Угода не на користь України: що означатиме завершення торгової війни між США та ЄС

Четвер, 11 листопада 2021, 10:40 — , "Ілляшев та партнери"
Фото East News
Окрім Китаю та Росії (на фото - металургійне виробництво у Белгородській області РФ) нова угода США та ЄС вдарить і по українській металургії

Сполучені Штати та Європейський Союз вступають у нову еру торговельних відносин, залишивши позаду тарифну війну, започатковану Дональдом Трампом.

Глобально це позитивна подія, яка має прискорити одужання світової торгівлі.

Втім, є одна проблема – швидше за все, серед тих країн, які постраждають від нових домовленостей, буде й Україна.

Уникнути цього дуже складно, проте теоретично можливо. Для цього українська влада має діяти вже зараз.

Кінець торгової війни

Про узгодження домовленостей, що мають покласти край трансатлантичним тарифним війнам, стало відомо в останній день жовтня.

Про що вдалося домовитися ЄС та США?

Серед досягнутих компромісів – зобов’язання Вашингтона скасувати додаткові імпортні мита, введені в 2018 році, ставка яких становить 25% на сталь та 10 % на алюміній.

Відтепер їх замінять на митно-тарифні квоти. Тобто на квоти, які стосуватимуться лише імпорту з ЄС, який перевищує певний визначений обсяг, на який встановлено нульову ставку додаткових мит.

Така лібералізація заходів стосуватиметься лише товару, що вироблений в ЄС – по суті, це крок Вашингтона назустріч Європі.

Своєю чергою Брюссель з 1 грудня має утриматися від підвищення додаткових мит на американські товари, а також знизити деякі імпортні мита, що вже запроваджені у відповідь на обмеження США.

Окрім цього, сторони домовились призупинити розгляд справ, раніше ними ініційованих та які наразі знаходяться на розгляді органу урегулювання суперечок СОТ.

Загалом домовленостей між сторонами було декілька, і вони мають дуже велике значення.

Ще одна важлива тема цих домовленостей – співпраця з питань засобів та механізмів торговельного захисту та митної політики.

ЄС та США розпочали роботу над новою Глобальною домовленістю щодо сталої сталі та алюмінію під егідою декарбонізації світової торгівлі. Сторони заявили, що це великий крок уперед у боротьбі зі зміною клімату, і пообіцяли, що ​​домовленість буде відкрита для всіх однодумців.

Також Вашингтон та Брюссель анонсували співпрацю у питаннях надлишкових сталеварних потужностей у світі, підвищення екологічності та скорочення викидів СО2 у промисловості.

Остання ініціатива перетинається і з європейською зеленою політикою і з проблематикою запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM. По суті, Вашингтон робить крок до приєднання до кліматичної політики ЄС.

Союз проти Китаю та РФ

Саме по собі завершення торгової війни між США та ЄС є позитивною новиною, що має сприяти постковідному відновленню темпів світової торгівлі.

Втім, у цієї новини є й зворотний бік – домовленості можуть посилити поділ світу на два табори, "США та ЄС", а також "Росія та Китай".

Виходячи з тексту заяв Вашингтона та Брюсселя, нова політика буде спрямована на вирішення проблем зростання китайських виробничих потужностей через боротьбу з неекологічністю виробництва сталі та алюмінію, виготовлених процесом доменної плавки.

Заміна імпортного мита на митно-тарифну квоту дає можливість товару, виробленому виключно в ЄС, частково замінити китайський товар на американському ринку. Імпорт товару з мінімальною переробкою в третіх країнах не підпадатиме під лібералізацію мит.

При цьому діючі мита на сталь та алюміній будуть продовжувати негативно впливати на китайсько-американські відносини, а додаткове скорочення продажів підштовхуватиме Пекін шукати нових торгових партнерів та більш вигідні ринки збуту.

Постраждає й Росія.

Торгові відносини між США та Росією і так погіршились у поточному році через застосування антидемпінгового мита на рівні 209,72% та компенсаційних мит на рівні 48,38% щодо імпорту російських труб. І це при тому, що діє додаткове імпортне мито у розмірі 25% та 10% на імпорт сталі та алюмінію.

ЄС також має напружені відносини з Китаєм та Росією.

Зокрема, в 2021 році Брюссель застосував антидемпінгове мито на рівні 90,6% щодо імпорту китайських труб та 20,5% до російського товару. Окрім цього, Єврокомісія продовжила дію захисних мит на наступний період.

Нові ризики для України

Домовленості між двома найбільшими економічними гравцями, безумовно, вплинуть на політичні та торговельні відносини в усьому світі. А отже, опосередковано впливатимуть на Україну, навіть попри те, що у самих домовленостях між ЄС та США наша країна жодним чином не згадувалася.

Проте вже зараз можна стверджувати, що вплив нової домовленості на Київ буде швидше негативним.

Україна не є членом Європейського Союзу, а отже, не може розраховувати на поширення на її експорт узгоджених між США та ЄС умов торгівлі.

Більш того, свого часу Україна намагалася вести переговори з США щодо поліпшення  доступу до американського ринку за прикладом Австралії, Аргентини, Бразилії, Канади та Мексики. Але, незважаючи на численні прохання українських металургійних підприємств, Україні так і не вдалося домогтися винятків для власної продукції.

Тим більше, що цього року США застосували антидемпінгове мито на рівні 23,75% до українських труб та 19,30% на кручений дріт, а на українську катанку, прокат та арматуру діють заходи вже багато років. Єврокомісія теж не надала поліпшеного доступу до свого ринку українським виробникам під час перегляду захисних заходів щодо продукції металургійного сектора.  

Немає підстав стверджувати, що нові домовленості змінили позицію Вашингтона і Брюсселя стосовно умов торгівлі з Україною.

Важливий для української економіки, проте неекологічний металургійний сектор стає заручником нових трендів.

Схоже, Київ, який ще не домовився про умови торгівлі з ЄС після запуску "Зеленого курсу", тепер змушений домовлятися про щось подібне зі США. Напевно, будуть обговорюватися механізми, схожі на європейський СВАМ, але вже на американському ринку.

І якщо це не вдасться, на українську металургію чекатимуть вкрай тяжкі часи. І це – жодним чином не перебільшення.

Від вміння українського уряду досягти вигідних умов у торгівлі з ЄС та США залежатиме, чи залишиться років через 10-20 в Україні власна металургійна галузь.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua