Скористатися Brexit: чого очікувати українському АПК

Середа, 15 січня 2020, 09:36 — , ексзаступник глави Мінагрополітики
Фото: euractiv.com

Про те, бути чи не бути Brexit, вже мова не йде. Питання тепер в іншому — чим він стане для українського експорту, насамперед аграрного?

Eurostat свідчить, що за результатами 2018 року Україна і Велика Британія наторгували у сфері АПК на загальну суму в $299,6 млн. При цьому лише за 11 місяців 2019 року цей самий показник склав $344 млн.

За 11 місяців 2019 року основними товарами при експорті з України до Британії стали: зернові — $124 млн, олія соняшникова — $71,8 млн, насіння олійних культур — $13,2 млн. Водночас ТОП-3 найбільших товарних позицій, які Україна ввозила з Британії, є такими: алкогольні напої (в першу чергу віскі) — $34 млн, заморожена риба — $20,3 млн, тютюн — $7,7 млн.

На жаль, ці дані не є точними. Ніхто з цілковитою упевненістю не може сказати, яким є реальний обсяг торгівлі між Україною та Британією, адже між країнами також діє DCFTA, тому продукція, яка їде в ЄС, маючи одну країну призначення, зрештою може потрапити на полиці британських магазинів.

Тому подальша еволюція відносин з Великою Британією має забезпечити подальший розвиток двосторонньої торгівлі та глибшу економічну інтеграцію, як і у випадку з ЄС.

І перше, над чим потрібно українським можновладцям працювати, — це нова угода про ЗВТ між Україною і Британією після Brexit.

Хоча у самій Європі й шириться думка, що після виходу Великої Британії Євросоюз не поспішатиме з переговорами щодо нової торговельної угоди.

Тож не виключаю, що, швидше за все, вона буде вибудувана на основі умов вже діючої поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (Deep and Comprehensive Free Trade Area (DCFTA). Усю раніше затверджену текстову частину угоди з мінімальними правками та змінами перенесуть у новий договір.

Що ж стосується тарифної частини, то тут не варто очікувати багато нового.

За розрахунками, які ми проводили в Мінагрополітики, найсприятливішим преференційним режимом як для Британії, так і для України була би "справжня" зона вільної торгівлі зі скасуванням усіх тарифів та квот, оскільки це забезпечить найбільший приріст обсягів зовнішньої торгівлі між країнами.

При цьому скасування тарифних імпортних квот на українську продукцію дало б найбільший позитивний ефект, а загалом за цим сценарієм український агроекспорт до Великої Британії зріс би майже на $356 млн. При цьому найбільший позитивний ефект український аграрний сектор відчув би за тими видами продукції, де Британія є нетто-імпортером, наприклад кукурудза, м’ясо птиці та цукри.

Читайте також
"Brexit має стати благом для українського експорту. Особливо – жорсткий"

Прогнозний приріст британського експорту в Україну через скасування квот суттєво менший за український через значно меншу кількість квотних позицій з українського боку (цукор, свинина та птиця) та відносно невеликий обсяг загального українського аграрного імпорту в рамках даних позицій. Так, приріст британського експорту в Україну внаслідок скасування квот становитиме лише +$2,5 млн.

Та все ж, якщо брати до уваги ширшу картину, то повна лібералізація вплинула б позитивно і на британський експорт до України, наприклад, на ввезення британських авто та інших товарів для транспортної інфраструктури, обладнання і т.п.

Ще з 2018 року між Україною та Британією проходять неформальні консультації щодо підписання нової угоди. Але слід пам'ятати, що при владі у Сполученому Королівстві — консерватори, тому не варто чекати повної торговельної лібералізації, і, швидше за все, аграрна торгівля між країнами все ж буде лімітована тарифними квотами та імпортними тарифами.

При цьому, ми маємо пам’ятати, що після Brexit Британії необхідно буде перепідписати торговельні угоди з СОТ і всіма її учасниками, країнами ЄС, G20, країнами Співдружності націй, до якого входять Велика Британія і майже всі її колишні домініони, колонії і протекторати (загалом 53 країни).

Не дуже полюбляю прогнози, але все ж думаю, що після виходу Британії з Євросоюзу обсяги імпортних тарифних квот, прописані за умовами DCFTA, для українських підприємців, які експортують до країн ЄС, залишаться без змін (але працювати над їх лібералізацією або ж модифікацією все одно варто).

На додаток до цього ми отримаємо додаткові можливості при виході українських товарів на ринок Британії.

У сформованих реаліях рівень цих можливостей залежатиме в тому числі й від уміння представників нашого профільного міністерства переконувати своїх британських візаві в необхідності розширювати і зміцнювати торговельну співпрацю між країнами.

Варто пам'ятати: двостороння торгівля — це завжди автобан із двостороннім рухом.

І якщо ми хочемо досягти певної лібералізації у торгово-економічних відносинах в одній чи декількох пріоритетних галузях, ми маємо, зі свого боку, звернути увагу і на інвестиційне законодавство, і на фінансово-податкові регулювання, і на питання, пов’язані із захистом прав інтелектуальної власності.

У будь-якому разі Brexit для українського АПК є можливістю. А наскільки ми зможемо її використати, покаже час.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua