"Європейська правда" вже розповідала, як добір нового судді Європейського суду з прав людини став однією з тих історій, у яких ще чинний президент показав себе, м’яко кажучи, не з кращого боку, вирішивши не виконувати правила, а гратися з ними.

Повноваження чинної судді Ганни Юдківської ближчим часом завершаться, і хоча у самому Суді до неї немає претензій, нині Україна має обрати їй наступника чи наступницю. Такими є правила. За ними Україна має подати до Страсбурга три кандидатури, з яких ПАРЄ обирає того, хто стане суддею. Крайній термін для подання списку кандидатів Київ зірвав ще торік, причому нам не доводилося чути сумнівів у тому, що причина – кулуарні домовленості, різнилися лише припущення щодо того, на чию користь. На Банковій за п'ять місяців (!) так і не надали відповідь на запит "Європейської правди" про мотиви затримки.

У квітні процес нарешті зрушив з місця, але... все виявилося непросто.

Далі до вашої уваги допис заступника міністра юстиції України, уповноваженого уряду у справах Європейського суду з прав людини Івана Ліщини. 

* * * * *

Перш ніж написати, що хочу, я маю зробити дісклеймер: я "порохобот". Я вважаю Порошенка кращим президентом за всі роки існування сучасної України, першим президентом, за якого не було соромно і за якого бути українцем означало бути переможцем. Я голосував за Порошенка і сумую, що він йде.

Але те, яким чином його адміністрація, що йде разом із президентом, поставилася до виборів нового судді Європейського суду з прав людини - це ганьба.

Утворена відповідно до указу Президента комісія зібралася 19 квітня та оголосила прийом документів кандидатів до... 27 квітня.

Тобто для подання документів у кандидатів є аж тиждень (!).

Перевірка знання мов відбудеться 2 та 3 травня (!!), а співбесіда - 6 травня (!!!) Дізнатися про нього потенційним кандидатам було непросто: оголошення розміщене на сайті президента, в "Урядовому кур’єрі" і... все... 

От мені цікаво - на що розрахунок? Що всім байдуже? Чи що Страсбург тихо це проковтне? Та ні, не проковтне. Ось витяг із рекомендацій Комітету міністрів щодо відбору кандидатів на посаду судді Європейського суду з прав людини:

"2. Оголошення для заявників має бути широко доступним загалу таким чином, щоб воно могло мати змогу стати відомим всім або більшості прийнятних кандидатів.

3. Держави мають за необхідності розглянути прийняття додаткових заходів для того, щоб забезпечити достатню кількість прийнятних кандидатів...

5. Розумний період часу має бути наданий на подання заяв".

Тобто є високий ризик, що сформований таким чином список суддів ПАРЄ просто заверне, як це було в 2009 році. І знову почнеться карусель зі списками. (Від редакції: тодішній президент Ющенко організував конкурс із розрахунку на перемогу його тодішнього соратника Сергія Головатого, а після того як їхні політичні дороги розійшлися - всупереч правилам викреслив Головатого зі списку кандидатів. Через цю суперечку Україна тривалий час лишалася без постійного судді у ЄСПЛ; доводилося щоразу призначати суддю ad-hoc)

От навіщо це було робити?

Якщо головна мета - дати можливість підписати список діючому президенту, то в АПУ був майже рік, щоб провести конкурс.

Перший лист про його необхідність секретаріат Уповноваженого направив 5 травня минулого року. Після цього було ще чотири листи, на жоден з яких ми не отримали відповіді.

Я вже нічого не кажу ані про конкурсну вимогу, що кандидат має бути громадянином України, що порушує Конвенцію, ані про заборону брати участь тим, щодо кого провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи (легкий спосіб зняти незручного кандидата - порушити проти нього кримінальну справу), ані про склад комісії, який викликає серйозні запитання... Я б віддав непогані гроші, щоб побачити, як ця комісія перевірятиме фахові знання в галузі Конвенції в умовного Аркадія Бущенка, який практично створив практику ЄСПЛ по Україні у кримінальних справах, чи умовного Миколи Гнатовського, тричі обраного президентом Комітету з питань запобігання катуванням Ради Європи, чи умовної Лутковської.

(перелік учасників конкурсної комісії вже публікувала "Європейська правда")

Дуже велике прохання до комісії, серед членів якої є люди, яких я дуже поважаю: якщо ви не хочете бути об’єктом глузування в юридичному ком’юніті в Україні та обговорення в самому негативному світлі в Раді Європи, поки ще не пізно, приведіть порядок проведення у відповідність до вимог Рекомендацій.

Початково опубліковано на facebook, републікується з дозволу автора

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора