Інтернет-чебурашка: чи зможе Росія закрити доступ до своєї мережі

Вівторок, 21 травня 2019, 09:23 — , Український інститут майбутнього
Фото: unilead.net

Наприкінці квітня Держдума РФ ухвалила скандальний законопроект про створення автономного "суверенного", суто російського інтернету.

Такий закон, хоча й може викликати скепсис та навіть посмішку, насправді має більш комплексні та далекоглядні наслідки, що змушує поглянути на нього з прагматичного та неупередженого погляду, наскільки це можливо. Зрештою, ідея автономізації національного сегменту інтернет-простору не нова, і вже була втілена у доволі потужній та масштабній формі у Китаї.

Наскільки Москва буде ефективніша та успішніша за своїх китайських колег – це велике питання, але тут важливий сам факт ухвалення цього законопроекту та мотивація російського уряду, яка лежить в основі створення цієї ініціативи та її впровадження у майбутньому. Адже це зачіпає не просто Росію чи вузькі інтереси окремих фінансово-олігархічних груп, а й розвиток усього світу, зокрема у сфері кібербезпеки та гонки технологій.

За законами передвоєнного часу

Відповідно до ухваленого закону про суверенний рунет, усі оператори зв'язку мають поставити спеціальне обладнання, через яке Роскомнадзор матиме можливість моніторити і контролювати інтернет-трафік.

Фактично, державний наглядач отримає право вмикати та вимикати інтернет на території РФ у будь-який момент, навіть без попередження.

Для контролю та регулювання трафіку використовуватиметься технологія, подібна до "Deep Packet Inspection" (DPI). Будь-яка інформація, яка заходить та виходить у закриту автономну мережу, проходить через DPI, який дозволяє слідкувати, хто на які сайти заходить та які повідомлення отримує.

Також відкривається можливість гальмувати одні пакети даних та прискорювати інші, виставляючи пріоритети у ручному режимі. Звісно, подібна практика – це порушення принципу "мережевої нейтральності" інтернету, але Росія, спостерігаючи за тим, як це працює у США та КНР, не хоче відставати від своїх конкурентів.

Мотивація, яка змушує російську владу приймати подібні рішення, насправді проста і цілком закономірна.

У сприйнятті російських політичних еліт, їхня країна на сьогоднішній день перебуває у передвоєнному стані. На думку керівників Кремля, міжнародна обстановка у світі стрімко погіршується, а тиск на РФ з боку іноземних держав – передусім Сполучених Штатів – лише посилюється, і навряд чи припиниться.

Погіршення американсько-російських відносин за різними напрямками – Близький Схід, Африка, Європа – підвищує ризики конфлікту в тій чи іншій формі.

Після так званої "арабської весни" на Близькому Сході та масових протестів 2012 року на Болотній площі, у Кремлі зрозуміли, що Інтернет разом із соціальними мережами – це чудовий і надпотужний мобілізаційний ресурс. Через нього потенційні вороги, надто – американці, можуть впливати на внутрішньополітичну стабільність РФ. Тому російські керівники вирішили завдати превентивного удару і посилити власну інформаційну та кібербезпеку.

Відповідно, автономізація рунету – один зі способів, у якому російська влада вбачає можливість убезпечити себе від нападів з боку ворогів в умовах передвоєнного стану.

Це одна з базових складових інформаційної безпеки, якій у Москві приділяють чимало уваги.

Три роки на підготовку

Перші технічні приготування до тестування нових систем контролю за інтернет-трафіком та соціальними мережами розпочалися ще 2013 року, саме після масових протестів на Болотній площі.

Технічна система "російського фаєрволу" має бути готова до 2021-2022 років, і до цього моменту буде застосовуватися в обмеженій формі у межах випробувань.

З ухваленням закону розпочнеться етап безпосереднього впровадження системи та її випробування.

А подій під це більше ніж достатньо. Окрім спонтанних акцій протесту, які можуть виникнути в будь-який момент на тлі падіння рівня добробуту населення та зниження доходів, попереду – кілька виборів губернаторів регіонів, вибори до Держдуми і, зрештою, вибори президента у 2024 році.

У деякому сенсі технічне обладнання, прописане у законі про суверенний рунет, – це типова корпоративна практика, яка захищає великі компанії від "зливу" даних і кібератак.

Іншими словами, російська влада намагається перетворити Росію на одну напівзакриту велику корпорацію, а для цього потрібно максимально зменшити керованість процесами та полегшити доступ до будь-якої інформації.

Рівняння на Китай

Росіяни не перші, хто придумав застосовувати корпоративні технології DPI для посиленню контролю над інтернетом. Вони надихалися китайським досвідом.

"Великий китайський фаєрвол" - це винахід, який багато років працює, як годинник, блокуючи небажаний для китайської влади трафік з-за кордону.

Система фільтрації трафіку в КНР дуже розвинена та набагато ефективніша, ніж ті спроби, які зараз намагаються зробити у Росії. Головна різниця між двома підходами полягає у тому, що на відміну від РФ, китайцям вдалося не просто ізолювати свій сегмент інтернету ще тоді, коли це не було мейнстримом, а розвинути відповідну автономну та національну інфраструктуру та технологічну базу, яка замінила деякі іноземні елементи своїми.

Більшість глобальних інтернет-сервісів Пекін замінив на свої – пошукові системи, месенджери, соціальні мережі, платіжні онлайн-платформи тощо.

Росія поки що не має жодних аналогів західних технологій, і це буде однією з проблем у впровадженні "суверенного рунету".

До того ж росіянам складніше ізолювати інтернет на нинішньому етапі його розвитку.

Китайці встигли обмежити його вплив і встановили лише три вузли для з'єднання із зовнішнім світом, які дуже легко контролювати. А от у РФ таких вузлів кілька сотень, і відслідкувати всі надзвичайно складно.

Тим не менше, навряд чи Москва всерйоз візьметься за розвиток технологічної інфраструктури під "автономний рунет". Судячи з останніх заяв російських політиків, усе обмежиться сферою безпеки: банальною появою інформаційних важелів для накачки рейтингів, блокування небажаного контенту, нейтралізації окремих потоків, моніторингу та стеженням за громадянами і впливом на суспільні настрої під час виборів.

Зрештою, з урахуванням послідовного тиску на Росію з боку США, які відрізають її від необхідних технологій для розвитку власної науково-технічної бази, Кремль і не має особливих можливостей здійснити швидкий прорив у галузі контролю за інтернетом.

А відтак технологічне відставання буде для Москви однією з головних перешкод у майбутньому.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua