Кримська платформа: як залучити світ до протидії окупації

Середа, 28 квітня 2021, 13:15 — , народний депутат України
Фото: AFP/East News
Мітинг у Києві на пам'ять 75-ї річниці депортації кримських татар, 18 травня 2019 року

Деокупацію Криму постійно обговорюватимуть на найвищому міжнародному рівні. Для цього Україна створила Кримську платформу. 

Така міжнародна підтримка України – це дуже болюче питання для РФ.

А наша мета – залучити до Кримської платформи якомога більше країн.

Тож ми в кожному куточку світу адвокатуємо тезу, що Крим – це українська земля, котра чекає на деокупацію та реінтеграцію до складу України. 

Моє завдання як депутата та співголови міжфракційного об’єднання "Кримська платформа" – залучення парламентарів інших країн до обговорення питання деокупації Криму. Зокрема, комунікація з делегаціями в ПАРЄ, НАТО та Організацією чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС) і робота з групами дружби з членами парламентів наших партнерів. 

Важливо пам'ятати, що для успішної роботи на міжнародній арені нам потрібна присутність – і успішна присутність – українського питання в ООН. 

Для цього ми на усіх рівнях – президентському, урядовому та парламентському – маємо вести роботу з міжнародними та регіональними організаціями.  

У України є органічні партнери, як-от ЄС і НАТО, з якими у нас вже побудована тісна співпраця. Але потрібно розширювати присутність України та української політики на африканські, латиноамериканські та азійські країни. Зокрема, Україна має ставати учасником дискусії  у Африканському союзі, ASEAN, MERCOSUR, ОІС та інших.   

Для нашої країни також важлива активна комунікація з країнами Організації ісламського співробітництва (ОІС). До її складу входять 57 держав-членів. 

Я пояснюю колегам з ОІС, що сім років тому Росія окупувала наш Крим, де систематично порушує права людей, і прошу підтримати резолюції України в міжнародних організаціях. Впевнений, що така системна праця і правильно побудована стратегія Кримської платформи дасть змогу більшості з країн організації розуміти об’єктивну ситуацію. 

А поки в цьому напрямку роботи надзвичайно багато, бо ми маємо збільшити залученість мусульманських країн в український контекст. Розбиратися в проблемах далеких країн ніхто не буде, поки представники цієї країни самі не приїдуть та не пояснять, чому це важливо. Якщо подивитись на голосування у Радбезі ООН, то нас там підтримують здебільшого країни НАТО, ЄС та G7. 

Наш акцент на цьому етапі – приділяти більше уваги співпраці з мусульманськими країнами.

І йдеться не тільки про політичні перемовини, а й про збільшення кількості культурних та освітніх ініціатив. Це в подальшому суттєво полегшить процес реінтеграції Криму після деокупації півострова. Цим і займаємося з колегами по Кримській платформі. 

Чим важлива Кримська платформа? Це потужний сигнал усьому світу, що в Криму є спротив.

Наше завдання – щоразу нагадувати світу, що вже сім років у Криму є ненасильницький спротив окупації. Люди хочуть жити у вільній Україні, а не виживати з окупантами.

Плюс ми надсилаємо правильний сильний сигнал безпосередньо людям у Криму, що їх не забули та не змирилися з окупацією. Ми демонструємо, що з нашого боку ведемо перемовини на найвищому міжнародному рівні. В Криму бачать, що президент, прем’єр, депутати України борються за них, і у нас є спільна мета – звільнити наші території. І для цього ми використовуємо всі можливі майданчики для перемовин зі світовими лідерами.

На політичному рівні ми демонструємо нашим партнерам, що питання деокупації Криму буде в нашому пріоритеті, поки ми не повернемо та не реінтегруємо наші території. 

Як ми працюватимемо в Кримській платформі? 

Платформа працюватиме в чотирьох вимірах: для глав держав, для очільників міністерств закордонних справ, для парламентарів та на експертному рівні.

На найвищому рівні Україна буде проводити Кримський саміт – для очільників держав. Перший установчий саміт пройде 23 серпня, а його підсумки будуть записані у Кримській декларації. 

Схожі формати в рамках Платформи працюватимуть протягом року поточно і для очільників іноземних МЗС наших держав-партнерів у рамках їхньої участі на міжнародних майданчиках. 

На парламентському рівні вже створили у Верховній раді міжфракційне об’єднання "Кримська платформа". До нього увійшли представники майже всіх фракцій.

Тут ми працюємо в декількох напрямках.

Перший – це внутрішня робота. Ми пишемо законопроєкти з питань деокупації та реінтеграції Криму та координуємо нашу діяльність із представництвом президента України в Криму, РНБО, урядом та Меджлісом.

Другий напрям – парламентські делегації в ПАРЄ, НАТО, ОЧЕС та інші. Третій – постійна робота з депутатами з груп дружби щодо проблем та порушень в окупованому Криму. Плюс ми вже запросили керівництво ПАРЄ на наш Кримський саміт у серпні. 

До речі, свою участь у першому Кримському саміті вже підтвердила Туреччина. Це вже дуже потужний сигнал іншим країнам, яких ми зараз запрошуємо влітку до Києва. Реакція Кремля не забарилася: росіяни закрили авіасполучення з Туреччиною, а Москва висловила своє незадоволення низці інших країн: якщо хтось приїде до Києва, вони вважатимуть це недружнім кроком щодо Росії.

Для України це велика перемога, адже окупанти протягом усіх цих років намагаються заблокувати кримське питання в будь-яких обговореннях.

А тепер Київ робить усе, щоб кожна столиця вільного світу, починаючи з Вашингтона й Брюсселя та закінчуючи Канберрою та Буенос-Айресом, називали речі своїми іменами: Крим – це Україна, а Російська Федерація – держава-окупант.

Над цим і працюємо. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua