Тест на євроінтеграцію: які законопроєкти стануть визначальними для нової Ради

Четвер, 25 липня 2019, 09:00 — , Міністерство юстиції
Фото: radiosvoboda.org

Голосування за новий склад Верховної ради завершено, тому настав час підбивати підсумки роботи законодавчого органу. В першу чергу – щодо прийняття законопроєктів, спрямованих на виконання Угоди про асоціацію з ЄС. 

Попри чималі досягнення, Рада версії 8.0 залишила у цій сфері багато "хвостів", які наступним народним обранцям доведеться оперативно закривати.

#ЄвропейськаЮстиція

Перелік законопроєктів, які необхідно ухвалити на виконання Угоди про асоціацію, витікає з Плану заходів, затвердженого Кабінетом міністрів на основі міжнародних зобов’язань нашої країни.

Важливу частину цих законопроєктів складають ініціативи у сфері юстиції, свободи та безпеки, які неофіційно можна назвати блоком #ЄвропейськаЮстиція.

До цього блоку входять проєкти законів із широкого кола питань – від справедливої судової системи до захисту фундаментальних прав людини. Усі проєкти блоку #ЄвропейськаЮстиція витікають із домовленостей, закладених у Розділі ІІІ Угоди про асоціацію "Юстиція, свобода та безпека".

Таким чином, до кожного законопроєкту прикута увага не тільки широкого кола національних експертів і громадянського суспільства, а й міжнародних партнерів з різноманітних інституцій Європейського Союзу.

Деякі законопроєкти блоку вже були прийняті Радою, насамперед – Виборчий кодекс. Також до списку ухвалених належить закон "Про електронні довірчі послуги", який у відповідності з Регламентом (ЄС) № 910/2014 створює в Україні сучасні механізми електронних підписів, печаток та електронної ідентифікації особи, а також закон "Про Вищий антикорупційний суд", що започатковує нову антикорупційну інституцію.

Втім, більшість законопроєктів залишаються неприйнятими.

Відповідно, законопроєкти, прийняті у першому читанні, передаються на розгляд новообраній Раді.

Натомість документи, які не розглядав парламент попереднього скликання, автоматично відкликаються і не передаються новому складу єдиного законодавчого органу.

"Щасливчики", або законопроєкти, ухвалені у першому читанні

Список законопроєктів блоку #ЄвропейськаЮстиція, які Верховна рада спромоглась ухвалити у першому читанні, складається лише з двох.

Більше місяця тому Верховна рада прийняла у першому читанні законопроєкт №9438. Його мета – привести українське законодавство, особливо Кримінальний кодекс, у відповідність із нормами міжнародного гуманітарного права (законів ведення війни).

На п’ятому році російсько-української війни вітчизняне законодавство залишається мало адаптованим до потреб правової кваліфікації воєнних злочинів. Тому існує реальний ризик, що грубі порушення прав людини на сході країни і в Криму можуть залишитися непокараними.

Іншим законопроєктом, який депутати змогли прийняти у першому читанні, є №3501. Цей проєкт покликаний створити дієву систему протидії дискримінації.

Наприклад, уповноваженому Верховної ради з прав людини надається повноваження видавати обов’язкові для виконання приписи для усунення виявлених порушень. Кримінальний кодекс і Кодекс про адміністративні правопорушення доповнюються новими статтями стосовно дискримінації.

Усі ці механізми вже давно існують у законах країн-членів Євросоюзу і закріплені у декількох директивах ЄС, які зобов’язалась імплементувати Україна.

"Нещасні забуті": проєкти, які не були розглянуті у першому читанні

Перелік проєктів, не прийнятих у жодному із читань, набагато ширший.

Перший – №7203 про зняття депутатської недоторканості.

Впевнений, що не потрібно зайвий раз пояснювати, чому цей закон потрібен і чому його слід було ухвалити ще давно. Відповідно до вимог Основного закону, проєкт було направлено до Конституційного суду, який сказав, що з документом усе гаразд – він не суперечить Конституції і може бути прийнятий парламентом. Однак відтоді жодних зрушень немає.

