики та продовольства 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.