Наступний – проєкт закону "Про гарантії свободи мирних зібрань". На жаль, за 28 років незалежності Україна не спромоглась ухвалити жодного законодавчого акта, який би стосувався проведення мирних зібрань – коли і які органи державної влади потрібно повідомляти про намір провести мітинг, як забезпечується безпека учасників, як гарантуються права інших громадян на свободу пересування, збереження громадського порядку тощо.

Єдина правова норма в Україні стосовно демонстрацій – стаття 39 Конституції, в якій написано, що про проведення мирних зборів необхідно завчасно сповіщати органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Але який строк мається на увазі під "завчасно", не уточнюється.

На порушення права на мирні зібрання було подано безліч скарг до Європейського суду з прав людини.

Ключовою справою є "Вєренцов проти України" від 2013 року. Європейський суд виявив, що в нашій державі взагалі немає жодних юридичних правил стосовно мирних зібрань.

Як наслідок, деякі органи місцевої влади керуються указом Президії Верховної ради СРСР від 28 липня 1988 року "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР" – правовим актом неіснуючої вже три десятиліття держави, де написано, що для проведення мітингів потрібно отримати дозвіл за 10 днів.

Інші органи місцевого самоврядування, не маючи на це повноважень, видають власні правила проведення мирних зібрань, прописуючи їх так, як це вигідно місцевій владі.

Законопроєкт №3587 мав нарешті зупинити цей хаос і встановити чіткі та зрозумілі норми реалізації такого фундаментального права, як свобода мирних зібрань.

Ще один неприйнятий акт – проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо діяльності Національного антикорупційного бюро України)".

Цей документ надає право НАБУ за згодою суду прослуховувати фігурантів антикорупційних злочинів. Зараз НАБУ звертається за прослуховуванням до СБУ, що розтягує розслідування і наражає Антикорупційне бюро на ризик витоку інформації.

На необхідності прийняття цього закону звертали увагу і антикорупційні активісти, і посадові особи в ЄС, у тому числі єврокомісар з політики сусідства та розширення Йоганнес Ган.

Інші три законопроєкти можна об’єднати в один блок – впровадження електронних довірчих послуг в усі сфери взаємодії людина – держава.

Законопроєкт №8372 запроваджує електронні цифрові підписи та інші форми електронних довірчих послуг на митниці. Законопроєкти №8373 та №8462 роблять те саме в судах: перший створює правові норми використання електронних довірчих послуг у судовому процесі та в деяких інших сферах, другий – у діловодстві суду.

Насамкінець, у Верховній раді залишається неприйнятим проєкт №7179, який регулює порядок співпраці з Міжнародним кримінальним судом.

Спочатку планувалося, що Україна співпрацюватиме з Міжнародним кримінальним судом тільки у справах, що стосуються Революції гідності і військового конфлікту на Сході. Однак після внесення змін до Конституції Україна вирішила повністю визнати юрисдикцію цього судового органу. Тому проєкт №7179 втратив актуальність.

Натомість виникає потреба ухвалити новий закон, пов’язаний із ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду і внесення відповідних змін до законодавства нашої держави.

Завдання для Ради 9.0

То що ж потрібно зробити новій Верховній раді?

Перше – прийняти в цілому законопроєкти, ухвалені попереднім скликанням парламенту в першому читанні. Ці проєкти вже готові до голосування, і положення Регламенту не містять жодних обмежень щодо їх розгляду.

Друге – оскільки законопроєкти, що не були прийняті у першому читанні, згідно з Регламентом вважаються відкликаними, народним депутатам потрібно разом з урядом внести нові проєкти з аналогічної тематики. За основу можна взяти тексти автоматично відкликаних законодавчих ініціатив.

Останній крок – прийняти в цілому законопроєкти, які попередня Рада не спромоглась ухвалити у жодному з читань.

Насправді для ухвалення всіх вище описаних проєктів достатньо одного дня.

Тому голосування не вимагатиме від народних обранців багато зусиль, але значно наблизить Україну до європейських стандартів у сфері юстиції.

Ефективність роботи оновленого парламенту буде оцінюватися за здатністю оперативно та якісно приймати необхідні для держави рішення. Швидке ухвалення законопроєктів #ЄвропейськаЮстиція продемонструє можливість Ради 9.0 працювати системно у напрямку європейської інтеграції та реформи юстиції.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua